Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче. Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти і здійснюють майже подвиг. Щоправда, не кожного дня…
Наприклад, сайт газети «Кремінщина» оновлюється в кращому разі двічі на тиждень. Менше матеріалів у порівнянні із довоєнним періодом публікують сайти Попасна City і Сватове City. Тому, щоб оцінити гендерну чутливість контенту цих онлайн-видань, довелося подовжити термін моніторингу, «відмотуючи» новинну стрічку назад. А загалом з 6 по 12 червня 2022 року вдалося проаналізувати 164 публікації, що побачили світ в локальних медіа Луганщини. Окрім згаданих, моніторинг базується на контенті ресурсів «Сайт города Луганска» і Северодонецк online. І переважна більшість цих текстів (74%) – як і два місяці тому – про війну.
Тому домінування чоловіків як експертів (83%) та героїв (76%), що розповідають, коментують чи просто фігурують матеріалах медіа Луганщини, мабуть, є природним. Хоча у квітні ситуація була більш гендерно збалансованю, принаймні щодо героїнь, яких ми нарахували 41%.
«Кремінщина» – жіночого роду
Вдруге серед лідерів щодо згадування в публікаціях жінок та чоловіків (50 на 50) і використання фемінітивів виявився сайт газети «Кремінщина». Щоправда, новинна стрічка сайту оновлюється дуже рідко. Але диво, що взагалі оновлюється. «Я наповнюю його самотужки, – розповідає директорка ПП «Редакція регіональної громадсько-політичної газети «Кремінщина» Яна Величко. – Доки у Кремінній були світло і зв’язок, активно співпрацювала з Кремінською міською радою, інформуючи населення по всіх актуальних питаннях… Тепер, оскільки зв’язку у Кремінній немає, про ситуацію у місті дізнаємося з офіційних джерел інформації. Роблю репости. Всі інші новини поки що орієнтовані на кремінян, які виїхали з міста».
За словами пані Яни, наразі втратили джерело фінансування усі п’ятеро співробітників редакції, и «це найдовша «пауза» за всю історію існування нашої газети, якій у грудні має виповнитися 79 років». Але сайт «Кремінщина» продовжує працювати.
Отже, цієї моніторингової хвилі потужну присутність жінок як експерток в публікаціях «Кремінщини» забезпечило опитування в матеріалі «Війна – це коли забирають дім»: що кремінські діти кажуть про війну», де представлені думки десяти дівчат на противагу однісінькому вислову хлопця. Так само виключно жінки коментують волонтерську діяльність. А от в публікації про переможців обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт серед старшокласників паритет: два герої і дві героїні.
Коли героїнь оспівують у віршах
На час моніторингу прийшовся День української журналістики (6 червня), і деякі сайти приділили увагу цьому інформаційному приводу. Зокрема, Северодонецк online розмістив навіть декілька матеріалів: вітання журналістам від Державної служби з надзвичайних ситуації у Луганській області, відео інтерв’ю з тележурналісткою Анастасією Волковою, яка разом із колегою, фотокореспондентом українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Олексієм Ковальовим, отримала державну нагороду за свою професійну діяльність (про це – окреме повідомлення).
Щоправда, у передмові до сюжету, жінку називали і журналістом, і журналісткою, і кореспонденткою: «Российские войска выжили журналистку каналов «Дом» и UA Анастасию Волкову из Луганска в 2014 году и тогда она решила, что будет освещать войну. В прямом эфире марафона «FreeДОМ» на телеканале UA корреспондентка отметила, что именно это сыграло главную роль в ее становлении как журналиста. Журналистка рассказывает, что к угрозам уже привикла».
Як виявилося, Анастасія є справжньою геройкою для своєї аудиторії, бо вже наступного дня, 7 червня сайт опублікував… вірш авторства Семена Перцовського під заголовком «Колезі, яка стала лицаркою ордена». Процитуємо першу і останню строфи (орфографію зберігаємо):
«Не суперзірка не месія.
Така тендітна взагалі,
Та Волкова Анастасія
Теж мир рятує на Землі
…
Хай бачать люди ті нещастя,
З чим Україна у бою, -
За це з державою ми, Настя,
Всі руку тиснемо твою!»
Отже, пані Анастасії випала доля бути єдиною жінкою-експерткою на сайті цього разу, а серед героїнь в темі війни, окрім неї, були Ірина Верещак, «автор петиції» Ольга та «старший інспектор прес-служби» Катерина. А ще – жінка, котра загинула внаслідок ворожого обстрілу, та жінка, яку звинувачують у корегуванні вогню на користь росіян – «ворожа найманка».
До речі, до «героїнь» сайту Попасна City належать три жінки, які зайняли посади при окупантах, тобто, колаборантки. З публічних осіб-жінок луганські медіа згадали також голову Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольгу Герасим’юк, естрадну виконавицю Ольгу Полякову, та російську пропагандистку Скабєєву.
Хто коментує війну
Щоранку і щовечора про наслідки обстрілів, смерті, руйнування, загрози для цивільних, втрати на полі бою, підступність окупантів та евакуацію «попри неможливість» говорить із читачами сайтів голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Його голос і раніше домінував серед спікерів-експертів, а тепер залишився чи не єдиним джерелом офіційної інформації про те, що відбувається в області, яку «руський мир» оскаженіло стирає з мапи України.
Найбільшою мірою розповсюджують повідомлення від очільника адміністрації області «Сайт города Луганска» і Северодонецк online. При цьому усього декілька разів слово надається голові міської військової адміністрації Сєвєродонецька Олександру Стрюку. Іноді цитується і керівник Донецької області Павло Кириленко, зокрема, він спростовує брехню про припинення евакуації з Бахмута, міста, що має пряме сполучення із Лисичанськом, тобто знаходиться на лінії з’єднання Донецької і Луганської області, і також потерпає від обстрілів та руйнувань.
Якщо минулої, квітневої, хвилі моніторингу на луганських сайтах були присутніми медійні персони на кшталт доктора Комаровського чи блогера Комарова (своїм авторитетом вони допомагали закликати населення до евакуації), тепер, коли евакуація цивільних практично неможлива, слово надається військовим експертам, зокрема, журналістам. Неодноразово фігурують Роман Бачкала та Юрій Бутусов. Масштабу аналізу подій додають слова австрійського воєнного експерта Тома Купера, голови організації War Child Sweden Петера Бруне, міністра оборони Великобританії Бена Воллеса тощо.
Героями ж текстів були дуже різні чоловіки: від політиків минулого (Гітлер, Сталін) до «посадових осіб» так званих ЛДНР, від військових і рятувальників до переселенців, які впізнають своє майно, вкрадене окупантами в містах Луганщини, на світлинах в соцмережах.
***
Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах гіперлокальних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.
Зважаючи на три показники – кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв публікацій, а також відсоток вживання фемінітивів, найбільш гендерночутливими виданнями Луганщини у червні став сайт «Попасна.City» із показником 56% (зауважимо, що в попередніх хвилях дослідження, в лютому і квітні 2022 року, було 59%). Сайт газети «Кремінщина» знизив показник з 62% до 52%. Індекс гендерної чутливості сайту Луганська був і залишається найнижчим серед досліджуваних онлайн-видань. У порівнянні із квітнем він втратив ще 4 пункти і наразі становить 9%.
Загалом у червні Індекс гендерної чутливості луганських медіа – один із найвищих в Україні – 50%. Ознайомитися з даними по гіперлокальних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Олена Самойленко
експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
