Медіа Луганщини стали менше писати про війну і намагаються «підсвічувати» жінок

24.01.2025 | Кількість переглядів: 234

Протягом моніторингового тижня у січні 2025 року популярні сайти Луганщини, що працюють в екзилі з причини окупації рідних міст, оприлюднили 706 новинних матеріалів. При цьому три з кожних чотирьох новин так чи інакше торкалися теми російсько-української війни, що триває в країні вже близько 11 років (в такий самий період 2023-го року війни стосувалося 94% контенту досліджуваних онлайн-медіа). Представленість жінок у воєнній тематиці становить 25% (експертки) та 19% (героїні). Два роки тому ці показники були відповідно 14% і 26%.

До уваги дослідниць потрапили популярні регіональні сайти В час пик, Ірта-fax, Реальная газета, Сєвєродонецьк онлайн, Східний варіант, Трибун, Фарватер. Схід та 0642.ua — Сайт міста Луганська. Найбільшу гендерну чутливість на рівні 49% продемонстрували  Сєвєродонецьк онлайн та Трибун, найменшу – 0642.ua — Сайт міста Луганська (32%).

 

Не зважаючи на жорсткі умови роботи (зокрема, обмежену кількість джерел інформації та сумнівну достовірність джерел, що знаходяться на окупованій території), досліджувані медіа намагаються приділяти увагу і війні, і умовному миру, висвітлюють події як на вільній частині України, де перебувають переселенці з Луганської області, так і на окупованій, а також пишуть про міжнародні події, які мають вплив на порядок денний в нашій державі. Зокрема, іноземці нерідко виступають експертами та експертками в темах політики та війни.  Загалом частка жінок, що коментували події  (таких ми вважаємо експертками) становить 24%, а героїнь (жінок, про яких згадувалося в текстах) в цій моніторинговій хвилі – 21%.

Найбільшою мірою серед експертів в медіа Луганщини представлений начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. Особливо це помітно в публікаціях Східного Варіанту, де він коментує всі теми: обстріли, нестачу терапевтів на окупованій територіях, мовні курси для переселенців тощо. Але більш дивно виглядають повідомлення на ті самі теми, де про все повідомляє… ОДА (обласна державна адміністрація). Особливо — коли редакція не вичитує текст перед публікацією, як тут:

 

Найбільшу кількість героїнь цієї моніторингової хвилі забезпечила тема кримінальних правопорушень: згадувалися жертви насильства на окупованих територіях, колаборантки- зрадниці та жінки, що загинули чи постраждали в ДТП.

Традиційно складно медійницям/медійникам даються фемінітиви, що позначають високі посади жінок (нерідко в публікаціях вони називаються начальниками, директорами, міністрами і генералами). А от депутатки, юристки та очільниці, здається, вже прижилися в регіональних онлайн-медіа. Як і військовослужбовиці та захисниці. Окрема вдячність виданню Трибун за героїню-аеророзвідницю, молодшу сержантку  Лідію Рубанку. До речі, третій рік спостерігається невизначеність щодо позначення держави, яка пішла війною на Україну – в деяких медіа вона агресорка, тоді як інші пишуть «країна-агресор».

Цієї моніторингової хвилі майже всі досліджувані медіа приділили увагу визнанню спортивних досягнень юної стрибунки з вишки Діани Шевченко та її тренерки Тетяни Погребної, які отримали престижні відзнаки Національного олімпійського комітету України. Джерело інформації у всіх було одне — Луганська обласна державна адміністрація, тому маємо підстави стверджувати, що використання фемінітивів та маскулінітивів в цих публікаціях є свідомим вибором кожної редакції. Отже, Фарватер. Схід пише, що «наставницю Тетяну Погребну також відзначили як найкращого тренера місяця», Трибун«…тренера Тетяну Погребну відзначено як найкращого наставника місяця», Сєвєродонецьк онлайн: «Вихованку Луганської обласної школи вищої спортивної майстерності Діану Шевченко та її тренерку Тетяну Погребну визнали найкращою юною спортсменкою та найкращим тренером грудня 2024 року», Східний варіант: «Вихованка Луганської обласної школи вищої спортивної майстерності Діана Шевченко та її тренер Тетяна Погребна отримали відзнаки Національного олімпійського комітету України». І тільки виданню В час пік вдалося залишитися послідовним і назвати жінок спортсменкою і тренеркою, вихованкою і  наставницею.

 

 

Також нерідко трапляється не відповідність заголовкового комплексу тексту, як, от, наприклад, в публікації Східного варіанту: «Оголошується набір на другий навчальний курс від БО «Пліч-о-пліч» міста Бахмут. Організація пропонує унікальну програму перенавчання будівельним професіям (маляр та плиточник-лицювальник) для жінок ВПО». Тобто навіть в спеціальній програмі для жінок професії вперто зберігають чоловічій рід…

В новині Російська атака на Кривий Ріг: три загиблі та перші кадри з місця події з заголовку зрозуміло, що йдеться про жінок, однак в тексті вони перетворилися на безстатєвих «людей»: «Внаслідок чергового удару російської армії по Кривому Розі загинули троє людей, ще кілька отримали поранення».

При цьому формальне використання фемінітивів не завжди є достатнім для підкреслення ролі жінки в певному процесі. Як от, наприклад, в тексті Східного Варіанту — чому б не назвати ім’я експертки, яка дає доволі розлогий коментар?

 

Так само безіменною залишилася і юристка БФ «Горєніє», з якою зустрілися ВПО в Дніпрі (при цьому публікація супроводжується реальним фото, тобто про анонімність не йдеться).

Але були під час моніторингу і позитивні обнадійливі приклади. Зокрема, в  матеріалі «ЗАвертай»: рецепт успіху корисної їжі від переселенців з Луганщини рівноправно представлені думки та постаті обидвох членів подружжя, а в тексті Зеленський відвідав українських воїнів, які проходять лікування після поранень на Покровському напрямку, Харківщині та Курщині і розглянув проєкти безбар’єрності Олені Зеленській приділено навіть більше уваги ніж Володимиру.

Гендерний баланс чудово демонструє матеріал  Як цивільному громадянину зрозуміти військовослужбовця. Думки захисників і захисниць, в якому коментують проблему та дають поради однакова кількість експертів та експерток.

Два матеріали цієї моніторингової хвилі привертають увагу до теми сексуальних традицій і сексуального насильства. Про ставлення видання В час пік  до  теми можна робити висновок вже по емоційно забарвленому заголовку: «»Світ остаточно збожеволів»: В Іраку 9-річну дівчинку видали заміж» і подальшім оцінкам: «Шокуючі події з Іраку сколихнули світові соціальні мережі… Страшна новина про дитячий шлюб порушила питання не лише законності такого вчинку, а й правомірності існуючого законодавства в Іраку».

Східний Варіант в свою чергу повідомляє читачам, що Заявки на репарації подали 648 громадян України, які пережили сексуальне насильство з боку російських окупантів. «Головна мета — щоб винуватці таких злочинів отримали справедливе покарання та міжнародне засудження. Адже справедливість — саме те, що потрібно постраждалим найбільше», — цитує видання першу леді Олену Зеленську.

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах регіональних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.

 

 

Загальний індекс гендерної чутливості луганських медіа склав у січні 43%. Ознайомитися з даними по гіперлокальних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Читати також:

Сайт «Прапор індустрії» — вперше лідер з гендерної чутливості медіа Донеччини. Результати гендерного моніторингу у січні 2025

У період із 15 по 21 січня 2025 р. відбулася перша хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 8 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Східний проєкт», «Прапор індустрії», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт міста Маріуполя»). Кожне медіа аналізували за такими критеріями: кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, …

4.5.0. — Експертки підбили підсумки гендерного моніторингу донецьких медіа у 2024

У 2024 р. відбулося три хвилі гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Попередній моніторинг гіперлокальних медіа був у 2022 році. Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків …

Два з п’яти гіперлокальних медіа Луганщини є найбільш гендерночутливими

П’ять сайтів Луганщини, контент яких ми досліджували з січня по червень, — останній форпост серед гіперлокальних медіа родом з окупованої російською армією області. Зрозуміло, що редакції працюють в екзилі, мають обмежені ресурси і їхня діяльність відбувається не завдяки, а всупереч обставинам. Це позначається на кількості та якості оприлюднених новин. Тим більш приємно констатувати, що навіть …

Онлайн медіа «Kramatorsk post» стало найбільш гендерночутливим медіа Донеччини і має один з найвищих показників серед інших медіа України, що підлягали моніторингу у червні 2024

У період із 3 по 14 червня 2024 р. відбулася третя у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Kramatorsk Post», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …