Медіа Луганщини: війни менше, жінок більше

27.04.2023 | Кількість переглядів: 1 096

Черговий моніторинг дев’яти популярних онлайн-ресурсів Луганської області продемонстрував збільшення присутності жінок в регіональних новинах. Аналіз 975 матеріалів, що побачили світ з 10 по 16 квітня 2023 року, свідчить, що майже всі редакції більш свідомо, ніж раніше, ставляться до можливості залучати жінок як експерток та використовувати фемінітиви в мові. Так, частка жінок серед тих, кого цитують луганські медіа, збільшилась до 21% проти 14%, зафіксованих у січні. Тоді як героїнь (тобто тих, про кого згадують, але вони не «говорять») – стало більше лише на 1% (27%).

 «Присутність» війни в медіа зменшилась майже на 10% у порівнянні із попереднім моніторингом в січні і дорівнює 85%. Але це навряд чи означає, що журналісти стали менше приділяти темі уваги. Кількісний показник мирного контенту обумовили цього разу суто спортивні новини про здобутки луганських спортсменів в Україні і за кордоном, а також загальнонаціональні новини, зокрема, про новели в законодавстві.

Жінки в ексклюзиві, але не серед особистостей

Тематичне розмаїття медіа Луганщини залишається обмеженим в умовах війни. Жодне з досліджуваних видань не публікує новин, які можна було б вважати розважальними, дуже мало матеріалів присвячені соціальним, економічним питанням, культурі та екології. Лише два медіа («Східний варіант» та «Трибун») з дев’яти видань приділяли увагу на моніторинговому тижні темі освіти і науки, медицина та загалом проблеми охорони здоров’я знайшли відображення в контенті лише «Східного варіанту». Популярна під час війни тема волонтерства і благодійності на диво також не була представлена системно (лише три з дев’яти медіа опублікували такі матеріали).

Єдиний тематичний матеріал, що сповіщав читачам про зміни в гендерній політиці на державному рівні, опублікував сайт В час пік. Він повідомив, що в парламенті обговорюють ідею запровадити у Кодексі законів України про працю та Закон України «Про відпустки» поняття «самотній батько» окрім «самотня мати», а також забезпечити право на надання додаткової соціальної відпустки кожному з батьків, тоді як зараз така відпустка надається лише комусь одному.

Трійка лідерів щодо тематики залишається незмінною: війна та армія, політика та місцева влада, а також кримінал (питома частина повідомлень тут стосується засудження колаборантів чи арештів поплічників агресора, зокрема, тих, хто «наводив» російські ракети на об’єкти в містах України). Однак, не зважаючи на те, що домінують умовно не «жіночі» теми, присутність героїнь і експерток в матеріалах медіа Луганщини потрохи збільшується, як і слова, що позначають статус чи сферу діяльності жінок. Зокрема, сайт «Сєвєродонецьк.Онлайн» на моніторинговому тижні оприлюднив повідомлення Сєвєродончанка завоювала срібло чемпіонату Європи з настільного тенісу, використавши фемінітив у кожному з п’яти рядків тексту!

На сайті «Трибун» в рубриці «Ексклюзивні матеріали» з десяти матеріалів сім – про жінок і від імені жінок! Це, зокрема історія майстрині-лялькарки з Рубіжного, розповідь про переїзд, перші враження та виклики в новій країні сєвєродончанки Євгенії Метерової та пояснення, як працює дитячий садок з Рубіжного під час війни.

Але в цій самій рубриці відзначимо і матеріал Великі трудівники та невиправні мрійники: 10 особистостей, які прославили Луганщину, бо, на жаль, у цьому почесному списку місця для жінок не знайшлося. В ТОПі за версією медіа Володимир Даль, Володимир Сосюра, Валентин Пухальський, Михайло Матусовький, Сергій Жадан, Микола Мащенко, Сергій Бубка, Володимир Смирнов, Петро Новіков, Володимир Горянський, Іван Світличний, а єдина мигцем згадана в тексті жінка – «німкеня Марія», мати Даля.

Цікавий приклад поєднання тем (війна, релігія, соцзахист) та певної гендерної нерівності – новина про те, що у львівському дитячому будинку курсанти Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного охрестили 16 сиріт, яких привезли з Луганщини. До речі, про це написали сім з дев’яти досліджуваних медіа. Однак жодне з них не закцентувало увагу на тому, що зазвичай хрещеними для дитини стають двоє, чоловік і жінка. Про те, хто став хрещеними матерями для дітей, в розповсюдженому повідомленні не йдеться. Хоча на фото жінки присутні.

Суто жіноча експертність

  Цей моніторинговий тиждень подарував декілька матеріалів, у яких зафіксовано абсолютне домінування жінок. Так, «Східний Варіант» опублікував текст Про рейс зі Львова до Краматорська, у якому подію коментують начальниця потяга Віра Золотухіна та дві пасажирки: Наталя Вацюк і  Любов Грушенко. Більшість фото, що ілюструють матеріал, також зображують жінок, хоча в тексті йдеться, що, «звісно, військовослужбовців везли».

Сайт «В час пік» розмістив інформацію про те, що Дві українки потрапили до ТОП-100 найвпливовіших людей світу за версією Time, героїнями якого стали перша леді України Олена Зеленська і правозахисниця, керівник «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук (в тексті вона названа саме так – правозахисницею, але при цьому не керівницею). Невпевненість редакції щодо використання фемінітивів підкреслює уточнення, що про пані Олександру «написала на сайті Time дипломатка, колишній державний секретар США, дружина 42-го президента США Білла Клінтона Хілларі Клінтон». Цікаво, що серед інших в номінації «Лідери», до якої потрапили Зеленська і Матвійчук, є ще шість жінок, але видання демонструє ступінь досягнення співвітчизниць, підкреслюючи, що українки «поряд із президентом США Джо Байденом, канцлером ФРН Олафом Шольцом, прем’єром Японії Фуміо Кішидою, журналістом The Wall Street Journal Еваном Гершковичем, заарештованим у РФ за наказом Путіна», створюючи враження, що їх тільки двоє серед чоловіків.

Інформаційно-аналітичний портал «Ірта-FAX» розповідає, що в Україні зняли фільм про енергетиків, які не дали Путіну вкрасти наше свято. І хоча серед героїв фільму – українських енергетиків – переважно чоловіки, експертками виступають три жінки: авторка сценарію та креативна продюсерка Тала Пристаєцька, продюсерка фільму «Блекаут. Різдво» Ілона Шнейдер і засновниця та генпродюсерка SPACE Production Дарія Легоні-Фіалко.

Загалом луганські медіа неодноразово цитували в своїх публікаціях впливових закордонних експерток, зокрема, міністра оборони Іспанії Маргариту Роблес, речницю Європейської Комісії Набілу Масралі, генеральну секретарку Ради Європи Марію Пейчинович-Бурич. Серед вітчизняних керівниць на рівні держави, окрім традиційно популярних спікерок Ганни Маляр та Ірини Верещук, слово отримали глава партії «Слуга народу» та Комітету з питань організації держвлади Олена Шуляк та радниця з комунікацій керівника ОП Дарія Зарівна. На місцевому рівні жінок-експерток представляли в медіа заступниця начальника Донецької обласної військової адміністрації Юлія Костюніна, заступниця начальника Кремінської МВА Наталя Макогон, речниця ДСНС у Донецькій області Вероніка Бахал, речниця Донецької обласної прокуратури Анастасія Мєдвєдєва.

Журналісти цитували також прикордонницю, волонтерок, дружин і матерів воїнів, переселенок, мешканок певних території. Найнесподіванішою експерткою і найоригінальнішим фемінітивом цієї хвилі моніторингу стала «почекунка з Лисичанська».

 

Нові експерти і «погані герої»

Якщо раніше головним спікером регіональних подій на Луганщині був Сергій Гайдай, то тепер його функцію виконують принаймні двоє місцевих експертів – виконувач обов’язків начальника Луганської обласної військової адміністрації Олексій Смирнов і керівник Сєвєродонецької військової адміністрації Олександр Стрюк. Доволі часто луганські сайти цитують також голову угрупування «ЛНР» Леоніда Пасічника та інших представників окупаційних адміністрацій. Між тим нещодавно призначений Президентом начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор поки що частіше фігурує не як експерт, а як герой публікацій.

Нагадаємо, що згідно методології моніторингу, героями і героїнями матеріалів є ті, про кого йдеться в тексті, не зважаючи на позитивну, нейтральну чи негативну тональність повідомлення, його контекст. Отже, «героєм» вважається, наприклад, російський снайпер, який вбив двох літніх людей в Бахмуті, і цей факт зафіксував дрон українських прикордонників. Про це йдеться в тексті на сайті Східний Варіант. Так само «героїнями» вважаються (і рахуються) дружина зрадника Медведчука Оксана Марченко чи російська пропагандистка Дар’я Трепова, про яку писала «Реальная газета»…

Трапляються і більш неоднозначні випадки. Наприклад, «Сєвєредонецьк. Онлайн» у повідомленні Двоє правоохоронців-зрадників з Луганщини постануть перед судом начебто дає зрозуміти, що йдеться про чоловіків. Це доводить і цитата: «Слідство встановило, що в квітні 2022 року охоронник команди воєнізованої охорони Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області та слідчий відділу поліції Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області зрадили присязі та перейшли на бік ворога». Однак на фото, що ілюструє новину, одна з двох явно жінка (цікаво, охоронник чи слідчий?)!

 

Зрозуміло, що джерелами подібних повідомлень є пресслужби правоохоронних органів, і питання ідентифікації належності фігурантів кримінальних справ до певної статі слід адресувати в першу чергу піарникам, які, на відміну від журналістів, поки що не навчилися розділяти героїв і героїнь. От як, наприклад, тут – судитимуть чиновників, колаборантів (тобто за сприйняттям – чоловіків), хоча на фото є і жінка.

* * *

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах регіональних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.

 

Індекс гендерної чутливості онлайн-видань в регіоні у квітні складає 44% (проти 39% у січні цього року). Серед медіа Луганщини найбільшим є індекс гендерної чутливості сайту Сєвєродонецьк онлайн (50%), трохи поступається йому Сайт Луганска (48%), найнижчим є показник сайту В час пик (34%), якщо не враховувати дані CityNews, мінімальна кількість опублікованих матеріалів на якому (9 за тиждень) не дає можливості робити висновки.

 

Ознайомитися із даними моніторингу по медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України і недійних організацій.

 

Читати також:

Нічого про святого Валентина: гіперлокальні медіа Луганщини намагаються тримати стрій

Моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області у 2024 року відбувся, як то кажуть, не завдяки, а попри…  Попри те, що територія Луганщини здебільшого окупована, а мешканці, відповідно, вимушено переїхали до інших регіонів України або за кордон, є, принаймні, п’ять сайтів, які продовжують інформувати свої громади –  Попасна.City, 64-51 — Сайт Лисичанська, 06452 — Сайт Сєвєродонецька, …

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у 2023 році збільшився до 47%

У лютому, квітні і червні 2023 року відбулося три хвилі тижневого моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа щодо їх гендерної чутливості. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»). На жаль, друковані видання припинили свою діяльність у зв’язку …

Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази …