Кібуц: Тут всіх чекають, але нікого не тримають!

01.09.2016 | Кількість переглядів: 1 688

Добротний двоповерховий гуртожиток, широкі алеї та господарські будівлі – ось, що таке комуна, яку побудував для переселенців благодійний фонд «Добрий самарянин» у селі Маяки Одеської області. Це єдиний в своєму роді кібуц (колективне господарство — ред.) в Україні.

 

Ось такі вони, добрі самаряни

- Діти не повинні бачити війну, діти не повинні бачити смерть, тому, коли благодійний фонд «Добрий самарянин» організував тут літній табір для дітей-переселенців із зони АТО, ми приїхали, і я приїхав теж, бо вони дозволили чоловікам жити разом із сім’ями, — розповідає переселенець із Торецьку Ігор Гоголь. Після того, як їх з дружиною привітно прийняли у Маяках, вони вирішили залишатися у кібуці і допомагати громаді, чим зможуть.

 П’ять гектарів землі, на яких діє комуна «Добрий самарянин», служать точкою опори і острівцем надії не тільки для Ігоря, а й для сотень переселенців, які приїжджали і продовжують прибувати в Одеську область. Спочатку це був літній пансіонат – без опалення, не утеплений. Тому колишні шахтарі, ювеліри та рекламісти, чиї сім’ї прийняв у кібуц благодійний фонд, перетворилися на деякий час на будівельників – разом утеплювали будівлю, разом вирощували свиней і курей, доглядали за коровами. Для Ігоря це було не в новинку – він звик працювати на совість, щоб забезпечити себе і свою сім’ю.

 - У нас в місті, крім шахт, працювати було особлив викладатися на 100% в будь-якій роботі, і знає, що, якщо відношення до роботи правильне, то приходить успіх.

Корівки, яких вирощують переселенці

- Адаптуються ті, хто хоче адаптуватися. Ті, хто розуміє, що ситуація змінилася, і що треба жити у нових умовах, працювати і звикати до нового місця, — впевнений президент фонду «Добрий Самарянин» Петро Сердиченко. Фонд не просто виділив територію землю під житло – тут дали можливість переселенцям самим заробляти на життя. Зокрема, фонд створює умови для тих, хто готовий міняти професію і займатися сільським господарством.

За підтримки спонсорів кібуц купив кількох свиней, корів, є тут і кури, і кінь з осликом по імені Мойсей. Ті, хто може, працює на кухні, допомагає по господарству, по прибиранню території та приміщень. У планах комуни – розвивати виробництво м’ясомолочної продукції, щоб люди могли заробляти, продаючи яйця, сир, масло, сметану і забезпечувати себе продуктами.

Благодійний фонд «Добрий самарянин» веде велику і різнопланову роботу — допомагає літнім людям та інвалідам, збирає благодійну допомогу для лікарень і в пологові будинки, проводить концерти та свята, не кажучи вже про участь в організації форуму «Одеса об’єднує покоління», конференції «Україна без сиріт», «Різдвяного Ярмарку» і «Великодньої Реконструкції». Тут кожному знайдеться, чим зайнятися – фонд підтримує спортивні заходи і продовжує допомагати переселенцям.

Великодня Реконструкція

- Будь-яка людина може займатися тим, чим ніколи не займалася. Головне – стимул, — каже переселенець із Горлівки Сергій Чікільов. У його ситуації стимулом стало бажання вберегти сім’ю. На момент переїзду у них з дружиною вже був малюк, а потім в Одеській області народилася друга дитина. Сергій згадує, що причиною для переїзду став обстріл із гармат «град» по центру рідного міста в один сонячний недільний день.

 - Ми приїхали сюди і «видихнули», заспокоїлися, бо тут було інше життя. Навколо шумів курорт, люди ходили на пляж. А ми приїхали звідти, де всюди був страх, де наше життя постійно було в небезпеці, — згадує Людмила Чікільова. Звичайно, це був для неї шок, але і свого роду поштовх. Зараз, розмірковує героїня нашої розповіді, їй було б дивно і важко повернутися назад, тому що довелося б знову, вкотре, починати все заново.

 - Той потенціал, який у мене є, я не міг розкрити там, на сході, і навіть сам не знаю, чому, — дивується Сергій. Тоді йому здавалося, що навколо всі двері були закриті, а зараз у колишнього шахтаря все вдається! Звичайно, кардинально перебудуватися було не просто, але все приходило з досвідом, і тепер у Сергія є в селі Маяки нехай невелика, але власна справа, а значить не треба більше працювати «на дядю».

- Я довгий час працював на господаря, і буквально перед подіями в Донецьку ми з партнерами вирішили відкрити власну справу, зняли приміщення, але почалася війна, і все залишилося там, — розповідає ювелір Олександр Гринь. Спочатку він відправив у село Маяки дружину з донькою, а потім приїхав і сам. Думав, що ненадовго, але події розгорталися так, що дитину довелося віддавати в місцеву школу, а дорослим — починати пристосовуватися до ситуації.

Пасіка та теплиця в кібуці

Благодійний фонд виділив у користування Олександра частину коридору, яку ювелір перегородив, щоб влаштувати майстерню. Фонд частково допоміг із інструментами, щось вдалося вивезти з рідного міста, і тепер Олександр займається не тільки ювелірною роботою, а й використовує майстерню як слюсарну – точить ножі та інші інструменти, працює по дереву, мріє заробити собі на комп’ютер і пройти курси 3D-моделювання в Одесі, щоб освоювати нові техніки.

Люди в кібуці почали звикати до нового місця, і навіть влаштовували весілля, на які Олександр робив молодятам обручки. Життя не стоїть на місці – народжуються діти, розростаються сім’ї, люди знаходять собі хобі і нові захоплення. Одне з них – історична реконструкція, — розкрило нові горизонти перед Олександром. Тепер він робить ще й прикраси на репліки давньоримських мечів і кинджалів.

- Я сприймаю кризу як можливість стати кращим, цікавішим, більш цілеспрямованим! Навіть тут, у селі, можна займатися улюбленою справою, якщо не впадати у відчай, не опускати руки, йти вперед і тоді, з Божою поміччю, все вдасться, — впевнений Олександр Гринь.

 - Ми співчуваємо людям, які потрапили у скрутну ситуацію, і хочемо всіляко допомогти у їхній нужді, робимо все, що від нас залежить, — зазначає пастор Одеської Народної Церкви Денис Сердиченко. Він упевнений, що спільно одесити можуть допомогти тим українцям, які потрапили у біду на сході країни. Церква співпрацює із координаційним центром, який створений при облдержадміністрації, допомагає розміщувати переселенців на території санаторіїв, надає нужденним одяг і, по можливості, медикаменти.

В'їзд на територію кібуця "Добрый самарянин":тут всім раді

На щоденному утриманні фонду «Добрий самарянин» і Одеської Народної Церкви близько сотні людей — і тих, хто не може собі допомогти, і тих, кому потрібен тільки найменший поштовх і просте людське співчуття. У різний час в кібуці в селі Маяки жили до п’ятдесяти сімей переселенців. На літо 2016-го року у комуні постійно живе 60 переселенців.

- Ми втікали зі сходу не тільки від війни, ми хотіли кращого життя для наших дітей. Тепер ми стали на ноги, і можемо рухатися вперед, як Бог дасть. Перед нами — вся Україна, і ми можемо робити все, що вважаємо за потрібне, — дивиться з надією у майбутнє переселенка з Торецьку Ольга Гоголь.

У кібуці всім раді, але тут нікого не тримають. Головне — хотіти змінити своє життя своїми руками, бути відкритим і доброзичливим, і «Добрий Самарянин» дасть таким і дах, і їжу, і новий шанс!

Контакти: Благодійний фонд «Добрий Самарянин»

Адреса — сквер Г. Гамова, 3, а/с 95, м. Одесса, 65005

телефони: (0482) 322031, (066) 875-60-60, (093) 855-60-60, (068) 855-60-60

e-mail: goodsamaritan1.odessa@gmail.com

Сторінка на Facebook: https://www.facebook.com/pansionatgoodsamaritan

Сторінка ВКонтакте: https://new.vk.com/goodsamaritanfond

Відео — https://www.youtube.com/watch?v=FjftNU3kRMk

Матеріал рос. мовою можна завантажити тут: Одесса_Добрый самарянин_Русск

Читати також:

«Десяте квітня» та решта днів року в Одесі

Назва для громадської організації «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» дуже незвична, навіть для Одеси, мешканці якої викликають захоплення своїм парадоксальним мисленням та неперевершеною іронією у ставленні до самих себе. Невеличкий екскурс в історію створення добровільного об’єднання активних громадян, які до того мали майже десятирічний досвід роботи у сфері захисту прав людини, розкриває сенс цієї дати. 10 квітня – …

«Мій будинок — моя фортеця»: як переселенці у Львові вирішують житлові проблеми?

Что нам стоит дом построить?  …Я подумал, что тужить? Нужно взяться нам и строить… Саме ці рядки згадалися під час розмови з представниками організації «Громадський рух переселенців Донбасу». І в цій асоціації немає ні краплі іронії. Ця команда заслуговує на повагу й підтримку. Адже, незважаючи на те, що проекти будівництва житла для переселенців настільки складні …

Український Торецьк: ГО «Твоє Нове Місто» бореться за майбутнє

Під час Революції Гідності в Торецьку (Дзержинськ) Донецької області прокинулося громадянське суспільство. Як це було, розповідає голова громадської організації «Твоє Нове Місто» Володимир Єлець. «Разом з людьми з багатьох куточків України ми відчули себе громадянами, які вже не мають права мовчати і просто спостерігати за злочинами режиму Януковича. Поки ми поодинці слідкували за мітингами десятків …

Дія, що нас врятує

В цій війні ми всі дорослішаємо. Процес нелегкий, болісний, інколи навіть кривавий. Проте безпорадність держави щодо постраждалих людей змушує ставати активнішими та відповідальнішими. І це природно — якщо в одному місці чогось бракує, в іншому воно має з’явитися. Неприродно те, що все відбувається швидко, зненацька, приголомшено несподівано. Мить – і ти у чужому місті без …