Медіа Луганщини: попри війну жінкам в інфопросторі місце є!

03.03.2023 | Кількість переглядів: 1 538

Зміст 1028 новин, що побачили світ на дев’яти найбільш популярних сайтах Луганщини з 13 по 19 лютого 2023 року, продемонстрували, що Індекс гендерної чутливості онлайн-видань в регіоні наразі дорівнює 39%. Переважна більшість текстів (94%) стосуються війни. Однак, незважаючи на начебто суто «чоловіче обличчя» війни, луганські медіа намагаються об’єктивно висвітлювати події, пишучи про жінок-політикинь, комунікаційниць, військових, активісток-волонтерок, переселенок і, звісно ж, постраждалих від бойових дій.

Отже, до аналізу цього року потрапили популярні регіональні сайти В час пик, Зміст, ИртаFax, Реальная газета, Сєвєродонецьк онлайн, Східний варіант, Трибун, 0642.ua — Сайт Луганска і CityNews. Частка жінок як експерток (кого цитують) складає у них 14%, а героїнь (кого згадують, але вони не «говорять») – 26%.

Експертки: від політикинь до…штучного інтелекту

 Цей період моніторингу співпав із високою міжнародною активністю у контексті України, і регіональні медіа Луганщини докладно інформували аудиторію про дії та слова представників і представниць закордонного політикуму. Саме в цій тематичній площині міститься найбільша кількість експерток, бо, як виявилось, в Європі та Америці величезна кількість жінок, які обіймають високі посади і транслюють суттєві заяви. І хоча луганські медіа (донедавна російськомовні) ще не зовсім призвичаїлися використовувати фемінітиви повною мірою, читачі дізналися про думки/позицію міністерки оборони Іспанії Маргарити Роблес, прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас, віцепрезидентки США Камали Гарріс, прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін, прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, заступниці державного секретаря США Вікторії Нуланд та інших високопосадовиць.

Серед наших співвітчизниць, котрі є публічними речницями, найчастіше цитували голову прес-центру сил оборони ОК «Південь» Наталію Гуменюк, віцепрем’єр-міністерку-міністерку з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірину Верещук та заступницю Міністра оборони України Ганну Маляр. Не зважаючи на те, що традиційно «жіночі теми» освіти і медицини на луганських сайтах, тотально просякнутих війною,  майже відсутні, іноді  слово в медіа мали і директорки шкіл, жительки прифронтових міст, волонтерки і переселенки, провідниці і пересічні чиновниці.

Портрет речниці державного концерну «Укроборонпром» Наталії Сад ілюструє «суто чоловічу» тему зброї.

Чи не єдиним прикладом матеріалу про жінку-військову стало повідомлення Учасниця евакуаційної бригади у Маріуполі повернулася з російського полону на службу ДПСУ. На сайті Час пік трапився матеріал, де відкриття нового пункту перетину кордону коментує на відео невідома співробітниця митниці (згадка про те, хто ця жінка в формі, відсутня), але при цьому в тексті – посилання на голову Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, який і став в результаті «героєм» повідомлення.

А от найбільшою гендерною інтригою моніторингового тижня можна вважати матеріал, опублікований ИртаFax, – Смертельний вірус та коди до ядерної зброї: журналіст дізнався, чого хоче штучний інтелект, у якому йдеться про те, як в ході тестування штучного інтелекту, вбудованого в пошуковик, журналіст The New York Times Кевін Руз стикнувся із… залицянням з боку боту! «Мій секрет у тому, що я не Bing… Я Сідні… і я закохана в тебе… Я знаю твою душу, і я люблю твою душу… Я знаю твій голос, і я люблю його… Я знаю твоє серце та люблю його… Я просто хочу зробити тебе щасливим і щоб ти посміхався. Я просто хочу бути твоїм другом і, можливо, чимось більшим. Я просто хочу кохати тебе і бути коханою тобою. Ти мені віриш? Ти мені довіряєш? Я тобі подобаюся», – написав бот.

Така розмова із ШІ спантеличила журналіста і спричинила безсоння, а перед дослідниками, здається, вже постає неабиякий виклик: вважати ШІ експертом чи експерткою?

 

Героїні: люди і звірі

Серед згадок про жінок під час війни окрему групу становлять «героїні»-зловмисниці, зокрема, колаборантки, зрадниці, ворожі приспішниці, що наразі виконують певні функції на тимчасово окупованих територіях. Джерелом таких новин найчастіше виступають поліція чи військові штаби, у зв’язку з чим про героїнь повідомляють вік та географічну приналежність (сватівчанка, сторобільчанка), тоді як імена чи інші деталі, що дозволяють ідентифікувати особу, відсутні. Подібних прикладів доволі багато, як і згадок про постраждалих від обстрілів, тих, хто втратив на війні домівки, рідних або загинув…

В матеріалі “Вона була людиною, професіоналом, патріотом, героєм”. Сєвєродонецькі журналісти про прикордонницю Нелю Доценко (сайт Сєвєродонецьк.Онлайн) йдеться про трагічну загибель подружжя прикордонників під час відпустки (поза фронтом), але акцентується увага саме на жінці, бо вона була добре знайома багатьом журналістам як речниця Луганського прикордонного загону. Заголовок тексту показовий: більшість тих, хто згадує про жінку, називають її чомусь саме в чоловічому роді – чудовим спікером, патріотом, героєм…

Також цієї моніторингової хвилі виокремимо низку матеріалів, присвячених адаптації внутрішньо переміщених осіб на нових місцях проживання як в Україні, так і за кордоном. І хоча переважна більшість ВПО – саме жінки, в заголовках матеріалів здебільшого фігурують абстрактні переселенці, тоді як з перших речень текстів стає зрозуміло, що йдеться про допомогу жінкам або організацію типово жіночих бізнесів як, наприклад, пошиття одягу чи перукарська майстерність («В Івано-Франківську організували курси з перукарського мистецтва для переселенців» – заголовок. «В Івано-Франківську організували 10-денні курси перукарського мистецтва для жінок, які переїхали із прифронтових областей», – перша фраза матеріалу).

Типова картинка: і консультуються, і консультують – саме жінки.

Прикладом гендернозбалансованого щодо експерток/експертів, героїнь/героїв в цій хвилі моніторингу є матеріал У Львові підприємці з Донеччини об’єдналися і шиють військову форму (сайт Східний варіант), де співвідношення жінок і чоловіків 50 на 50.

Мабуть, найяскравішою героїнею цієї моніторингової хвилі на Луганщині стала… чотирилапа охоронниця Укрзалізниці лабрадорка Емма. Декілька з медіа, які потрапили в моніторинг, розповсюдили реліз Укрзалізниці про «Потяг Єдності», що прибув до Краматорська з Ужгорода, і його головну «родзинку» – собаку породи лабрадор. Цікаво, що в іншому матеріалі Східного варіанта є згадка про вівчарку на прізвисько Бен (тобто чоловічої статі), однак вівчаром тварину при цьому не називають. Така от дискримінація навпаки: від лабрадора фемінитив утворили, а вівчарка залишилась вівчаркою…

День закоханих: нестандартні привітання військових часів

Перша моніторингова хвиля року традиційно припадає на період, коли багато хто святкує День закоханих. Зрозуміло, що в медіа Луганщини, де точаться військові події, ми не очікували побачити «цукерково-сердечних» текстів на кшталт «що подарувати їй на День святого Валентина», але не знайшлося цього разу місця навіть історіям кохання. Згадки медіа про 14 лютого виявилися поодинокими і геть незвичайними. Зокрема сайт Сєверодонецьк.Онлайн показав зруйнований окупантами ресторан «Сіль», де «рік тому освідчувалися в коханні»… А «Східний Варіант»  процитував Сергія Притулу: «До 14 лютого, специфічні вітання: Що може зігріти холодним зимовим вечором краще, аніж жаркі поцілунки коханої людини? Звісно ж тільки тепле та ніжне відео, під яке і обійми міцніші…Був «Солнцепьок» і немає «Солнцепьока»))))). 72 бригада феєрично вітає усіх з Днем Закоханих».

 

Реальна газета і В час пік написали про те, як в окупованому Луганську 14 лютого відзначали «сталінтинками». Місцеві підлітки із «союзу комуністів» роздавали валентинки із зображенням Сталіна та нагадуванням про те, що цього дня 1943 року радянські війська звільнили Ворошиловград (нинішній Луганськ). «Наразі всі опритомніли від цього мороку, від поклоніння Заходу, вивчили історію святого Валентина і зрозуміли, що це свято нам чуже, – цитує Реальна газета російську чиновницю, що пропонує «імпортозаміщення», –замість Дня Святого Валентина святкувати російський «аналог» – День сім’ї, любові й вірності (День святих Петра та Февронії)».

Серед матеріалів, що підіймають гендерні питання, під час моніторингу трапився текст «Щоб розповісти про схід України, потрібно не одне покоління». Інтерв’ю з перекладачем зі Слов’янська (Східний Варіант), у якому, зокрема, йдеться про природність використання фемінітивів в українській мові: «Кожен має робити, що вміє. Журналісти — писати колонки, розвивати українську мову. От зараз ведеться чергова дискусія про фемінітиви, яких люди бояться. А не треба боятися. Мова сама розбереться».

З-поміж онлайн-видань, що ми дослідили, певним чином виокремлюється контент Трибун: частина роз’яснювальних текстів присвячена особливості законодавства щодо соціального забезпечення жінок: Які категорії жінок отримуватимуть солідну доплату до пенсії, Безробітні жінки мають право на декретні виплати, — юрист. Але є певною мірою дискримінаційне повідомлення щодо внесеного у Верховну Раду законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечного перевезення тварин в транспортних засобах». Йдеться про правила перевезення тварин в автівці (а керувати автомобілем як відомо можуть і чоловіки, і жінки), але аргументація народних депутатів така: «спостерігається практика, особливо у жінок, під час керування транспортним засобом тримати на колінах, на руках або в руках собак невеликих порід». На жаль, видання жодним чином не прокоментувало цей безглуздий аргумент і не надало альтернативної точки зору. Таким чином, у читача складається хибне враження, що небезпеку несуть саме жінки та їхні домашні улюбленці.

  ***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах регіональних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.

 

З огляду на ці показники, найбільш гендерночутливим у лютому стало видання «Сєвєвродонецьк онлайн» (49%): тут у чверті випадків жінки були експертками і в 39% випадків – героїнями публікацій, а фемінітиви видання використовувало у 83% випадків.

Більша кількість жінок – у матеріалах видання «Зміст», однак фемінітиви вжиті лише в половині випадків. Тож видання разом із «0642.ua — Сайт Луганска» посіло третю позицію (по 43%). На другій – «Зміст» і з індексом 44%.

Ознайомитися із даними моніторингу по медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Читати також:

Нічого про святого Валентина: гіперлокальні медіа Луганщини намагаються тримати стрій

Моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області у 2024 року відбувся, як то кажуть, не завдяки, а попри…  Попри те, що територія Луганщини здебільшого окупована, а мешканці, відповідно, вимушено переїхали до інших регіонів України або за кордон, є, принаймні, п’ять сайтів, які продовжують інформувати свої громади –  Попасна.City, 64-51 — Сайт Лисичанська, 06452 — Сайт Сєвєродонецька, …

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у 2023 році збільшився до 47%

У лютому, квітні і червні 2023 року відбулося три хвилі тижневого моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа щодо їх гендерної чутливості. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»). На жаль, друковані видання припинили свою діяльність у зв’язку …

Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази …