За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня 2024 року – лише 91. Найбільш болючою є ситуація із сайтом Телегазета, де за цей період оприлюднено лише 9 повідомлень (при цьому 6 новин – без згадок про людей). На сайтах Попасна.City та Сватове.City по буднях з’являються 2-3 новини, 6451 — Сайт Лисичанська і 06452 — Сайт Сєвєродонецька окрім вихідних відпочивали додатково ще по два дні на тижні.
Такі справи є передбачуваними – гіперлокальність втратила сенс, бо споживачі інформації, що до 2022 року разом мешкали в певних громадах і мали спільні інтереси, вимушено перемістилися хто куди. А наповнювати стрічки, предруковуючи новини з інших ресурсів, медійники, мабуть, не бачать сенсу.
Що тримається на жінках
Але навіть за нечисленними оновленнями медіа Луганщини можна бачити певні тенденції щодо гендерної чутливості.
Як видно з діаграми, найбільш виграшно щодо балансу представлення жінок та чоловіків в публікаціях, а також використання фемінітивів виглядають позиції сайтів Попасна.City та Сватове.City, які відзначилися також і найбільшою кількістю опублікованих матеріалів.
На сайті Сватове.City за період моніторингу оприлюднено два тексти про жінок, які демонструють силу духу та спроможність адаптуватися, стати на ноги в умовах війни, наново розпочати бізнес. Життя «з нуля» розповідає про переселенку з Луганщини Наталю Бєлімову, яка перетворила хобі з виготовлення льодяників на бізнес і зараз навчає азам започаткування власної справи жінок по всій Україні. Мотивує читачів та читачок також розповідь комерційної директорки Ольги Ушакової про те як Рубіжанська панчішна мануфактура відновлює виробництво у Львові. Цей матеріал майже стовідсотково побудований «на жінках», які фігурують як героїні тексту та світлин, що його ілюструють. Прикро лише, що попри це в підписах до фото фігурують робітники, а не робітниці, хоч жодного чоловіка не зображено.
Переважну частку героїнь цієї моніторингової хвилі забезпечили згадки про спортсменок родом з Луганщини. Одне з повідомлень – про призначення стипендій Президента України – опублікували два ресурси, і Попасна.City, і Сайт Лисичанська. В обох медіа використано фемінітив «наставниця» щодо тренерки однієї зі спортсменок, але загалом в текстах і заголовках фігурують саме спортсмени, стрибуни у воду.
На сайті Телегазети в моніторинговий період вийшов один матеріал, де йдеться про жінку та використані фемінітиви – Старобільчанка стала другою на чемпіонаті з бодібілдінгу в Польщі. Але жодних деталей переможного шляху землячки (окрім тих, що видно на світлині, що зображає спортсменку у відверто відкритому купальнику), на жаль, не наведено.
Сайт Лисичанська активніше інших використовує у заголовках фемінітиви: Переможницею кубка України зі стрибків у воду стала представниця Луганщини, Захисникам і захисницям України виплатили ще понад 1,2 мільйона гривень допомоги з бюджету Лисичанської громади. Хотілося б сподіватися, що це саме ініціатива редакції, але не факт, бо фемінітив є в назві документу — «Програми соцпідтримки Захисників і Захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України на 2023-2025 роки» — яку просто процитували.
Де переважають чоловіки
Загалом тема спорту – чи не єдина мирна тема цієї моніторингової хвилі. Кількість публікацій про війну збільшилася по відношенню до лютого ще на 10% і сягнула 84%. При цьому частка героїнь в публікаціях зберіглася, а експерток стало на 6% менше.
«Чоловічою темою» передбачувано є новини про перебіг військових подій: чоловіки як експерти та герої публікацій фігурують 17 разів, тоді як жінки – лише 4. А от щодо криміналу, в якому також традиційно було більше про правопорушників, ніж про правопорушниць, нині маємо майже паритет. Бо, з одного боку, події коментують (тобто виступають експертками) співробітниці прес-служб силових структур, а з іншого до кримінальних героїнь останніми роками належать колаборантки, що пішли на співпрацю з окупантами на Луганщині.
Як йдеться в публікації на сайті Сватове.City, «усі фігуранти здійснюють керівництво відповідними підрозділами та сприяють легалізації законодавства держави-агресора у захоплених населених пунктах Луганщини». Це – типовий приклад використання чоловічого роду слів на позначення і чоловіків, і жінок, навіть якщо підрахунок свідчить, що жінок в тексті більше.
Однак найбільш незбалансованим цього разу стало висвітлення діяльності влади на місцевому рівні та більш «високих» політиків – 18 згадок та цитування чоловіків проти однієї жінки (Сайт Сєвєродонецька повідомив, що міністерка закордонних справ Німеччини вважає необхідним якнайшвидше знайти системи ППО для України).
Традиційно локальні медіа в новинах не обходяться без згадок різнорівневих вітчизняних керівників – від міського (керівник Рубіжанської міської військової адміністрації) через обласний (голова Луганської обласної військової адміністрації) до національного рівню (Президент України). Однак зауважимо: медіа, що представляють в інформаційному просторі тимчасово окуповану територію, змушені посилатися та цитувати як джерела інформації і російську «владу». Так, в цій хвилі моніторингу маємо приклади цитування окупаційного губернатора Севастополя, гауляйтера Луганщини, «міністра культури «ЛНР».
***
Серед гіперлокальних медіа Луганщини у квітні, як і у лютому 2024 року найбільш гендерночутливим виявився сайт Попасна.City. Його показник навіть покращився на 3 пункти. 66% — це один із найвищих показників, близьких до ідеального (66,7%).
Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Луганщини у квітні 2024 року склав 52%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Олена Самойленко
експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).
