Героїні в медіа Луганщини: від народження до поховання

08.07.2022 | Кількість переглядів: 55

Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України.

На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, друкарень) до дослідників. Потім прийшла повномасштабна війна, і  вже у квітні на Луганщині не залишилось ані кому, ані для кого випускати українські газети.

Тому перелік досліджуваних медіа оперативно довелося змінити і скоротити – лише декілька гіперлокальних онлайн-ресурсів попри усі матеріальні, технологічні складнощі, переміщення співробітників та споживачів, скорочення джерел фінансування та аудиторії, так чи інакше продовжують інформувати бажаючих, розказуючи про жінок і чоловіків і надаючи слово як чоловікам, так і жінкам.

Отже, у 2022-му році гендерний моніторинговий марафон вдалося подолати сайту газети «Кремінщина», онлайн-виданням «Попасна City», «Сватове City», Сайту города Луганска і ресурсу «Северодонецк online». І тепер, після трьох тижневих «хвиль» дослідження (які насправді іноді розтягувалися удвічі-втричі, щоб набрати достатній для аналізу масив текстів), після вдумливого прочитання 635 матеріалів, можемо зробити деякі висновки щодо гендерної політики в невеличких місцевих медіа Луганської області.

Теми. Як відомо, війна росії проти України розпочалася не 24 лютого 2022-го, а на вісім років раніше. Просто до цього дня вона була локалізована на сході країни, зокрема –  на Луганщині. Але в місцевих медіа тема війни проявилась саме із початком відкритої агресії, і це стало певним сюрпризом цьогорічного моніторингу. Зберегла свої довічні позиції лідерства тема політики та місцевого самоврядування, як до, так і впродовж війни вона представлена в медіа Луганської області. Суто гендерних публікацій медіа уникали, хіба що у лютому написали про День закоханих, але здебільшого доволі виважено, намагаючись не вдаватися до стереотипів.

Експерти/експертки. У лютому 2022-го Луганські сайти продемонстрували дуже високий показник щодо кількості експерток – 56%. Щоправда, забезпечило це, за великим рахунком, одне онлайн-видання – «Троїцьке City» (18 з 28 коментарів жінок були саме на цьому сайті). З війною сайт призупинив діяльність, і можна лише фантазувати, чи збереглося б прагнення редакції надавати слово жінкам і надалі. Об’єктивно і традиційно «рупори» війни – чоловіки (76-78% у квітні-червні). Голос жінок належить здебільшого представницям влади, волонтеркам та переселенкам. «Головний експерт» Луганщини (тобто людина, яку найчастіше цитують медіа), безумовно, очільник області Сергій Гайдай. Як до війни, так і зараз. Єдине, що варіюється, це тема, яку коментує чиновник. Найчастіше тепер –  війна: евакуація населення, бойові дії, руйнування…

Герої/героїні. Як не дивно, керівника адміністрації (наразі військово-цивільної) в Луганській області можна вважати також і головним героєм місцевих медіа, бо про нього часто згадують в новинах. Що стосується жінок, то напередодні активної фази війни героїнями декількох видань, які ми моніторили, виступили матері-героїні (влада вручала жінкам ці почесні звання, і про це писали в газетах та на сайтах). А от вже у квітні найяскравішою жіночою постаттю в місцевих медіа стала підприємниця з Попасної Галина Крошка, про яку писав сайт  Попасна City. Ця жінка разом із невеличкою командою організувала поховання загиблих і померлих під час активних бойових дій. З’явився також особливий прошарок героїв та героїнь із префіксом «анти». Йдеться про окупантів та колаборантів на окупованих росією територіях, про яких пишуть місцеві сайти. І якщо перші виключно чоловіки, то серед других нерідко трапляються повідомлення про жінок-зрадниць, що співпрацюють із ворогом.

Фемінітиви/маскулінітиви. Із кожною «хвилею» цього моніторингового року кількість фемінітивів на позначення посад та видів діяльності жінок в медіа Луганщини ставала меншою. Щоправда, зменшувалась також кількість і самих медіа, і, відповідно, матеріалів для аналізу. Найбільш сталою з дослідницького погляду у цьому сенсі є позиція сайту «Попасна City», який використовує фемінітиви навіть у російськомовних текстах: предпринимательница, адвокатка, депутатка, редакторка, командирка. Найменшим чином використовує можливість додатково підкреслити жіночу роль в медіа «Сайт Луганска». Цей ресурс уникає як фемінітивів, так і маскулінітивів, у тому числі і тому, що публікує не персоніфіковані матеріали, або новини, в яких люди фігурують узагальнено: мешканці, потерпілі, евакуйовані, військові…

Отже, навіть в умовах війни деякі медіа (зокрема, сайт «Попасна. City) продовжують якісне інформування своєї аудиторії, дотримуючись професійних стандартів, у тому числі і щодо гендерного аспекту. Найменший індекс гендерної чутливості, не зважаючи на перехід з російської мови, зафіксовано на «Сайте Луганска».

Олена Самойленко, експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

Читати також:

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …