Вже понад 10 років у Донецьку діє молодіжна громадська організація «Розвиток. Ініціатива. Партнерство» (РІП), яка працює з проблемами різних категорій молодих людей: від допомоги у визначенні професії до соціального супроводу хімічно-залежних, хворих на ВІЛ/туберкульоз. Про те, який досвід накопичила НДО на сьогодні, прес-клуб розпитав директора організації Ірину Низовцеву.
Ірино, хоча РІП працює у Донецьку вже досить давно, широкому загалу вона не відома. Розкажіть, будь ласка, про вашу основну діяльність.
- Ваша правда, ми з тих громадських діячів, хто багато працює, а про піар подумати просто немає часу. Вважаємо мету досягнутою, коли допомогли хоча б одній людині. Тому організація об’єднує дві важливі, на наш погляд, стратегії: розвиток активної життєвої позиції молоді та тих уразливих верств населення, яким потрібна соціальна підтримка. Але про все по порядку.
Нашу НДО зареєстрували у 2002 р. ініціативні студенти: майбутні психологи, соціальні працівники та юристи. Спочатку вирішили створити школу волонтерів, де б навчали активну молодь, як можна ефективно надавати допомогу різним категоріям громадян. Потім чисельність членів організації зросла, розширився спектр інтересів щодо взаємодії із різними групами людей, яким необхідна підтримка, внаслідок чого стало набагато більше напрямків діяльності.
Одна зі складових нашої роботи, яку підтримують департамент освіти та науки та управління у справах сім’ї та молоді Донецької обласної державної адміністрації, — це молодь у системі освіти. Завданням цього проекту є допомогти молодим людям, які закінчують загальноосвітні заклади, з вибором професії (багаторічний проект «Моя професія – моє майбутнє!»), а також надати можливість дітям та молоді, що мають обмежені соціальні можливості для розвитку, одержати безкоштовні додаткові навички та знання (проект «Моє майбутнє в моїх руках»).
Беручи участь у проекті «Моя професія – моє майбутнє!», юнаки та дівчата починають краще орієнтуватися у професіях, існуючих на сучасному ринку праці, та, головне, відповідають собі на питання: чи має сенс навчатися декілька років на юриста, секретаря-референта, менеджера (і потім не знайти відповідної роботи) чи, наприклад, обрати робочу професію, яка дасть стабільний дохід, буде конкурентною на ринку праці та дозволить покращити кар’єру згідно своїх здібностей. Ми сподіваємося, що завдяки такій роботі зі школярами у сучасному суспільстві зміниться ставлення молоді до робочих професій, та вони стануть такими ж престижними, як менеджер комерційної фірми або адвокат. Наші фахівці, виходячи з інтересів молоді, розробляли плакати, проводили групові навчання, консультації з використання новітніх технологій в процесі опанування робочими професіями.
Якось спілкуючись з нашими партнерами з Донецького національного технічного університету, де декілька років спільно працюємо, зайшла мова про те, чому вкрай мало подають документи на навчання діти з малозабезпечених сімей. Своєрідною відповіддю на це питання став проект «Моє майбутнє — в моїх руках», у рамках якого РІП створює умови для того, щоб молоді люди повірили в себе та зробили перший крок до професійного зростання. З вересня 2013 року на базі технічного університету працює 2-місячний курс з вивчення комп’ютерних технологій для представників малозабезпечених сімей, молодих людей, які знаходяться під опікою, а також, які мають певні обмеження за станом здоров’я.
А крім освітньої діяльності, що ще у приорітеті?
- Волонтери організації багато років опікуються формуванням здорового способу життя молоді – майбутнього нації. На жаль, вже багато років українці живуть у суспільстві, що потерпає від соціальних захворювань, таких як наркоманія, ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульоз, гепатити чи інфекції, що передаються статевим шляхом. Переважна більшість громадян не готова на сьогодні підтримати людей, які мають подібні хвороби. Довгий час наша молодіжна організація шукає відповідь на питання: «Чому люди, яких не торкнулись ці проблеми, так упевнені, що їх це не стосуватиметься і в майбутньому?»
Ініціативи РІП щодо проведення різних профілактичних заходів з поширення соціальних захворювань підтримують Донецька міська рада, облдержадміністрація, БФ Рината Ахметова «Розвиток України» та інші. Завдяки таким вагомим партнерам щороку маємо можливість провести акції «Молодь. Пройди свій тест!», вуличні масові заходи «Малюю своє здоров’я без туберкульозу», групові та індивідуальні консультації вузьких фахівців (нарколога-психотерапевта, фтизіатра, інфекціоніста). Буклети, листівки, плакати розробляємо з урахуванням особливостей аудиторії.
Кому саме ви допомагаєте?
- Найбільш складна у проведенні заходів з профілактики аудиторія — це люди, які вже хворі на наркоманію, ВІЛ-інфекцію, туберкульоз. За статистикою Міністерства охорони здоров’я, Донеччина посідає одне з провідних місць за темпами поширення ВІЛ/СНІДу: близько 300 тисяч осіб з позитивним ВІЛ-статусом мешкають у Донецькій області. І 88 % з них – це молоді жінки та чоловіки від 19 до 40 років. Це той самий репродуктивний вік, у якому людина має активно працювати, створювати родину, народжувати і виховувати здорових дітей, допомагати батькам. А вони, зневірені у майбутньому, не знають, яким чином лікуватися, захистити свої близьких, та продовжувати активне життя у суспільстві. Найгірше, що через високий рівень стигматизації (негативного ставлення з боку оточуючих), який багато років зберігається у нашому суспільстві, люди бояться тестуватися та дізнаються про свої хвороби надто пізно.
Наркозалежність обумовлює особливості: недовіра до оточуючих, відсутність підтримки з боку близьких, слабка воля до змін та прийняття рішення (наприклад, про необхідність лікуватися), незахищена поведінка у всіх смислах (правові порушення, небезпечні статеві зв’язки, використання нестерильних голок для ін’єкцій тощо), потреба у постійному пошуку як наркотику, так і коштів на його придбання. Звичайно, такі люди не турбуються про засоби безпеки ані при вживанні наркотику, користуючись одним шприцом, ані у сексуальному житті, практикуючи безладні зв’язки без презервативів.
Як наслідок, у суспільстві швидкими темпами йде поширення всіх вище зазначених захворювань. Та все частішають випадки, коли людина хворіє декількома хворобами одночасно: наркоманія, ВІЛ-інфекція та туберкульоз.
А у який же спосіб можна взаємодіяти з такими людьми?
- У разі, коли людина не може позбавитися залежності, і продовжує вживати наркотики, то вона може хоча б робити це безпечно: мати одноразовий шприц, користуватися презервативами, проходити щопівроку обстеження на наявність інфекцій.
З 2008 р. успішно реалізуємо соціальний проект «NAME», де «N» означає небайдужість до себе, «А» — активні дії, «М» — милосердя, «Е» — ефективну профілактику. Співробітники РІП таким наркозалежним передають спецпакети, до яких входять одоноразові шприци, спиртові серветки, презервативи та просвітницькі матеріали. Щоб ці набори потрапили саме до рук споживачів наркотиків, була проведена величезна робота. У кожному районі Донецька розроблено аут річ-маршрути, на яких соціальні працівники нашої НДО роздають профілактичні пакети та консультують клієнтів проекту. Зазвичай робота проводиться у парах, де одна людина є з числа так би мовити «колишніх споживачів», тобто не використовує наркотики вже досить тривалий час. По-перше, вона може у натовпі швидко розгледіти «свого товариша по «нещастю» та орієнтується, в яких місцях м. Донецька найбільша вірогідність зустріти потенційного нашого клієнта, а, по-друге, знає, що необхідно сказати таким людям, щоб залучити до взаємодії.
Цікаво… Що ще заплановано цим проектом?
Ось так виглядає мобільна амбулаторія
- Основною метою є попередження поширення захворювань та їх лікування. Тому в першу чергу соціальні працівники мотивують клієнтів пройти діагностику захворювань та у подальшому — лікуваня (у разі виявлення). В Донецькій області, в тому числі в Донецьку, працюють мобільні пункти – облаштована під польову амбулаторію машина, куди може підійти на вулиці споживач наркотиків та перевіритися на ВІЛ та інші інфекції. Після проходження тесту клієнта підтримують у його прагненні подальшого отримання консультацій медиків та лікування. У співпраці із нашими партнерами ми супроводжуємо людину по всіх можливих оздоровчих програмах.
А як ще можна допомогти наркозалежним?
- Є ще декілька програм, які впроваджують наші партнери, та які допомагають клієнтам РІП долучитися до здорового способу життя. Замісна підтримуюча терапія (проект впроваджується на Донеччині громадською організацією «Донбас без наркотиків») – це всесвітня практика лікування, яке надає можливості наркозалежному, не порушуючи стан свого здоров’я при повній відмові від ін’єкцій, вживати наркотичні препарати, дозволені державою, під контролем лікаря. Така терапія дозволяє людині бути активним членом суспільства, мати роботу, сім’ю, поступово зменшувати залежність від наркотиків та навіть відмовитися від них назавжди. Якщо клієнт готовий до прийняття рішення «я хочу вилікуватися від наркоманії», соціальні працівники його перенаправляють до інших наших партнерів до реабілітаційних центрів.
На сьогодні профілактичною роботою ми охоплюємо в цілому понад дві тисячі наркозалежних клієнтів на рік. Ми й надалі працюємо над збільшенням кількості місць взаємодії з такими людьми.
Навіть дітям цікаво, що таке здоров’я без туберкульозу, якщо знання подаються в ігровій формі
Яку діяльність веде ваша організація щодо профілактики туберкульозу?
Минулого року ми активно допомагали саме хворим на туберкульоз (ТБ). Ця інфекція небезпечніша за ВІЛ, оскільки передається повітряно-крапельним шляхом і може уразити будь-кого. Але кожна людина має знати, що туберкульоз виліковний, якщо вчасно виявлений. І кожен ТБ-пацієнт також має знати про свої права. Хоча масштаби епідемії жахають, все ж таки відзначу, що за останні сім років кількість хворих в Україні зменшилася на 20 %. І це відбувається, в першу чергу, завдяки зусиллям громадських діячів, які проводять як численні заходи з профілактики серед широкого населення, так і супроводжують «складних» клієнтів (ВІЛ/ТБ/залежність), мотивуючи обстежуватися та лікуватися. Ось, наприклад, одна з таких просвітницьких акцій відбулася 1 червня цього року у Будьонівському районі Донецька: там працював польовий пункт збору мокротиння (діагностика ТБ), де медичні сестри обласної туберкульозної лікарні провели серед мешканців району первинну діагностику наявності ознак захворювання – анкетування та, за умови, наявності первинних ознак пропонували направлення на ФЛГ або здати мокротиння прямо там, у польових умовах. Мобільну амбулаторію надали наші партнери «Союз «Амікус» (придбано за кошти МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»). А в цей час на відкритих майданчиках наші волонтери залучали всіх учасників заходу до незвичайної творчості: треба було «намалювати» своє здоров’я на паперах та асфальті, граючись у вікторину, дізнатися про існуючі захворювання та де пройти діагностику та лікування, отримати друковані видання з різних питань щодо здоров’я.
Дякуємо за бесіду та бажаємо цікавих проектів!
