Конкурс на краще фото у бікіні, а також жінки на війні та у бізнесі: про що писали медіа Донеччини у серпні (результати серпневого гендерного моніторингу)

29.08.2019 | Кількість переглядів: 975

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа було включено 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Моніторингові періоди припадали на 11-17 числа лютого, квітня, червня та серпня 2019 року.

У четвертій моніторинговій хвилі було проаналізовано 692 матеріали в інтернет (у попередніх періодах відповідно 581/765/626) та 205 у друкованих виданнях – це найбільша кількість по газетах (такий самий показник був у червні, тоді як у лютому 162, у квітні 195).

На інформаційних сайтах присутні 37% експерток – це найвищий показник порівняно з попередніми моніторинговими періодами (32-34%), 20 % героїнь – цей показник в середньому такий і є по всіх 4-х хвилях (18-24 %).

Інформаційна картина літа позначилася таким чином, що найвищий показник присутності експерток на сайтах вийшов у розділі «розваги» (57 %) — завдяки детальному висвітленню Фест MRPL City-2019. Трохи нижчі цифри за розділами «освіта/наука» (47%), «медицина» (45 %),  «війна», «волонтерство», «інше» – по 44%.

У лютому найвищий відсоток теж був у розділі «розваги» (80%), бо тоді моніторинговий період припав на висвітлення Дня Святого Валентина.

 

Як героїні у серпневому моніторингу сайтів жінки фігурували у темах «освіта/наука» (75%), «волонтерство» (60 %), «медицина» (53%) і «розваги» — 50% (цей показник є стабільно високим у всіх періодах – по 60% лютий та квітень, 88% — червень).

У друкованих медіа у серпні жінки як експертки присутні у 51 % випадків, що також є найвищим відсотком порівняно з іншими періодами, та у 24 %  випадків як героїні публікацій – це найнижчий показник серед усіх хвиль (такий самий показник був ще у квітні).

 

Експертки лідирують у виданнях за розділами «медицина» — 100%, «освіта/наука» — 76 %, «розваги» — 60 %. У цьому періоді жодного разу жінки не згадуються в контексті війни чи волонтерства, а також не коментують спорт.

Топовими позиціями у газетах для героїнь стали розділи «економіка/бізнес» — 70%, «освіта/наука» — 51 % та «медицина» — 43 %.

Ці показники пояснюються тим, що журналісти переважно приділяли увагу висвітленню тем, пов’язаних з підготовкою до школи, відпочинком, порадами, як підтримати організм у спеку, а також велика кількість матеріалів – повідомлення прес-служб поліції (нещасні випадки, злочини, ДТП, невиконання батьківських обов’язків) та МНС (жертви пожеж тощо). Також величезна кількість публікацій подана безособово, там немає ні чоловіків, ні жінок… Серпень – традиційно «мертвий» сезон, коли стрічки новин повідомляють читачам про кількість безпритульних тварин, ціни на «курортах» «ДНР», концерти та розваги, тарифи, загиблих у ДТП, підготовку до нового навчального року, дають поради щодо здоров’я тощо.

У друкованих медіа у серпні ми отримали найвищий показник по фемінітивах — 25 % (було відповідно 21/12/17 %), а от на сайтах навпаки – 19 %, тоді як у попередніх періодах 34/42/39 %.

Треба відзначити, що у даний моніторинговий період потрапили матеріали сайтів, де використано багато відеоопитувань, але журналісти не підписують героїв/героїнь сюжетів, що вплинуло на кількість експертів/експерток та героїв/героїнь, але не додало фемінітивів/маскулінітивів.

  Традиційно для медіа Донеччини фемінітиви присутні у текстах і українською, і російською мовами: злоумышленница; учительница; писательница; предпринимательница; переводчица; переселенка; мастерица; сотрудница, собеседница; активистка; пассажирка; певица; кассирша; специалистка; представительница; читательница; победительница; исполнительница; студентка; солистка; исследовательница; исполняющая обязанности; виконуюча обов’язки МОЗ; начальница УСЗН; ученица; викладачка, вчителька, ткачиха, вишивальниця.

Оскільки майже весь контент донецьких медіа російськомовний, то, звісно, широко використані й маскулінітиви: заместитель начальника Марина Корнеева; начальник управления Марина Мозолева; хранитель Фонда музея, експерт Раиса Михайлишина; сотрудник ландшафтного парка, ведучий специалист Оксана Шелудченко; волонтер Валентина Боудуник-Конева; педагог Инна Долгушина; председатель комитета Любовь Ушкало; психолог Елена Ополинская;  руководитель ОО Анна Авдиянц; врач Ольга Воробьева; обратилась кондуктор автобуса; женщина-пешеход; юрист Марина Пугачева; продавец Яна Лавренова; оператор Фонда Ольга Беляева; менеджер проектов Оксана Збитнева; директор ТА Дарья Ильина; соорганизатор Наталья Зайцева; ст.науч. сотрудник Алина Понипаляк; координатор проекта Инна Иваник; пресс-секретарь Валерия Карпиленко; связист Кэт; вертебролог Яна Байрак; экс-народный депутат, герой Надежда Савченко; инструктор йоги Анна; косметолог, тренер Анастасия Куценко; адвокат Татьяна Матяш; историк Валентина Зиновьева; машинист крана Елена Дунаева; инженер-технолог Валентина Слесарчук;

українською мовою: ініціатор Анастасія Чепурко; міністр у справах ветеранів Ірина Фріз; бухгалтер Валя Штанько.

Як і раніше, трапляються поєднання назв і в жіночому, і в чоловічому родах, наприклад: «заместитель директора, будущая предприниматель, мастер Инна Долгушина» (чому не вжити заместительница, предпринимательница и мастерица?); «Женщина-пассажир» (чому не пассажирка?), «женщина-пешеход», чому є «кассирша», але «кондуктор»? Ну і в українських текстах можна точно вживати фемінітиви, але редакцїі поки що фемінітивам приділяють мало уваги.

Стереотипи у медіа

Газета «Восточный проект» розмістила умови фотоконкурсу «Літо у форматі бікіні».

«Что такое лето? — пише редакція. – Это солнце, отдых, море и, конечно, девушки в купальниках. Летом каждая представительница прекрасной половины человечества может осуществить свою мечту стать прекрасной загорелой нимфой в ярком купальнике!» Такий контент є не лише стереотипним (чому мова йде лише про жінок?), а й сексистським, бо подає жінку як сексуальний об’єкт. Адже літо – це не тільки жінки, а й чоловіки, і діти, літо для жінок не обов’язково вимірюється знімком у купальнику, а й подорожами або цікавими книгами і проектами.

 

 

У матеріалі сайту «0629» «Любовь и фестиваль: как мариупольцы искали вторых половинок, — ВИДЕООПРОС» журналістка розпитує у відеоінтерв’ю, як, де і з ким знайомляться хлопці та дівчата. В одному із запитань до хлопця (мітка 1.32) звучить: «Знакомитесь с красивими девушками, телефончики берете?» — тобто знайомитися, на її думку, можна лише з вродливими дівчатами (і хто це визначає?). Далі (мітка 2.22) інший чоловік говорить, що прийшов на концерт з другом, дружина працює. «Кто-то должен работать, кто-то должен отдыхать», — стереотипно відповідає журналістці, а вона це ретранслює.

З позитивного: це ж інтернет-видання («0629») розмістило публікацію «Женщине, которая сама задержала грабителя, предложили работать в полиции» про неймовірний вчинок співробітниці Маріупольського ТТУ: коли жінка поверталася зі зміни вночі, на неї напав грабіжник-рецидивіст, забрав телефон і намагався втекти, а вона його наздогнала (!) та відібрала свій гаджет!

Також видання приділило увагу проведенню жіночої бізнес-зустрічі «Впервые мариупольчанки поделятся секретами ведения бизнеса», де успішні маріупольські підприємиці ділилися досвідом з жінками, які починають свою справу. Але, висвітлюючи цю тему журналісти вживають мускулінітиви: «Вам будет интересно посетить данню встречу если Вы: предприниматель; хотели бы заняться своим бизнесом; вы ищете себя» і далі: «Спикеры: Катерина Файновская – основатель международного сервиса сохранения особенных моментов Mofy.life, серийный предприниматель. Наталия Бондаренко – директор школы усного счета Соробан в Мариуполе…» ну і так далі.

На сайті «6262» розміщено публікацію «Як діяти, якщо ви знайшли небезпечний предмет», в якому чомусь звертаються до хлопців: «Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після бойових дій ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами». А дівчатам подібні застереження зайві?

З позитивних моментів варто відзначити, що це інтернет-видання у матеріалі  «Ты сам себе посудомойка, кассир, бариста и уборщик» наводить цитату хлопця-бариста Даніїла: «Нет отдельных людей на «помыть посуду». Ты сам себе посудомойка, кассир, бариста и уборщик. Но каждый берется за какую-то работу, и как-то мы все это распределяем».

Також у «6262» розмістили публікацію «Доторкнутися до історії. Віталій Киркач про археологію, розкопки та дослідження у Слов’янську», в якій ідеться про те, що «професію археолога не можна назвати суто чоловічою. У багатьох дослідженнях беруть участь і жінки. В Україні дуже багато кваліфікованих жінок, які є фахівцями в археології».

Газета «Приазовский рабочий» у матеріалі «Мариупольцев ждет симфоническая музыка под открытым небом и неделя «Театральної брами», перелічуючи прізвища учасників та учасниць, чомусь не вказує ім’я арфістки, зате чоловіків названо усіх:

«Звучать будет «полный набор» музыкальных инструментов, можно будет услышать даже арфу – исполнительница со столь редким инструментом приедет из Харькова. Управлять сводным оркестром будет заслуженный деятель искусств Украины Василий Крячок.

… лауреаты международных конкурсов – известные киевские музыканты Антон Барышевский (фортепиано) и Дмитрий Третьяк (контрабас), активно гастролирующие и считающиеся одними изсамых востребованных исполнителей Украины.»

З позитивних моментів: це ж видання у замітці «Ливерпуль» – обладатель Суперкубка УЕФА» відзначає: «В заключение отметим, что Суперкубок УЕФА обслужувала женская бригада судей во главе с француженкой Стефани Фраппар. Женщины-арбитры впервые работали на игре такого высокого уровня».

Тематичні публікації

Перші тематичні публікації за час цьогорічного моніторингу ми зафіксували у червні, у серпні таких було вже три.

Сайт «0629» розмістив великий матеріал «Связистка ВСУ погибла, вывозя побратимов из-под обстрела», присвячений Катерині Носковій, яка добровільно пішла на фронт і загинула 4 роки тому під Горлівкою.

«Женщины-военнослужащие современной украинской армии разделяют все тяготы войны наравне с мужчинами. Они служат во всех воинских подразделениях, боевых и штабних частях. По данным на март 2019 г., 166 военнослужащих-женщин получили боевые награды от государства, 1,5 тысячи — награды Министерства обороны, более 1000 — отличия начальника Генерального штаба. За это время более 7 тысяч украинок стали учасниками боевых действий. С самых первых дней войны с РФ украинки добровольно приходили на службу в рядах ВСУ. Одна из них – Носкова Екатерина Владимировна. Она погибла ровно 4 года назад при обстреле в районе Горловки».

На сайті «6262»  опублікований матеріал «Равенство?:)», в якій авторка написала про поширені гендерні стереотипи:

«Вчера мне жаловалась подруга, успешная девушка с карьерой и деньгами. Она симпатичная. И к ней часто подходят знакомиться мужчины. И очень часто знакомство развивается по одному и тому же сценарию. Кто ты? Что ты? Чем занимаешься? Когда понимают, что она успешная и самодостаточная, начинают читать ей лекцию о том, что женщина не должна работать. Должна стремиться подчиняться мужчинам и «радоваться простым вещам», чтобы они под этой фразой не понимали. Вспоминают «Москва слезам не верит » и задолбаных одиноких советских тёток и предрекают ей грустную старость и пожилого замужнего любовника».

«…с лёгкостью могу привести и обратный пример. В субботу в одном Краматорском пабе я случайно встретилась с одним топовым киевским блогером, который пишет про экономику. Мы разговорились и почти весь вечер обсуждали особенности ведения украинского бизнеса. И это была беседа на равных».

Авторка резюмує: «…мужчинам нужно взять за правило оценивать не мужчин и женщин, как категории и их общие достижения, а смотреть конкретно на себя и человека перед собой. Может эта женщина реально круче вас и вам стоит вести себя по-другому». Але, мабуть, більш точним та повним було би зауважити, що і чоловікам, і жінкам, перед собою треба бачити не об’єкт для власного задоволення чи самоствердження, а якраз людину з її досягненнями та інтересами.

Інтернет-видання «Новости Донбасса» присвятило матеріал  проблемі домашнього насильства «Выжить в семье. Домашнее насилие на Донбассе». У статті згадується, що набрав чинності Закон України «Про протидію домашньому насильству», а також наводяться ключові тези із соцдослідження, проведеного Фондом народонаселення ООН:

«Именно позиция «главы семьи» позволяет многим мужчинам думать о себе, как о человеке, которому дозволено не только эмоционально подавлять партнершу, но и применять к ней физическую силу. Об этом говорят результаты исследования Фонда народонаселения ООН, проведенного в 2018 году».

Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа у серпні склав 29% і залишається одним із найнижчих в Україні. Великою мірою це зумовлено незначною кількістю фемінітивів та низьким відсотком жінок – героїнь матеріалів, тоді як за рівнем залучення жінок як експерток видання (разом із полтавськими) посідають друге місце серед регіональних медіа 24 областей (показник – 44%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Героїні в медіа Луганщини: від народження до поховання

Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України. На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, …

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …