«ГРОМАДА Схід» — одне з найбільш гендерночутливих видань в Україні (результати моніторингу в лютому 2021 р.)

24.02.2021 | Кількість переглядів: 3 708

До чергової хвилі моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа 2021 року (попередні відбулися в 2017 і 2019 роках), включено 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62.ua – Сайт города Донецка», «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань («Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: рівнем представленості чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию позицію озвучують медіа) і героїв/героїнь у публікаціях, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Перший моніторинговий період тривав із 8 до 14 лютого2021 рок, під час якого проаналізовано 578 матеріали в інтернет- і 197 у друкованих виданнях.

«Восточный проект»

У цьому тижневику було проаналізовано 44 журналістських матеріалів. Автор/к/и публікацій подавали думки жінок (тобто вони були експертками) у матеріалах на теми «освіти/науки», «культури/релігії», «соцполітики/соцзахисту» у 100% випадках (а це умовно «традиційні» жіночі сфери). У 56% випадків жінки як експертки (і це – єдиний показник відносного гендерного балансу) зафіксовані в публікаціях про медицину/охорону здоров’я, у 31% випадків – про розваги/дозвілля. Не цитували жінок у матеріалах про політику/ діяльність місцевої влади, економіку/бізнес, екологію/довкілля, кримінал/дтп/НС.

У 100% жінки були героїнями публікацій про економіку/бізнес, порівну з чоловіками (по 50%) – про освіту/науку, у 40 % випадків – про політику/діяльність органів місцевої влади.

Варто відзначити, що редакція приділила гідну увагу приєднанню Краматорська до мережі «Міст, вільних від домашнього насильства» («В Краматорске планируется создание дневного центра для пострадавших от домашнего насилия»). Видання не обмежилося коротким повідомленням, а привернуло увагу до події великою заміткою зі світлиною.

Публікація «Внимание, мамы! В городе начали выдавать пакеты малыша» є гендерностереотипною, адже демонструє, що справа догляду за немовлям, виключно материнська. А чи може цей пакунок, коли його видають пізніше, після виписки мами та дитини з перинатального центру, отримати тато? Варто би було розповісти про це також.

Редакція подає опитування мешканців міста щодо змін у галузі медицини, надаючи відповіді восьми жінок і лише двох чоловіків – краще дотримуватися рівної кількості чоловіків та жінок.

Що стосується вживання фемінітивів, то ми зафіксували лише 4 (рос. мовою — заведующая, юниорка, ученица; укр. мовою — вчителька). Декілька маскулінітивів, які ми зустріли у російськомовних текстах, можна було би вжити у жіночому роді (наприклад, руководительница. заместительница, начальница, участница – словники російської мови дають ці слова у жіночому роді). І навіть українською один раз використано «підприємець» замість «підприємиця».

 ГРОМАДА Схід

У цьому виданні до оцінки потрапило всього 10 журналістських матеріалів, але серед них доволі багато розповідей про жінок. Вони коментували ситуацію (тобто, були експертками) у 100% випадків за темами «економіка/ бізнес», «екологія/ довкілля», та були й експертками, і героїнями у 38% випадків за темою «культура/релігія». Відзначимо, що редакція тримає у фокусі діяльність жінок, як-от у матеріалах «Трактористка» та «Все заради Щастя». Перший розповідає про те, як розвивало бізнес з вирощування садженців дерев подружжя переселенців Гвоздієвських, де дружина працює на тракторі, а друге – про еко-активістку з прифронтового селища Щастя Євгенію Тахтамишеву.

Окремо варто виділити велику публікацію «Смак минулого: що і як їли радянські люди», яка присвячена бесіді «ГРОМАДИ Схід» з дослідницею культури їжі в нашій країні у середині 1960-х – середині 1980-х років Оленою Стяжкіною. Тут не лише зібрані стереотипи у підходах до харчування радянської людини, але й мова про гендерні побутові стереотипи:

«… ви побачите, наприклад, як саме через їжу – її споживання – формувався специфічний радянський жіночий погляд любові. Він – їсть, Вона – дивиться. Мати – на дітей (переважно, на сина), жінка – на чоловіка, старші – на молодших. Рука, підставлена під підборіддя, хвилинне завмирання й фіксація камерою щасливого, трохи зволоженого сльозами погляду на коханого їдця зрівнює «погану» «Білявку за рогом» з «правильною» радянською жінкою КатєюТіхоміровою («Москва сльозам не вірить»), з мамами та бабцями, які годують дорослих дітей та онуків («Не було печалі», «Бережись автомобіля», «Джентльмени удачі» тощо). Так відтворювалося традиційне уявлення про розподіл їжі: чоловікові аж до старості «личило» їсти багато, жінці – обмежуватися меншими порціямита відмовлятися від їжі на користь інших членів сім’ї. Ця відмова вже не була жертвою заради подолання голоду, а жертвою в ім’я нових уявлень про жіноче обличчя радянського світу. У цьому жіночому погляді присутня ще і влада «гастрономічної матері», яка вирішує, що, де і коли можна з’їсти, формує меню, визначає час споживання тощо.

Це взагалі дуже цікава тема – жінка-годувальниця у радянські часи. У зазначений період повсякденні бої за харчі стають додатковим завданням соціального контракту «матері, що працює», третьою її зупинкою на маршруті «дім-робота-магазин». І якщо «престижне» харчове споживання покладалося здебільшого на чоловіків (насамперед представників номенклатури), то в «культурі бідних» – культурі черг і дефіциту – саме жінки ставали агентами держави у «нормалізації» принизливого для чоловіків побуту. Сюжет про чоловіка, який не має уявлення, звідки у родині з’являються їжа, одяг та меблі, є досить поширеним у радянській культурі. Похід до магазину сприймався чоловіками як неприємна травматична пригода, якої надалі бажано було б уникнути. Його внесок до сімейного холодильника зазвичай обмежувався пасивною участю у системі продовольчих замовлень на підприємстві. Виняток – батько-одинак (Новосєльцев у «Службовому романі») або сільський роботяга (чоловік у «Молодій дружині»).»

Видання «ГРОМАДА Схід» у досліджуваному числі не вжило жодного маскулінітиву, а за кількістю фемінітивів – беззаперечний лідер (докторка, письменниця, авторка, героїня; годувальниця; бізнес-тренерка, консультантка, читачка, трактористка; учасниця, випускниця; юристка, фахівчиня). Водночас редакції варто подбати про вирівнювання ситуації щодо гендерного балансу і надавати слово (цитувати) також чоловікам.

 «Знамя индустрии»

Обласний тижневик «Знамя индустрии» найменше приділив увагу діяльності жінок: було оцінено 27 журналістських матеріалів, в яких 100% випадків цитування жінок припало на тематику «розваги/дозвілля» і 50% (тобто лише тут є баланс із чоловіками) – за тематикою «політика/місцева влада». В інших же тематиках ситуацію коментують чоловіки, багато «героїв» у розділі «спорт», оскільки видання завжди активно висвітлює діяльність ХК «Донбас».

Про що ж розмістила матеріал редакція, де лідеркою стала жінка? «Светлячки снова в деле: в Константиновке состоится конкурс мам» — таку назву має публікація, в якій повідомляється про відновлення конкурсу. Газета цитує ініціаторку заходу Сіру Арутюнян-Бозоян, керівницю громадської організації «Светлячки Благо»:«Мы организовываем конкурс, прежде всего, для того, чтобы популяризовать правильные ценности – материнство, семья, любовь к родному краю. Ждём анкеты от желающих стать участницами городского конкурса – от мамочек, проживающих в Константиновской громаде, с активной жизненной позицией, которые успевают заботиться о семье, хорошо выглядеть, уделять время работе или хобби!». І далі по тексту: «7 марта – грандиозный финал на сцене Дворца культуры и досуга! Выступят самые красивые, деятельные, заботливые мамы, успевающие развиваться профессионально – такие, которыми хочется восхищаться!». Таким чином журналісти сприяють поширенню стереотипів про наявність «правильних» та «неправильних» цінностей, ймовірно зараховуючи до «правильних» якийсь особливий догляд за зовнішністю, який у переліку зазначається навіть перед роботою чи хоббі. До того, ж, на думку організаторів та партнерів (а серед них міська рада та редакція ЗИ), захоплюватися можна лише «самыми красивыми и заботливыми»? Всі інші мами не правильні? І за якою шкалою вимірюється краса? Медіа варто було би нагадати про те, чому насправді присвячений день 8 Березня і який смисл воно має, але редакція, очевидно, поки що сама поділяє стереотипний підхід до цього дня, як свята мам.

Цьому виданню ми радимо звернути увагу на те, що варто шукати коментарів у жінок-експерток, розповідати про них, як героїнь (їхні здобутки, проблеми, вплив на громаду), використовувати фемінітиви (журналісти не вжили жодного фемінітиву, хоча туж організаторку конкурсу можна було підписати «руководительница») і не поширювати гендерні стереотипи.

 «Приазовский рабочий»

Було оцінено 63 матеріали, у 100% випадків експертками виступили жінки за тематиками «соцполітика/соцзахист», «екологія/довкілля» та «розваги/дозвілля». Певний баланс між чоловіками та жінками, яких цитували, є за тематиками «культура/релігія» та «кримінал/НС/ДТП» (45 % та 44% відповідно). Жінки як героїні матеріалів присутні майже порівну з чоловіками в темах «культура/релігія» (43%) та «розваги/дозвілля» (40%).

Матеріалів, де б транслювалися гендерні стереотипи чи були прояви сексизму, не виявлено. Журналісти «ПР» використали 21 маскулінітив на позначення посад чи зайнятості жінок, тоді як в російськомовних текстах, так само, як і в ситуації «Восточного проекта» і газети «Знамя индустрии», можна було би вжити «заместительница», «начальница», «преподавательница», «помощница» і п.

«События»

У цьому виданні ми оцінили 53 журналістські матеріали. Експертками жінки виступили у 100% випадків за тематикою «розваги/дозвілля» і збалансовано з чоловіками-експертами (50%) – у тематичному розділі «кримінал/дтп/НС». Згадували ж про жінок у 50% випадків у матеріалах про медицину / охорону здоров’я та у 40 % – розваги/дозвілля.

Видання використовує фемінітиви, не зважаючи на те, що виходить російською мовою, наприклад, на позначення того, що саме жінка є операторкою, вжили вираз «девушка-оператор». Про такий прийом не варто забувати й іншим редакціям, чиї видання виходять російською. Натомість, є й такий випадок: «юные волейболистки стали чемпионами» — тобто чомусь забули, що існує і широко поширене слово «чемпионка». До того ж на світлині – ці самі чемпіонки без зазначення їхніх імен, натомість ім’я тренера (чоловіка) вказали.

У публікації «Я после УРОКОВ так накурюсь, так накурюсь!..» редакція оцінює хлопців і дівчат у контексті їхньої пристрасті до паління, і засуджує дівчат більше: «Подростки, не вышедшие из школьного возраста, курят – практически поголовно, причем, девчонки в этом деле давно уже наравных с представителями, так называемого, сильного пола. Да, именно так называемого, потому чтофизическойсилыу этихпредставителей – минимум». Також згадується поширений стереотип про «сильну стать». Може скластися враження, що якщо стать «сильна», то мати залежність не так страшно, а якщо «слабка», то це жахливо. Адже залежність від тютюнопаління однаково погано позначається на здоров’ї як хлопців, так і дівчат – про що і варто писати, не акцентуючи на статі.

 

Згідно отриманих даних найвищий Індекс гендерної чутливості у лютому – у видання «ГРОМАДА Схід» — 61%. Це – один із найвищих показників серед усіх 240 видань України, які підлягали моніторингу. «Восточный проект», «Приазовский рабочий» и «События»  приблизно на одному рівні – 29-33 %, найнижчий показник – у тижневика «Знамя индустрии» — 7%.

 

ІА «Вчасно»

Це видання розміщує інформацію українською мовою, і журналісти активно використовують фемінітиви (показник 91%). Було проаналізовано 72 публікації,  експертками жінки стали за тематиками «екологія/довкілля» (50% випадків, збалансовано з чоловіками), «політика/місцева влада» та «війна/армія» — по 25%. Треба відзначити, що це – єдине медіа, серед досліджуваних нами, де взагалі присутня тема українського війська ще й із «голосом» жінок (тобто вони не є пасивними учасницями, а ретранслюють їхню думку). Як героїні жінки у 25% випадків присутні в матеріалах про кримінал/ДТП/НС (переважно як постраждалі) та економіку (13%).

 «Новости Донбасса»

У цьому інтернет-виданні ми оцінили 210 повідомлень. Сайт відрізняється великою кількістю саме політичного контенту, висвітлює детально всі заяви, що стосуються російської агресії та ситуації на Донбасі. Політика – традиційно «чоловіча» сфера діяльності, тому представленість жінок у новинах на цю тему не надто велика. Збалансовано представлені чоловіки та жінки як експерти й експертки у повідомленнях на теми «освіта/наука» та «соцполітика/соцзахист» (по 50% випадків, і це найвищі показники по експертках), «політика/місцева влада» лише у 15 % випадків, та у 17 % — за тематикою ««кримінал/дтп/НС»». Як героїні жінки присутні в матеріалах про політику/діяльність місцевої влади у 13% випадків і кримінальних повідомленнях – у 12%.

Видання вживає фемінітиви, не зважаючи на складність їх використання у російськомовному контенті: начальница, временная поверенная, спецпредставительница, заместительница. Але при цьому і «заместитель» щодо жінки теж використано.

Сайт не транслював гендерні стереотипи чи вислови з ознаками гендерної дискримінації.

 POKROVSK.NEWS

Проаналізовано 86 публікацій, у яких жінки у 100% випадків коментують теми, пов’язані із соцполітикою/соцзахистом і волонтерством/благодійністю, збалансовано з чоловіками –освіти/науки (50%), розваг/дозвілля (57%). У новинах про політику/діяльність органів місцевої влади сайт POKROVSK.NEWS має найвищий серед усіх онлайн-видань показник експерток – 38%, і 50% героїнь (збалансовано із чоловіками-героями публікаці). У 100% випадків жінки були героїнями новин на освітню і 80% — на економічну теми. Редакція POKROVSK.NEWS приділяє увагу темі закриття шахт, реформі вугільної галузі, тому відповідно подано багато заяв від представників вугільних підприємств (а це чоловіки). Тільки у деяких випадках питали думку дружин шахтарів (тому показник жінок-експерток у «економіка/бізнес» всього 15%).

Журналіст/к/и цього медіа використовують фемінітиви, але можна розширити спектр, перетворивши маскулінітиви у російськомовному контенті «начальник», «воспитатель» та в україномовному — «інспектор» у фемінітиви (причому знов маємо випадок, коли в одному тексті є й «інспекторка», й «інспектор», коли йдеться про жінку).

Дискримінаційних, стереотипних висловлювань не зафіксовано.

 «62.ua –  Сайт города Донецка»

Ми оцінили 110 повідомлень. У 50% випадків жінки були експертками лише за тематикою «кримінал/дтп/НС», 25 % — «медицина/охорона здоров’я» і всього 9 % — «політика/місцева влада». Героїнями жінки були у повідомленнях про кримінал/ДТП/НС (16%) та політику/місцеву владу (11%). Справа у тому, що на цьому сайті більшість повідомлень – це безособові пресрелізи. І так само, як і на інших ресурсах, багато політичних новин, наприклад, коментарів представника ТКГ Л.Кравчука по Донбасу, подій у парламентських партіях тощо, де коментують в основному чоловіки.

Майже не вживають журналісти цього видання фемінітиви, але й не допускають дискримінаційних висловлювань і трансляції стереотипів.

 «0629.com.ua –Сайт города Мариуполя»

У цьому виданні було проаналізовано 100 новин. Думку жінок подавали в повідомленнях на теми «кримінал /дтп/НС» (67%), «освіта/наука» (60%), «розваги/дозвілля» (57%), «екологія/довкілля» (56%). В освітній тематиці чимало уваги було приділено питанню вивчення української мови, активність у розвагах пов’язана з акціями до Дня Святого Валентина, а цитування щодо проблем довкілля викликано великою кількістю матеріалів, присвячених роботі меткомбінатів-забруднювачів і акціям протесту щодо видобутку цирконію у Нікольському (неподалік Маріуполя).

Фемінітиви журналіст/к/и видання використовують неактивно, навіть в україномовних текстах, де точно можна вжити фемінітив, вони лишають маскулінітив: «керівник», «доповідач», «учитель».

В одному з матеріалів «Напередодні свят Дня закоханих і 8 березня ринок «АЗОВСЬКИЙ» запрошує Всіх бажаючих для торгівлі квітами» сайт дозволив транслювання меседжу «квіти – чарівній половині»: «Наближаються свята, коли гарний букет квітів буде дуже доречним подарунком чарівній половині населення». Це – і стереотипне трактування дня 8 березня, і стереотипний образ жінок, та й виникає питання: чоловіки – не чарівна, а страшна половина?

Але з позитивних моментів відзначимо, що редакція приділила увагу проблемі сексуального насильства, розмістивши матеріал: «В Мариуполе жертва насилия рассказала свою историю в прямом эфире, — ФОТО».  Ми би радили у майбутньому замінити «жертва» на «постраждала», оскільки слово «жертва» означає когось загиблого/лу.

Отже, підсумовуючи, побачимо, що «Вчасно» — лідер у вживанні фемінітивів серед онлайн-видань Донеччини у лютому, «629.com.ua – Сайт города Мариуполя» та «POKROVSK.NEWS» за кількістю експерток і героїнь.

 

Рейтинг гендерної чутливості онлайн-видань Донеччини у лютому виглядає так: на першій позиції – ІА «Вчасно» (37%), на другій із невеликим відривом — POKROVSK.NEWS (36%), на третій – «629.com.ua — Сайт города Мариуполя» (31%).

 

Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа у лютому склав 31% і залишається одним із найнижчих в Україні. Це зумовлено незначною кількістю фемінітивів та низьким відсотком жінок як героїнь та експерток матеріалів. Ознайомитися з результатами лютневого моніторингу регіональних медіа 24 областей (інфографіка) можна сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у  межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у 2023 році збільшився до 47%

У лютому, квітні і червні 2023 року відбулося три хвилі тижневого моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа щодо їх гендерної чутливості. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»). На жаль, друковані видання припинили свою діяльність у зв’язку …

Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази …

Гендер по-луганськи: навіть акула стає героїнею, коли вона росіяноїдка

Втретє за 2023 рік експертки аналізували контент медіа Луганщини, рахуючи жінок і чоловіків, видивляючись розповсюдження гендерних стереотипів (спойлер – таких не побачили) або матеріалів, що навпаки, роблять аудиторію більш досвідченою та толерантною. З 12 по 18 червня 2023 року на дев’яти популярних сайтах Луганської області було оприлюднено 957 матеріалів, і частка жінок серед тих, кого …