Медіа Донеччини у 2021 р. покращили позиції щодо гендерної чутливості: результати моніторингу

24.06.2021 | Кількість переглядів: 1 444

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа у 2021 р. було включено 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62 Сайт городаДонецка», «0629 Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань («Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток – тих, кого цитують, та героїв/героїнь – тих, про кого згадують, але не подають їхніх поглядів на питання), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Останній моніторинговий період тривав з 7 по 13 червня 2021 року.

У другій моніторинговій хвилі було проаналізовано 566 матеріалів в інтернет та 186 у друкованих виданнях.

«Восточный проект»

 Жінки коментували лише тему культури та охорони здоров’я і у 100 % випадків згадувалися в якості героїнь за тематикою освіти. Останнім часом все частіше регіональні медіа пишуть про перемоги дівчат у спортивних змаганнях і чудово, коли ще й розміщують світлину. І навіть вживають фемінітиви «спортсменка», «воспитанница», як зробив і «ВП», але цього разу редакція трохи «не дотягла» і краматорчанка, спортсменка далі по тексту стала чомусь «призером», а не призеркою. Цікаве спостереження: поряд із цією заміткою розміщено інформацію про здобутки хлопців, і там спортсмену надали слово аж двічі, а от Анастасії – жодного. Також часто бувають випадки, коли перелічують спортивні успіхи дівчат, але цитують виключно тренера (чоловіка). Але ж збалансувати зовсім не складно було би, навівши думку хоча б однієї спортсменки.

Щодо видимості жінок через вживання фемінітивів варто відзначити матеріал «Детскому саду «Забава» исполнилось 55 лет!». Відомо, що у садочках працюють переважно жінки: методистки, виховательки, завідуюча, педагогині… І сама публікація ніби спрямована на вшанування виховательської праці, яку виконують жінки. Але у підзаголовках – виключно маскулінітиви («Новый руководитель – новые достижения», «Команда единомышленников, объединенная общей целью»). Редакція подала прізвища відомих «педагогів», «вихователів-методистів», як ось раптом серед них консультантка (крім широко вживаних «завідуючих», звісно).

Поряд авторка навела відгуки про «ювіляра», і тут редакцію варто похвалити за намагання збалансувати матеріал: подано думку однієї жінки та двох чоловіків – випускників закладу.

Хоч гумор, поради та інші інформація розважального характеру не належать до авторських текстів, які ми аналізуємо, але все ж таки вони є частиною загального контенту газети. Тому не змогли оминути анекдот, який редакція вважає прийнятним:

Ми би радили команді «ВП» ретельніше підходити до підбору, на перший погляд, незначущого і нешкідливого матеріалу, але ретрансляція гендерних стереотипів щодо чоловіків та жінок у медіа допомагає цим стереотипам та упередженням вкорінюватися у суспільстві.

Загалом у порівнянні з результатами першої (лютневої) хвилі кількість використання фемінітивіву тижневику «Восточный проект» збільшилася (з 24 % до 32 %), статистика щодо цитувань жінок була на рівні 43-49 %, героїнь – 21-53%. Також помітно виріс індекс гендерної чутливості — з 29 % у лютому до 44 % у червні. Якщо ж порівняти підсумковий результат (всіх трьох моніторингових хвиль) 2021 року, який становить 37%, із загальним результатом 2019-го, то побачимо, що два роки тому газета мала набагато гірший показник – всього 25%.

«ГРОМАДА Схід»

Це видання є беззаперечним лідером з використання фемінітивів від самого початку цьогорічного моніторингу: дві хвилі підряд показник був 100%, а у третій – 88%, але він все одно незмінно найвищий серед усіх досліджуваних медіа Донеччини. Показник експерток від лютого до червня трохи зменшився – з 50 до 39, натомість число героїнь збільшувалося: з 33 % до 54 % (у квітні) і лишилося на рівні 54 % у червні. Газета має і найвищий індекс гендерної чутливості у червні (59 %) і за підсумками всіх трьох хвиль також (62 %).

Редакція дотримується високих журналістських стандартів, прагне показувати досягнення і жінок, і чоловіків (особливо, коли вони започатковують важливі для громад ініціативи або бізнеси), важливість бути гендерночутливим медіа продемонстрували навіть публікацією:

В останньому числі «ГРОМАДА Схід» цитує жінок за тематикою «культура» у 100 % випадків, майже збалансовано з чоловіками (45 %) – за тематикою «економіка/бізнес». Героїнями ж жінки були у 71 % за тематикою «медицина/охорона здоров’я» та «волонтерство» (67 %). Газета в основному розміщує великі оглядові матеріали, тому у кожному числі — невелика кількість публікацій, а відповідно, і тем.

У випуску, який припав на моніторинговий період, видання приділило увагу темі протидії домашньому насильству, розмістивши матеріал «Б’є – значить, суд!». Актуальність проблеми зросла через введення локдаунів, зумовлених Covіd-19:

Єдине зауваження, яке можна адресувати редакції, — це відмовитися від вживання слова «жертва», яке досі фігурує у законодавстві і, відповідно, у коментарях юристів/ок, але по суті є неприйнятним до живих людей. Коректно використовувати «потерпіла»/«постраждала».

«Знамя индустрии»

Тижневик подає багато знеособлених заміток, які містять лише певні факти. Там, де згадуються або цитуються певні особи, це переважно чоловіки. Тому «Знамя индустрии» традиційно «пасе задніх» у нашому рейтингу: динаміка цитувань експерток з лютого по червень була 20/33/29 %, а згадувалися жінки як героїні  0 разів у лютому, 22 % випадків у квітні та 38 % — у червні.

Видання має найменшу кількість фемінітивів порівняно з іншими медіа (у червні – 21%, а у попередніх двох хвилях 0!), і найнижчий індекс гендерної чутливості- 29 % (у лютому – 7%, у квітні -18 %). При чому не лише серед друкованих, а й серед усіх 10 досліджуваних медіа. У 2019 році це видання також було у переліку досліджуваних, і мало індекс гендерної чутливості 31 % (другий у рейтингу показник), зараз за результатами всіх трьох хвиль моніторингу він становить всього 18%. З іншого боку, маємо констатувати позитивну динаміку 2021-го: індекс поступово зростає, і, можливо, видання поверне свій результат дворічної давнини.

Також варто відзначити, що цього разу тема «нежіночих» занять (у даному випадку – видів спорту) висвітлена й у цій газеті. Майже шпальту видання присвятило інтерв’ю з президентом хокейного клубу «Донбас» Борисом Колесниковим, який розповів про наміри розвивати жіночий хокей.

На цій же сторінці нам повідомляють і про «Турнир по хоккею среди женщин в Мариуполе – Кубок Азовского моря».

Нагадаємо, що покращити гендерну чутливість медіа нескладно, якщо збалансовано писати про чоловіків та жінок, надаючи їм слово, та збільшити кількість фемінітивів, замінивши ними маскулінітиви (навіть у текстах російською). Поширене явище для багатьох медіа і «Знамя индустрии» зокрема: перераховують і хлопчиків/чоловіків, і дівчат/жінок, але застосовують лише маскулінітиви (спортсмени, чемпіони, призери, переможці тощо). Ось і тут в публікації «Талантливым детям выплатят стипендии» всього 5 хлопчиків і аж 9 дівчат, але «В перечень стипендиатов вошли…» — чому б редакції не написати про стипендіатів і стипендіаток? Так само редакція використала слово «руководитель» щодо жінки, але ж існує слово «руководительница». Ну і геть не зрозуміло, чому в одному з текстів: «Читательница является пенсионером«, а не «пенсинеркой».

Щодо цитування: лише дві експертки коментували ситуацію (з тематики «економіки/бізнесу» та «соціальна політику/соцзахист»), 4 були представлені як героїні за тематикою «культура» і стільки ж у спорті, одна згадувалася у кримінальній хроніці.

«Приазовский рабочий»

Видання демонструє зворотню динаміку щодо фемінітивів: у лютому їх було 42 %, у квітні 28 %, а у червні лише 27 %. «Приазовський рабочий», на відміну від інших досліджуваних медіа, активно цитує людей, але здебільшого чоловіків. Показники експерток всі три хвилі 2021 року були на рівні 33-38%, а героїнь – у межах 18-38 %. Тобто до гендерного балансу ще далеко. Індекс гендерної чутливості за підсумками всіх трьох хвиль моніторингу — 32%, але він вищий загального індексу за результатами 2019 р. – тоді він був 29%.

У червневих числах газети ми зафіксували такі моменти. Як і раніше, редакція в одному тексті може вживати і фемінітиви, і маскулінітиви, пишучи про одну посаду чи назву професії. Наприклад, великий матеріал видання присвятило Дню журналіста. Багато і згадок, і цитувань жінок, але здебільшого як «кореспондентів» та «журналістів» або «редакторів». Під великим фото на першій шпальті підпис «Высшая награда парламента. Ирина Горбасева получила грамоту Верховной Рады за заслуги перед украинским народом, таких в этом году всего четыре по Украине. Почетно, что одна из них вручена журналистке Донетчины». А вже в самій публікації Ірина стає журналістом:

Цікаве спостереження, що у матеріалах, які можна віднести до тематики «економіка/бізнес», жінки як експертки коментують ціни на полуницю та її якість, тоді як чоловіків цитують як експертів-економістів чи посадовців. Чому так? Чоловіки не їдять полуницю? Чи немає жінок держслужбовиць або економісток, які би прокоментували ціноутворення?

Та сама «хвороба», що й у багатьох інших медіа: в одному реченні чоловіків та жінок описують виключно маскулінітивом. Навіть, коли фокус на досягненнях жінки: «Спортсмены «Метинвест-Промсервиса» также хорошо проявили себя в стометровке: второе место среди женщин у Марины Хоцкой, а третье среди мужчин – у Владимира Колчина».

Багато матеріалів було присвячено подіям культури, де брали участь художниці, мисткині (показник героїнь 47%), але цитуються все одно начальники управлінь культури (спікерки представлені у 20%). Гендернозбалансовано у червні висвітлена лише тематика «медицина/охорона здоров’я» — 50% жінок коментували ці питання. І майже баланс дотримано при висвітленні наслідків негоди, яка сталася у місті 8 червня – страшенна злива затопила пів міста, вода пошкодила магазини, кав’ярні, приватні будинки. Про втрати від стихії розповідали і чоловіки, і жінки (у 43% випадків).

І також є анонс спортивної події від ХК «Донбас» (та сама, про що повідомляла газета «Знамя индустрии»): «Хоккеистки сразятся в Мариуполе – первый турнир среди женщин». Добре, що у фокусі медіа – успіхи жінок у раніше непритаманному їм виді діяльності.

«События»

Газета «События» демонструвала протягом всіх трьох моніторингових хвиль позитивну динаміку: кількість експерток збільшилася з 21% у лютому до 50% у квітні, і залишилася на рівні 38% у червні; кількість героїнь зросла з 26% до 41 % і у червні залишилася на рівні 26 %, а кількість фемінітивів виросла з показника 50% до 64%! Індекс гендерної чутливості теж збільшився – з 32 % (у лютому) до 48 % (у квітні), і наразі становить 43 %, а підсумковий за рік – 41 % (у 2019 році він був 36 %).

Жінки коментували питання економіки (100% випадків), екології (67 % випадків) та розваг (тут дотримано баланс, 50 %, а як героїні жінки тут представлені у 100% випадків).

Цікаво, що фемінітивів вжито цього разу набагато більше (9), ніж маскулінітивів (5).

Можна констатувати, що всі друковані видання Донеччини демонструють зміни на краще – індекс гендерної чутливості поступово збільшується, а також не зафіксовано проявів сексизму чи транляції гендерних стереотипів у журналістських матеріалах.

«Новости Донбасса»

На сайті традиційно багато політики (скандал навколо форми української збірної на чемпіонаті по футболу, про невизнання росіян корінним народом України, зустріч Байдена з Путіним, розмова Зеленського і Байдена, слухання судової справи у Гаазі щодо збиття малазійського «Боїнгу» і т.п.), тому і присутність жінок мала. Але все ж таки редакція демонструє прагнення робити їх помітними: не зважаючи на те, що контент російськомовний, журналіст(к)и активно використовують фемінітиви в усіх можливих випадках (заместительница, студентка, чиновница, представительница,  специалистка, омбудсвумен, резидентка, руководительница, организаторка, работница, военнослужащая, временнаяповеренная).

Загалом показник вживання фемінітивів зріс із 31% у лютому до 78% у червні!  Відсоток жінок, яких цитували, також зріс – із 13% у лютому до 23% у квітні і залишився на рівні 15% у червні. А от відсоток героїнь особливо не змінився і є доволі низьким: 6-13%. За результатами червня індекс гендерної чутливості 33%, а за підсумками всіх трьох моніторингових хвиль 2021 р. - 24% (це на 2% більше, ніж два роки тому).

ІА «Вчасно»

Сайт «Вчасно» — лідер за індексом гендерної чутливості серед онлайн медіа. За результатами червня показник становить 48%, а за результатами всіх трьох моніторингових хвиль 2021 р. — 39%. Число експерток теж стабільно зростало: з 13% (у лютому) до 47 % (у червні). Так само добре було і з героїнями: показниквирісз 8% до 16 %.

У моніторинговій хвилі червня зафіксовано маскулінітив через використання запозиченого контенту: сайт використав відео Донецької облдержадміністрації, де пані Інна Петраш титрована як «лікар», а не «лікарка».

З фемінітивами загалом було все ок, аж раптом: «…заявила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова».  Схожа ситуація й на сайті Донецька «уполномоченный Верховной Рады по правам человека Людмила Денисова». Редакція 62.ua пояснює це тим, що на сайті омбудсмана вказано саме «уповноважений», і вони пишуть офіційну версію. Але ж журналіст(к)и — не держслужбов(и)ці, і можуть бути більш гнучкими і прогресивними у виборі лексики.

POKROVSK.NEWS

За результатами червневого моніторингу сайт має другий після ІА «Вчасно» індекс гендерної чутливості – 36 %. Цитованість жінок теж зросла: від 45 % (у лютому) до 49 % (у червні). А от показник щодо героїнь зменшувався з 35 % до 25 %. Як і кількість вживань фемінітивів: з 36 % до 22 %.

Продовжують редакції ретранслювати меседжі поліції щодо виняткової вини матері у поганому догляді за дітьми – «В Покровске полицейские забрали детей у пьянойматери». А, наприклад, в іншій ситуацій, де вдома під час нещадного випадку був батько, чомусь згадується, що «мати шукають»: «Попередньо встановлено, що 2-річний хлопчик випав з вікна четвертого поверху, яке було відчинене настіж. В цей час вдома перебував його 4-річний братик, а батько спав у стані алкогольного сп’яніння. Місцезнаходження матері дітей поліцейські встановлюють». Про батьків такого зазвичай не пишуть, коли вказують, що склали протокол на матір.

Після прочитання матеріалу «Объявлены победители третьего сезона конкурса проектов «Мой город» складається враження, що конкурс був розрахований виключно на жінок. Авторка цитує 5 жінок та одного чоловіка – міського голову Мирнограда О.Брикалова. І якби не присутність чоловіків на спільних фото, аудиторія і не зрозуміла би, що вони теж є серед переможців!  Варто було дати слово і їм.

62 Сайт города Донецка

На цьому сайті підбір контенту приблизно як і на «Новостях Донбасу» — суцільна політика, міжнародні події, війна. Тобто традиційно «чоловічі» сфери. Тому жінки, як правило, тут представлені слабо.  Станом на червень ситуація трохи покращилася завдяки присутності ченкині ТКГ Т.Іванової та Уповноваженої ВР з прав людини Людмили Денисової, які тепер з’являються у медіапросторі, коментуючи теми війни Росії проти України, полонених та ін.

Число експерток поступово зростало у період з лютого по червень (з 12% до 31%), героїнь теж побільшало на кінець моніторингу 2021 р. – з 7% (у лютому) до 11% (у червні). Потужно зріс і показник по фемінітивах – з 17% до 50%! На кінець моніторингового періоду редакція досягла індексу гендерної чутливості 31% (почавши з мітки 12%). Сумарний індекс за всі три хвилі моніторингу — 20%. Але тенденція до покращення вражає!

Потішило вживання фемінітива «членкиня ткг» у російськомовному тексті: «Переговоры по Донбассу требуют перезагрузки: членкиня ТКГ назвала причину». Також ми помітили на цьому сайті і, наприклад, у «Новостях Донбасса» намагання уникнути маскулінітивів у російській мові, вживаючи гендернонейтральне «глава».

0629 Сайт города Мариуполя

Сайт новин Маріуполя був лідером серед онлайн видань за індексом гендерної чутливості у квітневій хвилі моніторингу з показником 42%, а в червні відзначився і найбільшим показником по фемінітивах – 62%! Завершує «дистанцію» з індексом 31%, фемінітивів у червні було лише 29% (сумарний індекс гендерної чутливості за 2021 р. – 35%, у 2019 р.  був результат на 2% вище). Кількість експерток протягом моніторингового періоду зростала (з 38% у лютому до 42% у червні), а от показник по героїнях упав – з 26% до 22%.

Експертки збалансовано з експертами коментували питання місцевої політики (50% випадків), а також освіти (50%), екології (58 %, наслідки негоди 8 червня) й інші питання (50%).

Заувага до редакції є хіба що щодо неуважності у використанні фемінітивів. Наприклад, в одному тексті очільниця відділу Держекоінспекції в Донецькій області Любов Галушко «начальниця», в іншому вже «начальник». Або все частіше у російськомовних текстах можна зустріти «представительница», «сотрудница», але поряд з цим «рассказала предприниматель». Це дуже поширена ситуація, коли журналіст(к)и не вичитують свої матеріали, і лишається ця неузгодженість.

Цікаве спостереження зафіксували під час прочитання публікації про відкриття «Офісу простих рішень» М.Саакашвілі у Маріуполі: активно коментують чоловіки, присутні на заході, але на всіх світлинах і на відео поряд з політиком стоїть жінка, яка намагається доповнювати і щось пояснює (це ясно з відео). Але ніхто навіть не спромігся підписати, хто вона! Не кажучи про те, щоб «надати слово».

Тож, підсумовуючи, можна відзначити, що донецькі медіа, хоча й залишаються на більш низьких позиціях на загальноукраїнському рівні, але кожне з видань демонструє прогрес у рівні гендерної чутливості. До того ж, ми все рідше фіксуємо поширення гендерних стереотипів чи випадки сексизму у журналістських матеріалах. Ключові показники підвищуються, що дає надію бачити у найближчому майбутньому більш гендернозбалансовані матеріали.

Результати, з якими донецькі медіа виходять з моніторингового року-2021, на діаграмі:

Експертка з моніторингу –

виконавча директорка ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у  межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

На шляху від красунь до розумниць. Як змінюється представленість жінок в медіа Луганщини

Третя, остання в 2021-му році, хвиля гендерного моніторингу принесла на оцінку 1034 матеріали, що побачили світ в інтернет-виданнях Луганської області, і 17 текстів, що оприлюднила обласна газета «Луганщина» (єдине друковане видання з десяти досліджуваних медіа) на тижні з 7 по 13 червня. Загальні тенденції залишаються незмінними: російськомовні онлайн-видання («Восточный репортер», «Трибун», «В час пик», «0642.ua …

Друга хвиля моніторингу-2021 регіональних медіа Донеччини: якість матеріалів погіршилася

Друга у 2021-му році моніторингова хвиля тривала з 10 по 16 травня. За цей час експерти відібрали та оцінили 219 матеріалів у чотирьох впливових регіональних друкованих виданнях: «Приазовский рабочий» (Маріуполь), «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка) і «События» (Бахмут). Також було оцінено 314 матеріалів, оприлюднених на чотирьох найбільш популярних сайтах великих міст області:  Сайт города Донецка, Сайт города Краматорска, Сайт города …

Найбільш гендерночутливі медіа Донеччини у квітні 2021 — газета «ГРОМАДА Схід» та сайт 0629.com.ua

Із 12 по 18 квітня відбувся другий цьогорічний моніторинг рівня гендерної чутливості донецьких медіа. Для аналізу було обрано контент 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62.ua – Сайт города Донецка», «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань ( «Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Загалом проаналізовано 658 матеріалів в інтернет- …

«ГРОМАДА Схід» — одне з найбільш гендерночутливих видань в Україні (результати моніторингу в лютому 2021 р.)

До чергової хвилі моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа 2021 року (попередні відбулися в 2017 і 2019 роках), включено 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62.ua – Сайт города Донецка», «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань («Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: …