Конкурс на краще фото у бікіні, а також жінки на війні та у бізнесі: про що писали медіа Донеччини у серпні (результати серпневого гендерного моніторингу)

29.08.2019 | Кількість переглядів: 259

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа було включено 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Моніторингові періоди припадали на 11-17 числа лютого, квітня, червня та серпня 2019 року.

У четвертій моніторинговій хвилі було проаналізовано 692 матеріали в інтернет (у попередніх періодах відповідно 581/765/626) та 205 у друкованих виданнях – це найбільша кількість по газетах (такий самий показник був у червні, тоді як у лютому 162, у квітні 195).

На інформаційних сайтах присутні 37% експерток – це найвищий показник порівняно з попередніми моніторинговими періодами (32-34%), 20 % героїнь – цей показник в середньому такий і є по всіх 4-х хвилях (18-24 %).

Інформаційна картина літа позначилася таким чином, що найвищий показник присутності експерток на сайтах вийшов у розділі «розваги» (57 %) — завдяки детальному висвітленню Фест MRPL City-2019. Трохи нижчі цифри за розділами «освіта/наука» (47%), «медицина» (45 %),  «війна», «волонтерство», «інше» – по 44%.

У лютому найвищий відсоток теж був у розділі «розваги» (80%), бо тоді моніторинговий період припав на висвітлення Дня Святого Валентина.

 

Як героїні у серпневому моніторингу сайтів жінки фігурували у темах «освіта/наука» (75%), «волонтерство» (60 %), «медицина» (53%) і «розваги» — 50% (цей показник є стабільно високим у всіх періодах – по 60% лютий та квітень, 88% — червень).

У друкованих медіа у серпні жінки як експертки присутні у 51 % випадків, що також є найвищим відсотком порівняно з іншими періодами, та у 24 %  випадків як героїні публікацій – це найнижчий показник серед усіх хвиль (такий самий показник був ще у квітні).

 

Експертки лідирують у виданнях за розділами «медицина» — 100%, «освіта/наука» — 76 %, «розваги» — 60 %. У цьому періоді жодного разу жінки не згадуються в контексті війни чи волонтерства, а також не коментують спорт.

Топовими позиціями у газетах для героїнь стали розділи «економіка/бізнес» — 70%, «освіта/наука» — 51 % та «медицина» — 43 %.

Ці показники пояснюються тим, що журналісти переважно приділяли увагу висвітленню тем, пов’язаних з підготовкою до школи, відпочинком, порадами, як підтримати організм у спеку, а також велика кількість матеріалів – повідомлення прес-служб поліції (нещасні випадки, злочини, ДТП, невиконання батьківських обов’язків) та МНС (жертви пожеж тощо). Також величезна кількість публікацій подана безособово, там немає ні чоловіків, ні жінок… Серпень – традиційно «мертвий» сезон, коли стрічки новин повідомляють читачам про кількість безпритульних тварин, ціни на «курортах» «ДНР», концерти та розваги, тарифи, загиблих у ДТП, підготовку до нового навчального року, дають поради щодо здоров’я тощо.

У друкованих медіа у серпні ми отримали найвищий показник по фемінітивах — 25 % (було відповідно 21/12/17 %), а от на сайтах навпаки – 19 %, тоді як у попередніх періодах 34/42/39 %.

Треба відзначити, що у даний моніторинговий період потрапили матеріали сайтів, де використано багато відеоопитувань, але журналісти не підписують героїв/героїнь сюжетів, що вплинуло на кількість експертів/експерток та героїв/героїнь, але не додало фемінітивів/маскулінітивів.

  Традиційно для медіа Донеччини фемінітиви присутні у текстах і українською, і російською мовами: злоумышленница; учительница; писательница; предпринимательница; переводчица; переселенка; мастерица; сотрудница, собеседница; активистка; пассажирка; певица; кассирша; специалистка; представительница; читательница; победительница; исполнительница; студентка; солистка; исследовательница; исполняющая обязанности; виконуюча обов’язки МОЗ; начальница УСЗН; ученица; викладачка, вчителька, ткачиха, вишивальниця.

Оскільки майже весь контент донецьких медіа російськомовний, то, звісно, широко використані й маскулінітиви: заместитель начальника Марина Корнеева; начальник управления Марина Мозолева; хранитель Фонда музея, експерт Раиса Михайлишина; сотрудник ландшафтного парка, ведучий специалист Оксана Шелудченко; волонтер Валентина Боудуник-Конева; педагог Инна Долгушина; председатель комитета Любовь Ушкало; психолог Елена Ополинская;  руководитель ОО Анна Авдиянц; врач Ольга Воробьева; обратилась кондуктор автобуса; женщина-пешеход; юрист Марина Пугачева; продавец Яна Лавренова; оператор Фонда Ольга Беляева; менеджер проектов Оксана Збитнева; директор ТА Дарья Ильина; соорганизатор Наталья Зайцева; ст.науч. сотрудник Алина Понипаляк; координатор проекта Инна Иваник; пресс-секретарь Валерия Карпиленко; связист Кэт; вертебролог Яна Байрак; экс-народный депутат, герой Надежда Савченко; инструктор йоги Анна; косметолог, тренер Анастасия Куценко; адвокат Татьяна Матяш; историк Валентина Зиновьева; машинист крана Елена Дунаева; инженер-технолог Валентина Слесарчук;

українською мовою: ініціатор Анастасія Чепурко; міністр у справах ветеранів Ірина Фріз; бухгалтер Валя Штанько.

Як і раніше, трапляються поєднання назв і в жіночому, і в чоловічому родах, наприклад: «заместитель директора, будущая предприниматель, мастер Инна Долгушина» (чому не вжити заместительница, предпринимательница и мастерица?); «Женщина-пассажир» (чому не пассажирка?), «женщина-пешеход», чому є «кассирша», але «кондуктор»? Ну і в українських текстах можна точно вживати фемінітиви, але редакцїі поки що фемінітивам приділяють мало уваги.

Стереотипи у медіа

Газета «Восточный проект» розмістила умови фотоконкурсу «Літо у форматі бікіні».

«Что такое лето? — пише редакція. – Это солнце, отдых, море и, конечно, девушки в купальниках. Летом каждая представительница прекрасной половины человечества может осуществить свою мечту стать прекрасной загорелой нимфой в ярком купальнике!» Такий контент є не лише стереотипним (чому мова йде лише про жінок?), а й сексистським, бо подає жінку як сексуальний об’єкт. Адже літо – це не тільки жінки, а й чоловіки, і діти, літо для жінок не обов’язково вимірюється знімком у купальнику, а й подорожами або цікавими книгами і проектами.

 

 

У матеріалі сайту «0629» «Любовь и фестиваль: как мариупольцы искали вторых половинок, — ВИДЕООПРОС» журналістка розпитує у відеоінтерв’ю, як, де і з ким знайомляться хлопці та дівчата. В одному із запитань до хлопця (мітка 1.32) звучить: «Знакомитесь с красивими девушками, телефончики берете?» — тобто знайомитися, на її думку, можна лише з вродливими дівчатами (і хто це визначає?). Далі (мітка 2.22) інший чоловік говорить, що прийшов на концерт з другом, дружина працює. «Кто-то должен работать, кто-то должен отдыхать», — стереотипно відповідає журналістці, а вона це ретранслює.

З позитивного: це ж інтернет-видання («0629») розмістило публікацію «Женщине, которая сама задержала грабителя, предложили работать в полиции» про неймовірний вчинок співробітниці Маріупольського ТТУ: коли жінка поверталася зі зміни вночі, на неї напав грабіжник-рецидивіст, забрав телефон і намагався втекти, а вона його наздогнала (!) та відібрала свій гаджет!

Також видання приділило увагу проведенню жіночої бізнес-зустрічі «Впервые мариупольчанки поделятся секретами ведения бизнеса», де успішні маріупольські підприємиці ділилися досвідом з жінками, які починають свою справу. Але, висвітлюючи цю тему журналісти вживають мускулінітиви: «Вам будет интересно посетить данню встречу если Вы: предприниматель; хотели бы заняться своим бизнесом; вы ищете себя» і далі: «Спикеры: Катерина Файновская – основатель международного сервиса сохранения особенных моментов Mofy.life, серийный предприниматель. Наталия Бондаренко – директор школы усного счета Соробан в Мариуполе…» ну і так далі.

На сайті «6262» розміщено публікацію «Як діяти, якщо ви знайшли небезпечний предмет», в якому чомусь звертаються до хлопців: «Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після бойових дій ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами». А дівчатам подібні застереження зайві?

З позитивних моментів варто відзначити, що це інтернет-видання у матеріалі  «Ты сам себе посудомойка, кассир, бариста и уборщик» наводить цитату хлопця-бариста Даніїла: «Нет отдельных людей на «помыть посуду». Ты сам себе посудомойка, кассир, бариста и уборщик. Но каждый берется за какую-то работу, и как-то мы все это распределяем».

Також у «6262» розмістили публікацію «Доторкнутися до історії. Віталій Киркач про археологію, розкопки та дослідження у Слов’янську», в якій ідеться про те, що «професію археолога не можна назвати суто чоловічою. У багатьох дослідженнях беруть участь і жінки. В Україні дуже багато кваліфікованих жінок, які є фахівцями в археології».

Газета «Приазовский рабочий» у матеріалі «Мариупольцев ждет симфоническая музыка под открытым небом и неделя «Театральної брами», перелічуючи прізвища учасників та учасниць, чомусь не вказує ім’я арфістки, зате чоловіків названо усіх:

«Звучать будет «полный набор» музыкальных инструментов, можно будет услышать даже арфу – исполнительница со столь редким инструментом приедет из Харькова. Управлять сводным оркестром будет заслуженный деятель искусств Украины Василий Крячок.

… лауреаты международных конкурсов – известные киевские музыканты Антон Барышевский (фортепиано) и Дмитрий Третьяк (контрабас), активно гастролирующие и считающиеся одними изсамых востребованных исполнителей Украины.»

З позитивних моментів: це ж видання у замітці «Ливерпуль» – обладатель Суперкубка УЕФА» відзначає: «В заключение отметим, что Суперкубок УЕФА обслужувала женская бригада судей во главе с француженкой Стефани Фраппар. Женщины-арбитры впервые работали на игре такого высокого уровня».

Тематичні публікації

Перші тематичні публікації за час цьогорічного моніторингу ми зафіксували у червні, у серпні таких було вже три.

Сайт «0629» розмістив великий матеріал «Связистка ВСУ погибла, вывозя побратимов из-под обстрела», присвячений Катерині Носковій, яка добровільно пішла на фронт і загинула 4 роки тому під Горлівкою.

«Женщины-военнослужащие современной украинской армии разделяют все тяготы войны наравне с мужчинами. Они служат во всех воинских подразделениях, боевых и штабних частях. По данным на март 2019 г., 166 военнослужащих-женщин получили боевые награды от государства, 1,5 тысячи — награды Министерства обороны, более 1000 — отличия начальника Генерального штаба. За это время более 7 тысяч украинок стали учасниками боевых действий. С самых первых дней войны с РФ украинки добровольно приходили на службу в рядах ВСУ. Одна из них – Носкова Екатерина Владимировна. Она погибла ровно 4 года назад при обстреле в районе Горловки».

На сайті «6262»  опублікований матеріал «Равенство?:)», в якій авторка написала про поширені гендерні стереотипи:

«Вчера мне жаловалась подруга, успешная девушка с карьерой и деньгами. Она симпатичная. И к ней часто подходят знакомиться мужчины. И очень часто знакомство развивается по одному и тому же сценарию. Кто ты? Что ты? Чем занимаешься? Когда понимают, что она успешная и самодостаточная, начинают читать ей лекцию о том, что женщина не должна работать. Должна стремиться подчиняться мужчинам и «радоваться простым вещам», чтобы они под этой фразой не понимали. Вспоминают «Москва слезам не верит » и задолбаных одиноких советских тёток и предрекают ей грустную старость и пожилого замужнего любовника».

«…с лёгкостью могу привести и обратный пример. В субботу в одном Краматорском пабе я случайно встретилась с одним топовым киевским блогером, который пишет про экономику. Мы разговорились и почти весь вечер обсуждали особенности ведения украинского бизнеса. И это была беседа на равных».

Авторка резюмує: «…мужчинам нужно взять за правило оценивать не мужчин и женщин, как категории и их общие достижения, а смотреть конкретно на себя и человека перед собой. Может эта женщина реально круче вас и вам стоит вести себя по-другому». Але, мабуть, більш точним та повним було би зауважити, що і чоловікам, і жінкам, перед собою треба бачити не об’єкт для власного задоволення чи самоствердження, а якраз людину з її досягненнями та інтересами.

Інтернет-видання «Новости Донбасса» присвятило матеріал  проблемі домашнього насильства «Выжить в семье. Домашнее насилие на Донбассе». У статті згадується, що набрав чинності Закон України «Про протидію домашньому насильству», а також наводяться ключові тези із соцдослідження, проведеного Фондом народонаселення ООН:

«Именно позиция «главы семьи» позволяет многим мужчинам думать о себе, как о человеке, которому дозволено не только эмоционально подавлять партнершу, но и применять к ней физическую силу. Об этом говорят результаты исследования Фонда народонаселения ООН, проведенного в 2018 году».

Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа у серпні склав 29% і залишається одним із найнижчих в Україні. Великою мірою це зумовлено незначною кількістю фемінітивів та низьким відсотком жінок – героїнь матеріалів, тоді як за рівнем залучення жінок як експерток видання (разом із полтавськими) посідають друге місце серед регіональних медіа 24 областей (показник – 44%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Джинса і напівправда передвиборчої журналістики в місцевих медіа (частина 2, сайти)

У червні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 10 регіонах України: Вінницькій, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій та Черкаській областях. Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та дотримання стандартів журналістики та законодавства при …

Джинса і напівправда передвиборчої журналістики в місцевій пресі

У червні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 10 регіонах України: Вінницькій, Волинській,  Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій та Черкаській областях. Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та дотримання стандартів журналістики та законодавства при …

В донецьких медіа з’явилися матеріали з гендерної тематики: результати червневого моніторингу

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа було включено 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту …

Триває навчання у медіашколі політичної аналітики «Вибори 2019″

Громадська організація «Донецький прес-клуб» (з 2014 р. працює у Києві) оголошує реєстрацію учасників/иць на навчання у медіашколі «Вибори 2019». Метою навчання є роз’яснення важливих моментів парламентської передвиборчої кампанії 2019 в Україні, оволодіння основами політичної аналітичної журналістики. До участі запрошуються студент(к)и факультетів/кафедр журналістики та політології та інших соціальних наук вищих навчальних закладів, а також журналіст(к)и-початків(и)ці з …