Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України.
На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, друкарень) до дослідників. Потім прийшла повномасштабна війна, і вже у квітні на Луганщині не залишилось ані кому, ані для кого випускати українські газети.
Тому перелік досліджуваних медіа оперативно довелося змінити і скоротити – лише декілька гіперлокальних онлайн-ресурсів попри усі матеріальні, технологічні складнощі, переміщення співробітників та споживачів, скорочення джерел фінансування та аудиторії, так чи інакше продовжують інформувати бажаючих, розказуючи про жінок і чоловіків і надаючи слово як чоловікам, так і жінкам.
Отже, у 2022-му році гендерний моніторинговий марафон вдалося подолати сайту газети «Кремінщина», онлайн-виданням «Попасна City», «Сватове City», Сайту города Луганска і ресурсу «Северодонецк online». І тепер, після трьох тижневих «хвиль» дослідження (які насправді іноді розтягувалися удвічі-втричі, щоб набрати достатній для аналізу масив текстів), після вдумливого прочитання 635 матеріалів, можемо зробити деякі висновки щодо гендерної політики в невеличких місцевих медіа Луганської області.
Теми. Як відомо, війна росії проти України розпочалася не 24 лютого 2022-го, а на вісім років раніше. Просто до цього дня вона була локалізована на сході країни, зокрема – на Луганщині. Але в місцевих медіа тема війни проявилась саме із початком відкритої агресії, і це стало певним сюрпризом цьогорічного моніторингу. Зберегла свої довічні позиції лідерства тема політики та місцевого самоврядування, як до, так і впродовж війни вона представлена в медіа Луганської області. Суто гендерних публікацій медіа уникали, хіба що у лютому написали про День закоханих, але здебільшого доволі виважено, намагаючись не вдаватися до стереотипів.
Експерти/експертки. У лютому 2022-го Луганські сайти продемонстрували дуже високий показник щодо кількості експерток – 56%. Щоправда, забезпечило це, за великим рахунком, одне онлайн-видання – «Троїцьке City» (18 з 28 коментарів жінок були саме на цьому сайті). З війною сайт призупинив діяльність, і можна лише фантазувати, чи збереглося б прагнення редакції надавати слово жінкам і надалі. Об’єктивно і традиційно «рупори» війни – чоловіки (76-78% у квітні-червні). Голос жінок належить здебільшого представницям влади, волонтеркам та переселенкам. «Головний експерт» Луганщини (тобто людина, яку найчастіше цитують медіа), безумовно, очільник області Сергій Гайдай. Як до війни, так і зараз. Єдине, що варіюється, це тема, яку коментує чиновник. Найчастіше тепер – війна: евакуація населення, бойові дії, руйнування…
Герої/героїні. Як не дивно, керівника адміністрації (наразі військово-цивільної) в Луганській області можна вважати також і головним героєм місцевих медіа, бо про нього часто згадують в новинах. Що стосується жінок, то напередодні активної фази війни героїнями декількох видань, які ми моніторили, виступили матері-героїні (влада вручала жінкам ці почесні звання, і про це писали в газетах та на сайтах). А от вже у квітні найяскравішою жіночою постаттю в місцевих медіа стала підприємниця з Попасної Галина Крошка, про яку писав сайт Попасна City. Ця жінка разом із невеличкою командою організувала поховання загиблих і померлих під час активних бойових дій. З’явився також особливий прошарок героїв та героїнь із префіксом «анти». Йдеться про окупантів та колаборантів на окупованих росією територіях, про яких пишуть місцеві сайти. І якщо перші виключно чоловіки, то серед других нерідко трапляються повідомлення про жінок-зрадниць, що співпрацюють із ворогом.
Фемінітиви/маскулінітиви. Із кожною «хвилею» цього моніторингового року кількість фемінітивів на позначення посад та видів діяльності жінок в медіа Луганщини ставала меншою. Щоправда, зменшувалась також кількість і самих медіа, і, відповідно, матеріалів для аналізу. Найбільш сталою з дослідницького погляду у цьому сенсі є позиція сайту «Попасна City», який використовує фемінітиви навіть у російськомовних текстах: предпринимательница, адвокатка, депутатка, редакторка, командирка. Найменшим чином використовує можливість додатково підкреслити жіночу роль в медіа «Сайт Луганска». Цей ресурс уникає як фемінітивів, так і маскулінітивів, у тому числі і тому, що публікує не персоніфіковані матеріали, або новини, в яких люди фігурують узагальнено: мешканці, потерпілі, евакуйовані, військові…
Отже, навіть в умовах війни деякі медіа (зокрема, сайт «Попасна. City) продовжують якісне інформування своєї аудиторії, дотримуючись професійних стандартів, у тому числі і щодо гендерного аспекту. Найменший індекс гендерної чутливості, не зважаючи на перехід з російської мови, зафіксовано на «Сайте Луганска».
Олена Самойленко, експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
