Гендер по-луганськи: навіть акула стає героїнею, коли вона росіяноїдка

27.06.2023 | Кількість переглядів: 868

Втретє за 2023 рік експертки аналізували контент медіа Луганщини, рахуючи жінок і чоловіків, видивляючись розповсюдження гендерних стереотипів (спойлер – таких не побачили) або матеріалів, що навпаки, роблять аудиторію більш досвідченою та толерантною. З 12 по 18 червня 2023 року на дев’яти популярних сайтах Луганської області було оприлюднено 957 матеріалів, і частка жінок серед тих, кого цитують луганські медіа, знов дорівнює 21% (як і у квітні) проти 14%, зафіксованих у лютому. Суттєво побільшало і героїнь (тобто тих, про кого згадують, але вони не «говорять») – їх стало 34% проти 26-27% у попередніх періодах моніторингу.

 Не зважаючи на те, що частка матеріалів про війну в загальному масиві контенту продовжує зменшуватися (79% у червні, тоді як у квітні було 85%), присутність жінок як експерток і героїнь в цій темі залишається стабільною, на рівні 20 і 30% відповідно.

Трійка тематичних галузей, де жінки домінують як експертки: соціальна сфера (70%), освіта і наука (60%) та довкілля (54%). В останньому випадку «дякую» кажемо «народному синоптику» Наталці Діденко J Із героїнями справи такі самі, тільки на третьому місці – «кримінал» із показником 54%. Його обумовили згадки про жінок-колаборанток, які здебільшого працювали або в освіті, або в місцевому самоврядуванні.

Коли фемінітиви не в радість

Останнім часом побільшало випадків використовування фемінітивів в публікаціях регіональних сайтів Луганщини. З огляду на сучасні гендерноорієнтовані підходи медіа до створення контенту це, безумовно, позитивна тенденція. Але є і «але»: значна кількість фемінітивів використовується саме тоді, коли йдеться про жінок, які фігурують у зведеннях СБУ та прокуратури (завдяки розповсюдженому на моніторинговому тижні релізу СБУ, написаному поціновувачем/-кою фемінітивів, майже кожне луганське онлайн-видання збагатилося такими словами). Зокрема, з 27 фемінітивів, зафіксованих за тиждень в новинах В час пік, 19 було використано в такому контексті:  колаборантка, фігурантка, підозрювана, почекунка, інформаторка, зловмисниця, міліціянтка, пособниця… І така ситуація – типова для луганських онлайн-медіа, що послуговуються офіційною інформацією правоохоронних структур. Цікаво, що іноді у тих, хто створює текст повідомлення, не вистачає сил на позначення всіх назв професій чи діяльності, про що яскраво свідчить, зокрема, така цитата: «Дві рубіжанки та дві жительки Старобільської громади — директорка школи, міліціянтка та юрисконсульт — за матеріалами СБУ повідомлено про підозру пособницям ворога на Луганщині», — на суфікс «-ка» після юрисконсульт вже духу не вистачило.

Прикро, але таким чином жінки стають, так би мовити, антигероїнями в медіа.

Певною мірою цю ситуацію врівноважує використання нейтральних фемінітивів на кшталт організаторка, менеджерка, учасниця, співачка, кураторка, переселенка, речниця активістка, волонтерка, парамедикиня, бізнестренерка, президентка, професорка, майстриня, героїня.

Найуживанішим фемінітивом цієї моніторингової хвилі стало слово «заступниця», також доволі активно використовуються слова на позначення високих посад, які обіймають жінки: директорка, начальниця, керівниця, завідуюча. Але іноді трапляються непорозуміння на кшталт «завідуюча амбулаторією, сімейний лікар Тетяна Валеріївна». Загалом використання маскулінітивів залишилось притаманним текстам, побудованим на релізах певних установ і найменш гендерночутливими виявились медики, бо саме в їхніх текстах здебільшого фігурують по відношенню до жінок «психолог, дефектолог, акушер-гінеколог, спеціаліст, лікар, терапевт, педіатр»

Як завжди, сприяють гендерній чутливості спортивні новини, що повідомляють про перемоги жінок (звісно, якщо медіа називають переможниць переможницями, а не переможцями чи призерами). Ось, наприклад, як у новині, оприлюдненій сайтами Зміст та Сєвєродонецьк онлайн, де йдеться про нагороди, виборені тенісистками (вихованками школи, юніорками, спортсменками) з Луганщини.

 

 

Від «Пташки» до акули-росіяноїдки

Домінуючою темою в медіа Луганщини залишається війна. Відповідно, найбільша кількість жінок-експерток зафіксована саме тут – 51 раз онлайн-ресурси давали слово жінкам, щоб ті коментували перебіг військових подій (щоправда, це лише 17%  від загальної кількості коментарів). Найчастіше експерткою-спікеркою виступала заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, другу сходинку за популярністю посідає міністр (і лише іноді – міністерка) з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

В темі політики (яка в більшості випадків також – про війну) серед закордонних експерток згадувалися заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен та міністерка оборони Бельгії Людивіна Денонде. Публікація Східного Варіанту Президентка Європарламенту зустрілася із «Пташкою» з «Азовсталі» – приклад матеріалу, де і експертка, і героїня – жінки.

Довелося луганським медіа також надати слово запорєбріковим «експерткам», зокрема – голові центральної виборчої комісії росії Еллі Памфіловій та заступниці голови фейкового уряду угруповання «ДНР» Ларисі Толстикіній.

Саме на моніторинговому тижні червня стало відомо, що колишню народну депутатку від забороненої в Україні партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ) оголосили в розшук, у зв’язку з чим в медіа Луганщини «засвітилася» Наталія Королевська. Зокрема, про неї згадала Реальна газета. Також активізувалася президентська партія, яка тричі на моніторинговому тижні просувала патріотичні меседжі за допомоги IRTA FAX, наприклад, так: «Депутатка Щастинської районної ради від «Слуги Народу» Алла Антипова взяла участь у заході на підтримку ЗСУ «Пісня як зброя», який відбувся днями на Львівщині».

Експерткою з питань культури в новинній стрічці IRTA FAX виступила українська співачка Оля Полякова. У відповідь на інформацію про те, що російські співаки Басков і Лепс будуть давати по мільйону за підбиту українську техніку, вона заявила, що готова виплатити тисячу доларів кожному, хто плюне в обличчя комусь зі згаданих колишніх колег по шоу-бізнесу, а також дасть їм «копняка».

Неочікуваною «героїнею» моніторингового тижня стала «медійно відома хижачка» – акула, яка з’їла росіянина в Єгипті. Новина про те, що тушу акули передали до Інституту морських наук і заповідників Червоного моря, де її планують забальзамувати, а згодом вона стане експонатом Морського наукового музею, подарувала і найцікавіший фемінітив — росіяноїдка.

Про матерів та батьків, але… без них

У червневий період моніторингу Укрзалізниця оголосила про початок продажів квитків до жіночих купе на потяги у декількох напрямках. Три з дев’яти луганських медіа, чий контент підлягав аналізу, приділили увагу цій новині – В час пік, Трибун і City News. Усі сайти, на жаль, обмежилися перефразуванням офіційного релізу Укрзалізниці і не навели ані схвальних, ані критичних думок з цього приводу від тих, на кого орієнтована послуга – тобто жінок. При цьому одне з видань наводить цитату голови правління АТ «Укрзалізниця» Євгена Лященка, який каже, що рішення щодо масштабування проєкту залежатиме від попиту.

Дотичними до спрямування моніторингу є і наступні публікації: У Вінниці для переселенок з Луганщини запрацював гінекологічний кабінет: як записатись на прийом (Сайт міста Луганська), Матері і діти з Покровської громади отримали психологічну допомогу та День батька у Покровську відсвяткували на футбольному полі (Східний Варіант). Зауважимо:  сайт Східний Варіант став єдиним медіа, що приділило увагу Дню батька (відзначається в Україні в третю неділю червня). Але при цьому матеріал цілком побудований на дописі чиновника, що був серед організаторів заходу, і не містить слів ані батьків, ані дітей, що брали участь у турнірі.

Східний варіант також коротко поінформував про те, що майже 900 шлюбів на Донеччині зареєстровано з початку року, серед них — багато військових. Щоправда, дізнатися про історію кохання пари, яка на фото, читачам не судилося. Медіа обмежується тим, що повідомляє: «пара військових, Іван і Ольга, статус «офіційно» своїм стосункам отримали у Дружківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції».

Однак маємо і позитивні кейси. Зокрема, таким є історія успіху релокованого бізнесу. В матеріалі сайту міста Луганська Перекроїти життя. Як «Файна Леді» з Рубіжного почала нове життя у Кременчуку йдеться про підприємство, яке створила, зберегла і продовжує розвивати жінка. Додатковим бонусом розповіді можна вважати те, що в тексті розвінчуються стереотипи краси як параметрів тіла  90-60-90: «Багато компаній із задоволенням роблять одяг для тоненьких, але не тільки вони хочуть бути красивими. Жінки Plus Size теж мають право носити сучасний, модний, красивий одяг», — пояснює героїня статті Анна Молодих.

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах регіональних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграм.

Серед медіа Луганщини у червні найбільш гендерночутливим виявився сайт Зміст (51%), Сєвєродонецьк онлайн і IRTA FAX поділяють другу сходинку рейтингу з показником 47%, 45% — у сайту Східний Варіант.

Індекс гендерної чутливості медіа Луганщини у червні складає 51% Це – третя позиція серед інших друкованих та онлайн-видань України. Ознайомитися із загальними даними моніторингу (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України і недійних організацій.

Читати також:

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …

Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази …

Сайт «Вільного радіо» став лідером з гендерної чутливості медіа у квітні, «POKROVSK.NEWS» відстає на 1 %. Результати 2-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 10 по 16 квітня 2023 р. було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської …