У період з 11 по 17 лютого вперше було здійснено гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань (Краматорск Пост, КуМА.City, Маріуполь.City, 6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда, 06277.com.ua — Сайт Доброполья) та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: балансом чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.
У першій моніторинговій хвилі 2020 р. було проаналізовано 370 матеріалів в інтернет- і 123 у друкованих виданнях.
На інформаційних сайтах присутні 34%експерток, 28 % героїнь.
Найвищий показник експерток зафіксовано у матеріалах про волонтерство/благодійність і культуру/релігію — у 100 % випадків. Трохи нижчі цифри у темах «медицини» (88%), «освіти/науки» (71%). Лише чоловіки коментують «кримінал/дтп/надзвичайні ситуації», у переважній кількості випадків присутні у темі «війни/армії» (87%) та «політики» (86%).
Як героїні у лютому жінки фігурували у темах «культура/релігія» та«медицина» — по 67%, а також «освіта/наука» (57%). Немає згадок про жінок в матеріалах про «екологію/довкілля», незначний відсоток – у темах «кримінал/дтп/нс» (19%) та «соціальна політика/соцзахист» (17%).
У друкованих медіау серпні жінки як експертки присутні у 37% випадків, як героїні – у 40%.
У 100% випадків жінки як експертки представлені в публікаціях про розваги/дозвілля, про освіту/науку та соцполітику/соцзахист — по 67%. У цьому періоді жінки не коментують питання екології та криміналу/надзвичайних ситуацій.
Топовими позиціями у газетах для героїнь стали матеріали на екологічну тематику (100%), освіту/науку- 75 % та соціальна політику — 68 %.
Загалом відсутні жінки в публікаціях на тему «війни/армії». Матеріалів про волонтерство/благодійність не зафіксовано.
Високий показник цитованості жінок по темі «медицина/охорона здоров’я» зумовлений великою увагою медіа до поширення інфекцій, особливо коронавірусу. Традиційно невисокий відсоток присутності жінок і як експерток, і як героїнь у новинах про діяльність місцевої влади чи політики загалом: на сайтах жінок цитують у 14 %, а у газетах у 21 % випадків, героїні ж присутні в онлайн-виданнях у 23 %, у газетах – значно частіше – 55 % випадків.
Велика розбіжність у показниках між чоловіками та жінками у повідомленнях, які стосуються нещасних випадків, злочинів, ДТП, надзвичайних ситуацій тощо: 100 % експертів і на сайтах, і у газетах коментували ці питання, героями ж були в онлайн-виданнях у 81 % матеріалів та у 64 % у газетах.Треба відзначити, що у цьому розділі жінки частіше згадуються як потерпілі, а чоловіки як порушники, кривдники.
Фемінітиви
І в онлайн-медіа, й у газетах вцій моніторинговій хвилі ми отримали майже однаковий показник вживання фемінітивів – 28% і 25% відповідно.
У жіночому роді медіа Донеччини вживають як уже давно звичні назв діяльності жінок, так і керівні посади:
- баскетболістка, важкоатлетки; спортсменки, вихованка, студентка, інспекторка, заступниця директора, вчителька, пенсіонерка, керівниця, начальниця, директорка, активістка, громадянка, біологиня-дослідниця;
- собеседница, певица, художница, волейболистка, воспитанница, заведующая отделением, девушка-военнослужащая, временно исполняющая обязанности, телеведущая, начальница, учительница, сотрудница, техничка, актриса, артистка, певица, исполнительница.
Контент донецьких медіа переважно російськомовний, і в ньому переважають назви у чоловічому роді (маскулінітиви), але в багатьох випадках і з них легко утворити фемінітиви:
- про збірну дівчат з баскетболу: іде набір кандидатів, склад команди — 12 основних гравців та ін.; або про конкурс: переможцем стала Олена Кушниренко; владельцем автомобіля является женщина; фитнес-тренер Анна Шаповал (і в цьому реченні про неї ж: преподаватель помог);
- посади російською мовою: заместитель Юлия Гусева, министр Зоряна Скалецкая, синоптик Наталь Диденко, начальник отдела Елена Бахметьева, начальник горздрава Валерия Мельник, главный специалист департамента Ксения Самошина, директор школы Оксана Киор, депутат Ирина Дудина, внештатный инфекционист Наталья Мартынова, директор центра Елена Парамонова, директор КП Мария Слета, начальник отдела Ирина Яременко, проектный директор инкубатора Ева Бельченко.
Однак маскулінітиви широко вжиті і в україномовних текстах: директор ДЮСШ Ірина Базюк, начальник відділу Інна Кальченко, начальник відділу Ірина Швець, директор КП Інеса Остряніна, головний спеціаліст Марина Плохова, заступник міського голови Римма Дроздова, заступник міського голови Ірина Сущенко.
Найдивовижнішим було вживання в одному матеріалі один раз слова «пенсіонерка», і потім чомусь «пенсіонер Ольга», «пенсіонер Лариса».
Згідно отриманих даних, серед друкованих ЗМІ найбільший відсоток експерток зафіксовано у газети «Наше слово» (44%), що майже однаково з кількістю експертів, трохи менше – у газет «Маяк» і «Вперед» (по 38%). У трьох видань — майже однаковий показник героїнь, найбільше фемінітивів вживає редакція «Маяка» (60%), зовсім не вживає газета «Вісті».
Відповідно до цього найбільш гендерночутливою є газета «Маяк» (47,7%), найнижчий показник – у газети «Вісті» (24,7%).
Серед інтернет-видань найбільш гендерночутливим є «Кума.City» (62,7%) – один із найвищих показників серед усіх регіональних медіа, що підлягали моніторингу. Найменш гендерночутливий – 06277.com.ua — Cайт міста Добропілля.
«Кума.City» — видання, в якому найвищий відсоток жінок (і як експерток, і як героїнь), але найнижчий – фемінітивів (17%). Трохи більше половини експерток (56%) – в онлайн-медіа «Краматорск Пост», а в «Маріуполь. City» частіше за інші видання використовує фемінітиви, хоча представленість жінок – втричі нижча, ніж чоловіків.
Стереотипи у медіа
У газеті «Вперед» у рубриці-опитуванні мешканців до Дня Святого Валентина один із чоловіків (який підписаний «Василий, безработный») говорить: «Любов живет до тех пор, пока у мужика карманы деньгами набиты. Никто еще не согласился жить с любимым в шалаше. Девкам дом подавай, машину, а потом — цветочки и конфетки». З одного боку, редакція цитує мешканців, але, з іншого, виходить, що ретранслює та підкріплює негативні поширені гендерні стереотипи.
Також редакція на надрукувала замітку «Мобильником – по лбу», в якій ідеться про випадок домашнього насильства і по відношенню до жінки вживається слово «обиженная», тоді як вона є постраждалою.
Цікаве спостереження: редакція розмістила декілька привітань до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, в текстах яких звертаються виключно до учасників-чоловіків. І лише голова РДА Тетяна Єрохіна звертається до «синів та дочок України, яким довелося брати участь у локальних війнах…»
Редакція костянтинівського видання «Провінція» розмістила анонс конкурсу дитячих малюнків «Моя мама» до свята 8 Березня, хоча доречно було би провести його на День матері, а не підтримувати хибний зміст свята:
Слов’янська газета «Вісті» продемонструвала приклад непрофесійності: у числі за 12 лютого надруковано матеріал «Былую славу Славкурорта будет возрождать Лилия Золочевская?» Заголовок із знаком питання вже заінтригував читача, але й дочитавши замітку до кінця, він не отримує уявлення, чи відповідає досвід, фах цієї жінки пропонованій посаді? Тому що авторка матеріалу пише лише про таке: «Лилия Борисовна Золочевская – супруга Анатолия Золочевского, который возглавлял Славкурорт в восьмидесятых годах прошлого столетия». Ну і далі нам дають ще бекграунд пана Золочевського, який загинув в автокатастрофі.
У матеріалі «Одноклассники «травили» подругу» продемонстровано поширений стереотип, що за поведінку дитини несе відповідальність мати – «каждой из матерей юных нарушителей придется заплатить более двух тысяч гривен».
Відповідно до результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних донецьких медіа у лютому 2020 року склав 32% (найнижчий у херсонських медіа – 27%, найвищий у харківських – 51%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.
______________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
