Таку думку висловив заступник голови Громадської ради при Донецькій ОДА Олександр Клюжев під час прес-конференції, де обговорювались результати роботи цього консультативно-дорадчого органу. «Тут наше бачення щодо визначення умов співробітництва співпало з указом президента «Про питання сприяння розвитку громадянського суспільства», де голови ОДА включені до складу цих координаційних рад», – розповів Клюжев, – «І, я думаю, що Андрій Володимирович Шишацький повинен сформувати свою публічну позицію. Які першочергові кроки він планує зробити у сфері громадянського суспільства як член цієї координаційної ради? У випадку з головою ДОДА, то для багатьох громадських організацій Донеччини його стратегічне бачення до сих пір невідоме…»
На питання журналістів, чи була нарешті прийнята «Програма сприяння розвитку громадянського суспільства», Олександр Клюжев відповів: «Програму ще не прийняли. Її розглянули на колегії в Облдержадміністрації і вирішили внести її на розгляд Донецької обласної ради. Прийняття цієї програми, безумовно, знаходиться в повноваженнях Донецької обласної ради. І наскільки мені відомо, формально вона ще в Донецьку обласну раду не внесена, не дивлячись на те, що Колегія вже пройшла два місяці тому». У чому тут основна проблема? На думку експерта, цю програму необхідно розглядати не тільки з її змістовної частини, але і з тієї точки зору, як вона виникала. «Тобто виникла спільна ініціатива громадських організацій, які на своєму форумі висунули ідею підготовки місцевої цільової програми. Це було вперше в Україні, коли прозвучала теза про місцеві цільові програми у сфері громадянського суспільства, як продовження державної політики та сприяння розвитку громадянського суспільства. На певному етапі ця ініціатива отримала підтримку Донецькій облдержадміністрації, і вже сам проект програми, який розроблявся півтора року, був підготовлений спільними зусиллями громадських експертів та фахівців головного управління взаємодії з громадськістю у справах національностей та релігій Донецької ОДА. Фактично, тут був створений прецедент, коли програма пишеться не зверху (як це дуже часто робиться), а з низу, тобто ініціатива виникла від самої цільової групи», – роз’яснив Клюжев і акцентував: «Ми залишаємо право за обласною адміністрацією висловити свою думку щодо цієї програми, і прозоро. Та, на жаль, подібного обговорення ще не відбулося, і на мою думку, не з вини громадських організацій. Я не буду оцінювати ті мотиви або фактори, які не дозволили обласній владі якісно зробити цю дискусію, але те, що дискусія не відбулася – факт. Тепер, якщо програма, згідно з рішенням колегії, буде внесена на розгляд Донецької обласної ради, то дуже б хотілося, щоб депутати проявили тут ініціативу і вже вони, користуючись своїми повноваженнями, змогли б організувати цю дискусію». На думку Олександра, громадським організаціям, які ініціювали цей процес, сама програма як формальний факт не потрібна. «Потрібна реалізація тих принципів, які там закладені: прозоре фінансування громадських організацій, створення місцевого правового, нормативного поля сприяння розвитку громадянського суспільства, реалізація заходів з підвищення прозорості діяльності місцевих органів влади і т.д., тобто комплекс великий. Тому все буде залежати від того, наскільки на цьому кінцевому етапі влада зможе показати свою здатність адекватно реагувати на ті ініціативи, які приходять із зовні – в цьому і полягає основна проблема», – наголосив заступник голови Громадської ради при Донецькій ОДА Олександр Клюжев. Але в той же час, він звернув увагу на те, що той досвід, який був початий в Донецькій області, вже активно використовується в інших областях. «Фактично, близько п’яти місцевих обласних рад прийняли програми подібні, посилаючись на досвід Донецької області, де цієї програми не прийняли. І певний результат вже з реалізації цих програм в інших регіонах є. Це теж проблема, яка говорить про нашу здатність і здатність влади користуватися тими можливостями, які надає їм зовнішній суб’єкт, в даному випадку – громадянське суспільство, третій сектор. У цій проблемі сприяння програмі розвитку громадянського суспільства влада цими шансами, за фактом, не скористалася, тому що перший досвід не був реалізований. Про програму ще можна сказати так: «Можливість доведена справою», в тому сенсі, що справа була, а можливістю скористалися інші», – підсумував Клюжев.
