Імперативний мандат в Україні та світі

29.11.2019 | Кількість переглядів: 246

Що таке імперативний мандат

Імперативний мандат – це  вид мандату, згідно з яким депутат може бути позбавлений свого статусу шляхом виключення з рад різного рівня за поданням громади чи партії. Він протиставляється вільному депутатському мандату, який існує у практиці більшості країн із розвиненою демократією та надає депутату багато привілеїв і свободу дії.

В Україні практика позбавлення мандату народного депутата регулюється 81 статтею Конституції, але оскільки відповідного закону нема, то статті Конституції можуть бути використані як закон прямої дії: це було у випадку Миколи Томенка та Єгора Фірсова, які були  обрані до Верховної ради від БПП у попередньому скликанні. Їх позбавили мандату рішенням партійного блоку через те, що вони вийшли із фракції. Водночас, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Мустафа Найєм, також депутати від БПП,  будучи увесь час в опозиції до власної партії, до самого кінця не писали заяви про вихід, чим зберегли собі мандати.

Така норма регулює виключно депутатів, що були обрані за списком партії. На депутатів, які балотувались від партій у мажоритарних округах ця норма не розповсюджується.

Ця норма вперше з’явилась у  2004 році внаслідок політичної реформи. Потім вона була скасована у 2010 році, а у 2014-му знову набула чинності. І це перший випадок її застосування на практиці. Раніше її не застосували, адже досі не існує закону, на який міститься посилання у цій статті конституції: депутатські повноваження «припиняються на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії».

Якими можуть бути причини  позбавлення мандату?

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

7) його смерті.

Партія може позбавити депутата мандату тільки у тому випадку, якщо він сам написав заяву про вихід або не увійшов до складу фракції. У випадку якщо його виключають рішенням фракції, ця норма на нього не розповсюджується і він стає позафракційним депутатом із правом увійти в іншу фракцію.

В історії України були випадки позбавлення мандату через суд за поданням позову від голови Верховної ради України. Так, через суди були позбавлені депутатських мандатів депутати: Андрій Веревський, Сергій Власенко, Олександр Домбровський, Павло Балога та Ігор Марков.

 Імперативний мандат в інших країнах

В США Імперативний мандат використовується і регулюється окремими штатами, тобто виключно на місцевому рівні. Така процедура діє у 36 штатах Америки і є дуже складною, оскільки передбачає дотримання більш жорстких норм, ніж під час виборів. У деяких штатах є конкретні підстави для відкликання, наприклад порушення певного закону, в той час як в інших вони загальні.

Німеччина теж використовує імперативний мандат суто на місцевому рівні. Заборонене пряме використання імперативного мандату, однак схожий принцип зазначений в конституції: Федеральна рада (Бундесрат) складається з членів урядів країн, які їх призначають та відкликають. Вони можуть бути представлені іншими членами своїх урядів. Процедура відкликання формується не виборцями, а урядами земель федерації: депутати зобов’язані дотримуватися рекомендацій своїх урядів.

В Білорусі, де повністю всі депутати обираються за мажоритарними округами право відкликати депутата мають мешканці його округу. Пропозиція про питання відкликання депутата приймається на зборах виборців. Його повинні підтримати не менше 20% громадян, що володіють виборчим правом і проживають на території відповідного округу.

В Індії діє партійний імперативний мандат відкликання з ініціативи виборців. Причинами можуть бути приєднання до іншої партії, припинення членства в партії і невиконання її вказівок.

У Резолюції ПАРЄ від 19 квітня 2007 року зазначено: відкликання народних представників політичними  партіями («імперативний  мандат») є неприйнятним  у  демократичній  державі. До того ж, у Європейському демократичному доробку у галузі виборчого права зазначено, що партійні програми не є угодами, зобов’язальними у правовому відношенні. Їх дотримання не можна вимагати у правовому порядку, і всі європейські держави покладаються на принцип представницької демократії, який виключає імперативний мандат.

Більше того, в таких країнах як: Андорра, Іспанія, Італія, Литва, Франція та Хорватія в Конституціях передбачають заборону імперативного мандату.

Сьогодні імперативний мандат існує у державах розвинених  демократій (Білорусь, Соціалістична Республіка В’єтнам, Північна Корея, Куба, Китай), і вважається пережитком тоталітарних режимів. Однак існують винятки у вигляді таких країн як США чи Швейцарія, де імперативний мандат діє на місцевому рівні.

В Україні теж є імперативний мандат на місцевому рівні, він з`явився у 2015 році. Згідно з цією нормою рішення щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою приймається на «зборах виборців». Разом з тим існує мораторій, згідно із яким з подібною ініціативою можна виходити не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень.

Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою:

 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;

2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії.

3) невиконання зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними.

Імперативний мандат на місцевому рівні — прийнятна за європейськими нормами річ. Бо зазвичай у Європі місцева політика “безпартійна”, в Німеччині навіть депутати до місцевих рад обираються не від партій, незважаючи на те, що вони є партійцями. Неполітичність місцевої політики, пояснюється тим, що питання, які вирішують місцеві ради не можуть бути ідеологічними, це звичайні управлінські рішення, які зводяться до виділення коштів на різні потреби населеного пункту. В Україні місцеві ради виконують схожі функції, але є дуже партійно-політично заангажованими. Така проблема може перетворити місцевий імперативний мандат у репресивний апарат відкликання депутатів. Ця можливість може  реалізовуватись через відносно невелику необхідну кількість підписів, які опонентам буде не складно зібрати, щоб відкликати депутата.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Медіашкола «Вибори 2019″, який реалізував Донецький прес-клуб за підтримки Посольства США в Україні  у квітні-грудні 2019 р.

Автор: Ілля Колдомасов

Читати також:

Особливості протидії ЗМІ маніпуляціям та дезінформації у ході виборчих кампаній. Рекомендації для медіа

Журналісти онлайн-видання «ОстроВ» під час виконання протягом червня — листопада 2019 р. проекту «Парламентські вибори 2019:  протистояння маніпуляціям у медіа в Донбасі», який реалізовано завдяки Медійній програмі України,  за підтримки Інтерньюз/USAID, висвітлювали перебіг кампанії, фокусуючись на аналізі обіцянок і заяв політиків та їх відповідності діяльності цих же людей до та після виборів. Свої спостереження протягом …

Як журналісту швидко та якісно розібратися в політичній та виборчій системах України? — GuideBook

Сучасний автор медійного контенту (а це не завжди професійний журналіст) вимушений бути універсальним солдатом. Це стосується багатьох аспектів справи, в тому числі і тематичного розмаїття: вчора у фокусі соціуму був відпочинок та рейтинг курортів, сьогодні – виборчі перегони, а завтра – бюджетні процеси чи проблеми вакцинації. І про все це треба оперативно готувати статті та …

Джинса і напівправда передвиборчої журналістики в місцевих медіа (частина 2, сайти)

У червні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 10 регіонах України: Вінницькій, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій та Черкаській областях. Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та дотримання стандартів журналістики та законодавства при …

Джинса і напівправда передвиборчої журналістики в місцевій пресі

У червні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 10 регіонах України: Вінницькій, Волинській,  Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій та Черкаській областях. Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та дотримання стандартів журналістики та законодавства при …