У період з 11 по 17 червня 2020 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількомакритеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах іпублікацій на гендерну тематику.
Загалом проаналізовано 388 матеріалів в інтернет- і 126 у друкованих виданнях.
Під час пандемії ми продовжили відстежувати кількість чоловіків та жінок у публікаціях за темою COVID19. У червні зберіглася тенденція щодо заповнення інформаційного поля Донеччини передруками офіційної статистики щодо захворюваності на COVID19, яка лунала з вуст прем’єр-міністра, представників МОЗ і розбавлялося це релізами від очільника області.
Тільки у газеті «Провінція» ми побачили матеріал «Не вірила, але сама захворіла на COVID19. Монолог медпрацівниці, яка одужала». Жінка розповіла, як воно бути пацієнткою. Підкреслила, що отримала все лікування безкоштовно, колеги, друзі та родичі підтримували і психологічно, і смаколиками. Це перша публікація-історія за період карантину, яка потрапила у моніторингову хвилю донецьких медіа.
На жаль, відсутні матеріали про різні аспекти діяльності людей в умовах карантину: як працюють підприємці і підприємства або які наслідки їхнього «простою», як змінилося життя у навчальних закладах тощо. Тільки у газеті «Вперед» приділили увагу детальному висвітленню умов роботи у дитячих садочках, які відкрилися, отриманню правил гігієни тощо («Слава Богу. Открылись…»). Тема благодійництва представлена лише публікаціями про вручення обладнання лікарням від БФ Рината Ахметова: «Бахмут получил современный аппарат ИВЛ от Фонда Рината Ахметова», «Константиновка получила современные аппараты ИВЛ от Фонда Рината Ахметова» (сайт Маріуполь.City), «В Бахмуте он будет 26-м» (газета «Вперед»).
Цього разу жінки та чоловіки у друкованих медіа присутні збалансовано, а на сайтах простежується величезний розрив між експертами (84%) та експертками (16%), жінки були героїнями матеріалів, пов’язаних із COVID19, у 58%, а чоловіки виступали героями у 42 %.
Загалом на інформаційних сайтах у червні зафіксовано 19% експерток (у квітні 22%) та 44% героїнь (було 23%).
Найвищий показник експерток зафіксовано у матеріалах про освіту (60%), культуру (50%) – порівну з чоловіками-експертами, благодійність (42%). Дуже низькі показники цитованості жінок за тематикою «політика/місцева влада» та економіка/бізнес – по 8%, «соціальний захист» (20%) та «охорона здоров’я» (21%). Традиційно відсутні експертні думки жінок по темах «війна/армія» та «кримінал/ДТП/НС», а також «екологія/довкілля».
Як героїні у цій моніторинговій хвилі жінки фігурували у матеріалах на теми: «охорони здоров’я» (60%), «політика/місцева влада» (55%), «економіка/бізнес», «соцзахист» та «благодійність» – по 50%. Найменше їх зафіксовано за темами: «війна/армія» (17 %) і «кримінал/ДПТ/НС» (27%). У матеріалах про спорті дозвілля немає жодної згадки.
У друкованих виданнях кількість жінок як експерток складає 36% (у квітні 51%), як героїні – у 40% (у квітні 42%). На відміну від сайтів, редакції газет приділили більше уваги різним темам, висвітлили історії людей.
У червні найбільш «жіночою» за кількістю коментарів експерток виявилася тема благодійності (75%). Високий відсоток цитувань жінок у публікаціях про охорону здоров’я (42%), соціальний захист (40%) й інші теми (50%), якими є переважно життєві історії людей. Найменша цитованість жінок у тематиках: «політика/місцева влада (27%), «екологія» (25%), «економіка/бізнес» та «кримінал/ДТП/НС» — по 33 %.
Не коментували жінки у газетах питання війни/армії.
Топовими позиціями у газетах для героїнь стали матеріали на освітню (78%), культурну (60%), медичну (53%) тематику. Низькі показники по темах «політика/місцева влада» (22%), «економіка/бізнес» (25 %), «кримінал/ДТП/НС» (31%). Відсутні згадки про жінок в публікаціях про соцзахист і волонтерство/благодійність.
Фемінітиви
І в онлайн-медіа, й у газетах у червневій моніторинговій хвилі ми отримали значно вищий показник вживання фемінітивів, ніж у квітні – 33% (було 26%) і 40% (було 20%) відповідно.
У жіночому роді (фемінітиви) медіа Донеччини вживають такі слова:
- українською мовою: мешканка, учасниця, менеджерка спеціалістка, інспекторка, начальниця, керуюча справами, заступниця, доповідачка, учениця, знавчиня, мобілізаторка;
- російською мовою: медработница, клиентка, заведующая, заведующая, житель ница, злоумышленница, руководительница, посредница, сотрудница, певица, девушка-очевидец, железнодорожница, дежурная, пасажирка, долгожительница, воспитательница, исполнительница, помещица, школьница, киоскерша, газетчица.
Контент донецьких медіа переважно російськомовний, і в ньому переважають назви у чоловічому роді (маскулінітиви):
водитель скрылась; член Наблюдательного сонета Наталья Емченко; руководитель Наталья Дроздова; (главный) врач Светлана Мельникова, заместитель мэра Ксения Сухова; директор UB Мария Слета, сотрудник ГСЧС Ольга Игнатова, председатель ОСМД Татьяна Орачевская; налоговик требовала, чиновник обіщала; депутаты Виктория Гриб, Анна Скороход; вирусолог Алла Мироненко; врач, диетолог посоветовала; учитель-методист Татьяна Яловая, представитель, предприниматель Ирина Сергиенко та інші.
Однак маскулінітиви широко вжиті й в україномовних текстах: начальник відділу Марина Голуб, директор бібліотеки Христина Тумасова; доповідач, заступник, начальник Ірина Сущенко; експерт Елліна Юрченко.
Ще траплялися такі конструкції: «За вчорашній день ще у 4-х мешканців Краматорська виявлено коронавірус…», коли далі йдеться про 3 мешканок та 1 мешканця.
Згідно отриманих даних, серед друкованих ЗМІ найбільш гендернозбалансованими були матеріали газет «Вперед» (48% експерток і 52% героїнь, 49% експертів і 51% героїнь) і «Наше слово» (44% експерток і 56% експертів, 57% героїнь і 43% героїв). Найменше жінок цього разу – у «Провінції» (по 20%).
Водночас у «Провінції» найкраща ситуація із вживанням фемінітивів — 75%, найгірша – у газети «Вісті» — 14%.
Відповідно лідером з гендерної чутливості у червні стала газета «Наше слово» (44,7%) на другій позиції з дуже незначним відривом – видання «Маяк» (44%), на третій – «Вперед» (43%). Найнижчий коефіцієнт гендерної чутливості залишається у газети «Вісті» (28%), але це суттєво кращий результат для видання, оскільки попередні показники були 24,7% та 6,7%).
У новинах онлайн-видання «Маріуполь.City» найбільше експерток (23%), героїнь – на «Кума.Сіtу» (64%), за фемінітивами лідерство у «06277.com.ua — CайтДоброполья» (60%), але у цього сайту найгірші показники по експертках (3%) та героїнях (18%). І «Кума.Сіtу», хоча й має найвищий відсоток за згадками жінок як героїнь, але тут відсутні жінки як експертки матеріалів. Про фемінітиви загалом не йдеться, адже відсутні будь-які назви посад, професій, зайнятості жінок 0 навіть у чоловічому роді.
Тож серед інтернет-видань найбільш гендерночутливим у червні є «Маріуполь.City» (37%), на другій позиції – «Краматорск Пост» та «Кума City» з показниками 32%. Найменш гендерночутливим цього разу виявився «06239.com.ua — CайтПокровска и Мирнограда» з показником 19 %.
Стереотипи у медіа
Газета «Вперед» (Бахмут) розмістила лист у рубриці «От пенсии до пенсии» лист читачки Марії Іванівни «Радуемся каждому дню». Пенсіонерка, розповідаючи про свій життєвий та професійний досвід (доглядала за дітьми), зазначає: «Чувство ответственности присутствует у каждой нормальной женщины-матери». Який посил лунає? Що жінки, які не матері, безвідповідальні? Або якщо з відповідальністю у людини не дуже, то вона ненормальна? Що є мірилом нормальності?
На цій же шпальті надруковано матеріал «Настоящие мужчины будут в армии служить». Заголовок підсилює, ретранслює стереотипи, про які говорять у тексті публікації герої: «Алексей Логинов из Бахмутского в свои восемнадцать абсолютно уверен: каждый настоящий мужчина должен отслужить в армии». Потім цей же мотив підтримує начальник відділення комплектування Бахмутського військомату майор Олексій Сергеєнко: «Каждый мужчина прежде всего и защитник». Авторка Тетяна Постоєва могла би запитати думку щодо права жінок служити в армії або про перспективи створення контрактної професійної армії замість обов’язку служити всім. Адже люди різні, і не всі чоловіки здатні і хочуть чи мріють бути солдатами. І це не значить, що вони «браковані» чи «не справжні». Не лише служба в армії має єдине право визначати справжність. А як же ті, хто робить наукові відкриття і змінює життя поколінь? Транслювання подібних стереотипів підсилює стигматизацію чоловіків.
Із позитивних моментів можна відзначити наявність матеріалів, які висвітлюють діяльність проєктів, спрямованих на активність жінок. Так у числі газети «Наше слово» (Волноваха) надруковано статтю «Небайдужі роблять добрі справи», в якому йдеться про проєкт Українського Жіночого Фонду та ПРООН у Хлібодарівській ОТГ, названі проєкти за підтримки донорів для захисту чи розвитку жінок в ОТГ.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних донецьких медіа у червні 2020 року становить 35% (у лютому – 32%, у квітні – 31%). Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межахпроєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
