Маленькі дива для дітей зі сходу

31.08.2016 | Кількість переглядів: 1 207

Андрійко з мамою приїхали на Полтавщину з міста із чудовою назвою – Щастя. Вони вже тут призвичаїлись. Мама, Наталія Петрівна, знайшла роботу – редагує тексти на дому. Андрійко закінчував четвертий клас уже  в Полтаві. Ось тільки… Дитині і досі сняться постріли й вибухи. А ще — мама сказала, що хлопчик зовсім перестав усміхатися. Як повернути обпалене війною дитинство до ігор та сміху, до того, аби знову вірити в добро і дивуватися мирному небу? «Ми вже й до лікарів зверталися… А потім…. Потім побували на квесті в парку «Перемога» у Полтаві, і сталося чудо! Моя дитина ожила!» — зізнається жінка. Ось так ми дізналися про роботу громадської організації «КримСОС» на Полтавщині. 

 «СОС!» означає «ДОПОМОЖИ!»

Івана Чабана – вдумливого і серйозного Ваню, знаємо ще школяриком однієї з полтавських шкіл. Хлопець вирізнявся небайдужістю, гострим неприйняттям несправедливості та наполегливістю. Учителі пророкували йому професію журналіста, Однак журналістом  Іван не став. З 2004 року, з часів першого Майдану, хлопець захопився громадською роботою. А  після подій на сході хлопець став працювати із найвразливішими верствами – переселенцями, зокрема, з дітьми.

- У липні цього року в Полтаві  розпочав роботу наш офіс громадської організації «КримСОС», що опікується питаннями людей, які вимушено покинули домівки в Криму, Донеччині та Луганщині, — розповідає Іван Чабан. — Це дуже цікава для мене робота! Це й правова допомога, зокрема,  юридичні консультації, захист прав переселенців у судах, а також соціальна допомога. Та найцікавіше працювати саме з дітьми. Коли ти бачиш, як приходять хлопці й дівчатка із сумними очима, а потім запалюються цікавістю, оживають у буквальному сенсі слова! Їм стає цікаво жити!

Учасники квесту з призами

Що найбільше розуміють діти? Що їх відволікає і через що вони пізнають світ? Так, гра, саме вона!

Ось чому, розповідає Іван, волонтери громадської організації вирішили дарувати дітям-переселенцям насамперед цікаве дозвілля.

- У липні ми провели кілька квестів.  Спільно з громадськими організаціями «Наш Шлях» та «Полтавський волонтерський корпус патріотів України» — квест для дітей-переселенців у парку «Перемога».

У заході взяли участь діти від 6 до 13 років. Цікавих завдань було чимало. Це -  фізичні вправи,  завдання на кмітливість, спритність, логіку, знання історії та математики, розгадка ребусів, а також малювання, римування і т.д., завдання, що розвивають командний дух. Кожен, хто успішно справлявся, отримував солодкі бонуси.

Діти отримали й  корисні подарунки: альбоми для малювання фломастери, олівці, фарби, зошити, блокноти. На завершення дітлахів чекав супер-приз — катання на атракціоні «Веселі гірки» та відвідини «Кімнати сміху», ці подарунки були надані адміністрацією парку «Перемога» спеціально для діток з родин переселенців, за що  їм окрема подяка.

- Ще один цікавий захід, — спортивно-розважальний, — ми провели спільно з  ГО «Наш Шлях», ГО  за спонсорської підтримки комплексу відпочинку «Лагуна», РА «Бізнес-довідка 1503», таксі 1555, компанії «Фаетон», — продовжують розповідь активісти «КримСОС». — Діти  мали змогу навчитися грати у волейбол, турнір тривав фактично весь день.

Дитяче свято біля Ворскли

Ближче до вечора казкові персонажі – ростові ляльки — розважали дітлахів конкурсами, випробовуючи кмітливість, спритність, логіку та силу учасників. Мильні бульбашки, перетягування канату, ребуси, загадки – все це супроводжувалося гучною музикою та сміхом. Знову ж, — були  солодкі подарунки. Окрім того, кожен охочий міг зробити фото з улюбленим персонажем. У цьому заході взяли участь 55 дітей.

Іван Чабан говорить, що після цих свят діти з родин переселенців стали приходити до них в офіс, запитували про майбутні заходи, і навіть допомагали в офісній роботі.  Ось так коло прихильників у волонтерів збільшувалося.

Навчай граючись!

Цей вислів древніх педагогів актуальний в усі часи. За словами Івана, волонтери прагнуть не тільки відволікти дітей зі сходу від страшних спогадів, а й навчити їх пізнавати свій край та край, де, вони живуть зараз, а також — знати справжню історію своєї країни.

Полтавщину недарма називають серцем України. Тут, на цій землі відбувалися знакові історичні події. Ця земля й досі береже унікальні історичні артефакти.

- Кожен полтавець знає, що практично в усіх районах області працювали чи працюють археологи. Ось ми  й стали возити дітей з родин переселенців на екскурсії в ці місця. І не просто показували  розкопки з дозволом брати посильну участь у цих археологічних дійствах, а й з можливістю почути розповіді науковців. Ті розповіді  змусять по-новому зрозуміти події, які відбуваються зараз у нашій державі. Адже – без розуміння минулого  зрозуміти сучасне.

Цей захід, у числі організаторів якого була й ГО «Крим СОС», мав широкий резонанс.

Протягом червня-липня у Глинську проходила археологічна експедиція Інституту Керамології, відділення інституту народознавства Національної Академії Наук України. Експедицію очолив відомий полтавський археолог, кандидат історичних наук Юрій Пуголовок, який уже не перший рік проводить розкопки на даній території.

Саме в ці місця, які буквально дихають історією, привезли дітей з родин переселенців полтавські волонтери. Це була надзвичайно насичена поїздка. Дитячих вражень — море!

Цього року експедиція мала багато цікавих знахідок. За попередніми даними археологів, судячи зі знайдених решток зброї та одягу, це можуть бути лицарі армії литовського князя Вітовта. Як відомо з історичних джерел, битва відбулася поблизу берега р. Ворскла 1399 р. У цій битві  литовська армія та німецькі союзники зазнали нищівної поразки від золотоординців. Чи вірне дане припущення — незабаром підтвердять чи не підтвердять полтавські антропологи.

Ярослав Володарець-Курбанович, один з учасників розкопок, теж кандидат історичних наук з Київського інституту археології, розповів  дітям про багаті знахідками глинські простори:

- Цьогоріч експедицію відвідали 9 кандидатів наук, участь взяли більше 60 чоловік, основна частина з яких — студенти з Дніпропетровських та Сумських профільних ВУЗів. Цьогорічні експонати — багатий матеріал для майбутніх досліджень, на їх основі можна буде видати ще не одну наукову працю та монографію.

Майстер-клас з Петрикіївського розпису

Учасники заходу — в основному діти 10-16 років з окупованих регіонів з надзвичайною цікавістю розглядали знахідки, — жіночі прикраси, елементи зброї та побуту, рештки одягу, залізні монети. Археологи навіть показали знайдені останки литовських воїнів та розповіли, за якими саме ознаками визначили, що скелет належить європейцю.

Ярослав Володарець-Курбанович також провів екскурсантів на величезний пагорб, що стоїть у самому Глинську. Тут, за даними археологів, було стародавнє городище, що носило перш за все захисний характер. Кілька десятків вмілих воїнів могли стримувати тривалий час цілу армію. А враховуючи, що у городищі були спеціально обладнані будівлі для зберігання зброї, провіанту, навіть була глибоченна криниця у центрі пагорба — такі оборонці могли протриматися не один тиждень.

Наостанок науковці провели для гостей невеликий майстер-клас з Петриківського розпису. Проводжаючи дітей до Полтави, археологи запросили їх наступного року приїздити на кілька днів до табору та брати участь у дослідженні нашої спільної історії.

Іван Чабан переконаний, що подібні  поїздки допомагають і дітям, і дорослим переселенцям зі сходу краще й швидше інтегруватися у соціум, в якому вони проживають.

Гончарство, розпис нігтів та іноземна мова

Полтавські волонтери, дбаючи про якісне, насичене дозвілля дітей, не забувають і про навчання корисному. Наприклад, ГО «КримСОС» організовувала майстер класи з плетіння, розпису нігтів, що може стати у нагоді для заробітку в майбутньому. За словами Івана Чабана, волонтери також навчатимуть юних переселенців української та англійської мов.

Вчимося ліпити шедеври!

А після цієї поїздки чимало школярів захотіли стати гончарями. Як знати, можливо, саме після таких заходів розпочнеться тривалий і копіткий, але такий прекрасний шлях до майстерності й визнання?

-       Нещодавно ми спільно з колегами з інших громадських організацій провели культурно-етнографічний краєзнавчий захід для діток, постраждалих від конфлікту на сході, — ділиться Іван. — Близько двадцяти дітлахів різного віку  у супроводі педагогів та батьків відвідали Опішню, гончарну столицю України, та Глинськ, що славиться своєю прадавньою історією.

Перша зупинка в Опішному — українська гостинна хата, «Лялина Світлиця» Олени Щербань. Групу зустрів господар, провів екскурсію по садибі, повністю обладнаній в українському національному стилі. Однією з найбільш прикметних дивовиж, яка сподобалася дітям, стала величезна українська піч, що стояла прямо посеред двору, для будівництва такої екзотики було використано 3 тисячі цеглин! Далі господар провів майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки, для декого з дітлахів це був перший такий захід, тож власноруч виготовлені обереги вони з радістю забрали з собою додому.

Надалі гості відвідали музей Івана Лобойченка, відомого гончаря. Сотні, якщо не тисячі різноманітних виробів з глини, посуду, фігурок, предметів побуту, інтер’єру — всім цим просто заставлені полиці трьох великих кімнат. Іван Іванович з дружиною  розповіли про кожен виріб, адже це їхнє дітище, та і колекція збиралася не один рік.

Пізнаємо таємниці історії та етнографії

Останнім пунктом призначення став  Глинськ. Дітей уже чекав смачний обід, — рисовий плов за східним рецептом, який, до речі, готував місцевий житель, татарин-месхетинець Алі. Для діток було організовано майстер клас з ліплення  під музичний акомпанемент місцевих музик.

Наш співрозмовник Іван запевняє, що полтавські активісти вперше, але  не востаннє взяли  участь у такому проекті. Тож  разом з волонтерами планують регулярно проводити зустрічі для дітей зі сходу на базі цього чудового історичного місця, та популяризувати історію і культуру нашої Полтавщини, що стала малою Батьківщиною для  переселенців.

-       Знаєте, якщо хоча б одній дитині після участі в наших проектах стало світліше й  тепліше на душі, уже варто було б усе це робити, — вважає Іван Чабан.

Мабуть, ці прості слова і є головним гаслом роботи Івана та його однодумців.

 Довідково: На Полтавщині нині зареєстровано майже 32 тисячі переселенців, майже 8 тисяч з них — діти шкільного віку.

Контакти:

Регіональний офіс «КримСОС» у Полтаві:

вулиця Котляревського 1/27, офіс 623.

Контактний номер телефону: (066) 579-07-88.

Матеріал рос.мовою можна завантажити тут: Маленькие-чудеса-для-детей_рус

Читати також:

Кібуц: Тут всіх чекають, але нікого не тримають!

Добротний двоповерховий гуртожиток, широкі алеї та господарські будівлі – ось, що таке комуна, яку побудував для переселенців благодійний фонд «Добрий самарянин» у селі Маяки Одеської області. Це єдиний в своєму роді кібуц (колективне господарство — ред.) в Україні.   — Діти не повинні бачити війну, діти не повинні бачити смерть, тому, коли благодійний фонд «Добрий …

Покровчани «злітаються» на світло. До «Лампової»

Покровськ — один з районних центрів українського Донбасу, де живуть дуже працьовиті люди. Доля кожного з них так чи інакше пов’язана із шахтою. Життя тут тече розмірено й одноманітно: дім-робота, робота-дім. Поле для культурного розвитку вузьке та безальтернативне. Один палац культури, міський музей, 5-6 бібліотек. У той час, як у Краматорську вже в грудні 2015 …

Серце – Богу, руку – людині!

Опікуватися всіма, хто потребує підтримки, нелегка місія, але досяжна, якщо працює дружна команда, об’єднана високим прагненням допомогти ближнім. Як от у кіровоградському відділення Армії Спасіння, яке з початку війни на сході України вже допомогло сотням внутрішньо переміщених осіб. Пускати коріння на новому місці ніколи не легко ані для дерева, ані для людини. І хоча на …

Між нами немає стіни

Громадська організація «Калинове гроно» працює у Сумах вже понад 20 років. Раніше вона  об’єднала батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу всієї Сумщини, а тепер зайнялася ще й допомогою тим, хто став у своїй країні вимушеним переселенцем — людям з окупованого Криму і східних областей України. Сумщина, за підсумками анкетування населення, проведеного ГО «Калинове гроно», виявилася однією …