Колекторський бізнес по-українськи. Чи зможуть законодавчі зміни врегулювати цю сферу?

25.09.2012 | Кількість переглядів: 262

Верховна Рада України пропонує прийняти найближчим часом законопроект «Про захист прав боржників при здійснені професійної діяльності по стягненню грошової заборгованості у позасудовому порядку». Як він може вплинути на права споживачів фінансових послуг? Чи врегулює це роботу колекторських установ? Із цими питаннями ми звернулися до голови Асоціації антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія» Федора Олексюка тавиконавчого директора Асоціації учасників колекторського бізнесу України Артема Кучина.

«Колектори існують у всіх країнах світу… Зрозуміло, вони можуть бути і в Україні, та специфіка нашої держави сильно різниться від тієї, що є,  наприклад, в США. Так, умови, за якими українські позичальники беруть кредити, є обманом в розумінні Закону України про захист прав споживачів: вони є дискримінаційними, двозначними, і ризики, які покладаються на сторони, є односторонніми. Тому, за таких обставин, вимагати кошти у позасудовому порядку, як це передбачено цим законопроектом (за допомогою професійних стягувачів) — неправильно і недоцільно», – вважає Федір Олексюк. Словосполучення «професійний стягувач», на думку експерта, цілком не співпадає із Законом про виконавче впровадження. «Стягувачем є інша юридична або фізична особа, на користь якої винесено виконавчий напис чи рішення суду, тому прирівнювати колекторів із «професійними стягувачами» — хибна думка. Крім того, хотів би нагадати про 169 самогубств, які вчинили українці  в період з 2008 року: за нашими даними левова частка цієї жахливої цифри є  на совісті саме колекторів… Та до цього також причетні й банки, що розголошують банківську таємницю (ст.232 ККУ)», – акцентував Олексюк. -«Отже, колекторський бізнес в Україні може існувати лише за умов чітко прописаного  механізму фінансової безпеки громадян. Якщо колектори будуть мати збалансований механізм захисту інтересів, який працює у США, якщо у нас будуть типові кредитні договори, якщо ризики будуть розподілятися не тільки між позичальниками, а між всіма учасниками, в тому числі й фінансової установи, то робота колекторів буде прийнятною і це, дійсно, зменшуватиме кредитний дефолт», – упевнений голова Асоціації антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія».

В свою чергу Артем Кучин розповів, що Асоціація колекторського бізнесу об’єднує в собі 12 компаній. «Вони не дуже великі, але якщо брати частку ринку, то — це практично 90% всього колекторного ринку, який сьогодні є в Україні. Тому можна сміливо сказати, що наша асоціація об’єднує практично увесь колекторський ринок нашої держави. Ми входимо до європейської федерації колекторських асоціацій і при розробці вищезазначеного законопроекту серйозно враховували європейський, а також американський досвід», – розповів Кучин і підкреслив: «Якщо людина хоче погасити свій  кредит, то колектори можуть тільки допомогти боржникові впоратися зі своєю заборгованістю: реструктуризувати її,  допомогти порозумітися з банком, тощо. І тут дуже великий плюс у колектора перед фінансовими установами, які більш бюрократично та більш складно приймають рішення. Хочеться відзначити, що немає ніякої колізії між професійними стягувачами і державною виконавчою службою, тому що розглядаються абсолютно різні етапи стягнення, тому ніякої термінологічної колізії тут не існує. Крім того, треба сказати, що цивільний кодекс сьогодні передбачає допозасудове стягнення заборгованості. Це й самозахист, й інші важелі, за допомогою яких кредитор без звернення до суду може погасити свій борг. Було б дивним, якби по боргах в 100-200-300 грн. ми б зараз завалили судову систему України».

За словами виконавчого директора Асоціації учасників колекторського бізнесу України в законопроекті «Про захист прав боржників…» чітко прописано, що може робити колекторська кампанія, а чого не може. «Крім того, хочу розвіяти один з існуючих міфів, що колектори незаконно обробляють дані боржників. Це не зовсім так. У нас є висновки авторитетних експертів, у нас є висновки державної служби із захисту персональних даних — головного державного органу, який займається захистом інформації персональних даних. Усі ці висновки говорять, що сьогоднішнє законодавство повністю в певних рамках дозволяє обробку персональних даних колекторами при передачі їх від банків, від телекомунікаційних компаній, від ЖКГ. Закон сьогодні дозволяє передачу інформації в певних рамках — те, що й роблять колектори сьогодні. Законопроект «Про захист прав боржників при здійснені професійної діяльності…» звичайно, не ідеальний, проте, ми вже зібрали пропозиції, зауваження, позитивні відповіді від міжнародних організацій: світового банку і USAID, банківських асоціацій. На жаль, поки правозахисники не особливо активно підключилися, хоча цей законопроект досить давно лежить на сайті, і можна було б його допрацьовувати та покращувати», – завершив експерт.