Газета «Маяк» та сайт «Краматорск Пост» — знову кращі: моніторинг рівня гендерної чутливості медіа Донеччини у серпні

27.08.2020 | Кількість переглядів: 3 501

Із 11 по 17 серпня 2020 р. було здійснено четверту хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількомакритеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах іпублікацій на гендерну тематику.

Загалом проаналізовано 406 матеріалів в інтернет- і 124 у друкованих виданнях.

Під час пандемії ми продовжили відстежувати кількість чоловіків та жінок у публікаціях за темою COVID-19. У серпні зберіглася тенденція щодо заповнення інформаційного поля Донеччини передруками офіційної статистики щодо захворюваності на коронавірус, яка лунала з вуст прем’єр-міністра, представників МОЗ, які доповнювали релізи від очільників області, а це – чоловіки. За поодинокими винятками ситуацію коментували головні лікарки, про що свідчить показник «експертки» – у 10% (газети) та 18% (сайти) випадків. Відсотки, які демонструють наявність героїв та героїнь, — це кількість хворих на COVID-19 чоловіків та жінок у статистичних зведеннях. Матеріали, які би розкривали трудові будні медичних працівників/працівниць чи пацієнтів/пацієнток, відсутні. Про заходи благодійників теж не йшлося.

Загалом на інформаційних сайтах у серпні зафіксовано 31% експерток (у червні – 19%) та 50% героїнь (у червні – 44%).

Найвищий показник експерток – у матеріалах про волонтерство/благодійність (100%), кримінал/НС/ДТП (75%), культуру (63%) та соцзахист (60%). Дуже низькі показники цитованості жінок за тематикою «медицина/охорона здоров’я» (4%), «спорт» (20%) та «політика/місцева влада» 27%.

Як героїні у цій моніторинговій хвилі жінки фігурували у матеріалах на теми: «екологія/довкілля» (100%), «розваги/дозвілля» (75%), «медицина/охорона здоров’я» та «інше» (67%). Найменше їх зафіксовано за темами: «спорт» (5 %) і «кримінал/ДПТ/НС» (17%), «економіка/бізнес» та «освіта/наука» по 25%.

У друкованих виданнях кількість жінок як експерток складає 31% (у червні – 36%), як героїнь публікацій – 45% (у червні – 40%).

У cерпні найбільш «жіночою» за кількістю коментарів жінок виявилася тема «соцзахист» (100%). Це пояснюється увагою медіа до коментаря представниці Пенсійного фонду щодо змін у нарахуванні пенсій – теми, до якої має підвищений інтерес аудиторія локальних газет. Такий же показник у 100 % має тема «розваги/дозвілля». Високі показники також у категорії «інше» (70%,  це переважно життєві історії про трудовий шлях, ностальгія за минулим, історичні нариси) та «медицина/охорона здоров’я» (67%).

Найменша цитованість жінок у тематиках: «політика/місцева влада (4%), «економіка/бізнес» (20%).

Топовими позиціями у газетах для героїнь стали матеріали на тему спорту (64%), дозвілля (57%) та політики (52%). Найнижчий показник за темою «кримінал/ДТП/НС» — 27 %, а у більшості тем згадок про жінок як героїнь взагалі немає.

«Мертвий сезон», який припадає на кінець липня-серпень, негативно позначається й на контенті медіа – можна сказати, що вони інформаційно порожні. Кількість матеріалів ніби така сама, як у попередніх моніторингових хвилях, але йдеться в них про врятування котиків чи собачок, ціни та умови місць відпочинку, курйозні випадки на кшталт купання свиней в Азовському морі, а також оголошення про збір коштів на лікування дитині. Також медіа публікували інформацію про склад виборчих комісій. Є багато повідомлень про спартакіади, оголошення грантових конкурсів, традиційно багато хроніки правопорушень, ДТП, пожеж, аварій на водогонах та як святкувати три види Спасів. Переважають безособові тексти, суха статистика відомчих релізів, а також історичні нариси.

Фемінітиви

І в онлайн-медіа, й у газетах у серпневій моніторинговій хвилі ми отримали значно нижчі показники вживання фемінітивів порівняно з червнем – 20% (було 33%) і 7% (було 40%) відповідно. Кількість фемінітивів у друкованих ЗМІ – найнижча в Україні.

У жіночому роді (фемінітиви) медіа Донеччини вживають такі слова:

-          українською мовою: співзасновниця, дизайнерка, художниця, координаторка, кандидатка, мешканка, правопорушниця, пенсіонерка, медпрацівниця, інспекторка

-          російською мовою: медработница, добропольчанка, сотрудница, артистка

Дуже мало використовують фемінітиви журналісти друкованих видань. Але відзначимо, що газета «Вісті» у матеріалі про підготовку до святкування Дня Незалежності написала: «Имя артиста (стки) пока не оглашается».

Контент донецьких медіа переважно російськомовний, і в ньому переважають назви у чоловічому роді (маскулінітиви): заместитель, депутат, начальник, директор, бухгалтер, менеджер, синоптик, свидетель, заместитель, преподаватель, председатель КСН, биолог , библиотекарь, организатор, руководитель, координатор,дизайнер, министр, тренер, врач, продавец, диетолог, фельдшер, учитель. Хоча до більшості з них можна утворити фемінітиви.

В українській мові зустрілися слова «член комісії»,«інспектор», «секретар», «степендіат», «гравець», «переможець», де точно можна було вжити фемінітиви.

Згідно отриманих даних, серед друкованих ЗМІ найбільш гендернозбалансованими були матеріали газети «Вперед» (52% експерток і 40% героїнь), трохи менше – «Маяк»  (33% експерток, 49 % героїнь і «Провінція» (20% експерток і 58%). Найнижчі показники цього разу у газети «Наше слово» (41% героїнь, але відсутні експертки). Вживали фемінітиви у серпні лише «Вісті» та «Маяк» — по 14%.

Відповідно лідером з гендерної чутливості у серпні знову стала газета «Маяк» із індексом 32%. Це видання було також кращим у лютому із показником 47,7 %.

На другій позиції з дуже незначним відривом – видання «Вперед» (30,7%), на третій – «Провінція» (26%). Найнижчий коефіцієнт гендерної чутливості залишається у газети «Вісті» (28%), але це суттєво кращий результат для видання, оскільки попередні показники були 24,7% та 6,7%).

Ситуація в онлайн-виданнях  у серпні така: сайт «Кума.Сіtу» — лідер за кількістю жінок як експерток матеріалів (50% — порівну з експертами), сайт новин «Добропілля 06277» лідирує за кількістю героїнь (57%), близькі показники (53%) у сайту «06239.Новини Покровська и Мирнограда» та «Краматорськ.пост».  Краматорські журналісти також використали найбільше фемінітивів – 57% на відміну від «Кума.Сіtу», в яких немає жодного.

Тож серед інтернет-видань найбільш гендерночутливим у серпні є «Краматорск Пост» із індексом 42,7 %. Цей ресурс також був лідером за результатами квітневого моніторингу із показником 27%.

«Маріуполь.City» — на другій позиції з показником 32,7%, на третій – «6239.com.ua – Cайт Покровска и Мирнограда» з показником 33%.

Стереотипи у медіа

Cайт новин Добропілля у замітці «Добропільські баскетболісти прийняли участь у товариському турнірі у Лозовій» написав: «В запеклій боротьбі БК Добропілля поступилася більш досвідченим ігрокам БК «Восток», але кожна гра – це набутий ігровий досвід, прояв індивідуальної майстерності, шлях до розвитку та майбутньої перемоги. Також враховуючи те, що наша команда складалась більш з дівчат — сили були нерівними, тож результат цієї ігри є позитивним». Автор зазначає спочатку, що досвід гравців різний, але потім робить висновок, що сили нерівні не через досвід, а через те, що грали дівчата. Тим самим транслює стереотип, що «хлопці завжди кращі та більш вправні у спорті, а що ж взяти з дівчат?».

Традиційною є звинувачення жінок у безвідповідальності, і жодного слова – про відповідальність батька: В Мариуполе мама и бабушка отказались забирать девочку из детского сада. Або «При получении денежных средств от «покупателя», горе-мать была задержана в порядке ст. 208 УПК Украины» у матеріалі «Мариупольчанка продавала своего новорожденного ребенка» (сайт «Маріуполь.City»). Запитання: чи є у дітей тати? Чому медіа не цікавиться ними та їхньою відповідальністю перед дітьми?

В одній із публікацій про Яблучний Спас йдеться: «Особенно мед важен для женщин. Если она поест святого меда, то ей будут прощены все прегрешения» — через церковні догми сайт «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда» транслює стереотип, що жінка апріорі в усьому винна. А чоловіки безгрішні? Їм не потрібен мед? Не кажучи вже про те, що змістовно – це повний абсурд.

Газета «Вперед» (Бахмут) розмістила на 7-й шпальті публікацію «Кто поднимал «проклятьем заклейменный»? О пощечине общественному вкусу вековой давности». Автор відштовхнувся від жвавого обговорення у соцмережі акції четверо активістів, які виступали проти порушення прав сексуальних меншин. Журналіст підкреслює: «…сексуальных и, как теперь говорять гендерных меньшинств». Далі він робить історичний екскурс в минуле Бахмуту, констатуючи, що такі акції були неодноразово і під час революцій, коли демонстранти закликали до розкутості жінок. Власне, автор веде мову про те, як виховані дівчата співали грубих пісень, і резюмує: «Так что молодежь, смущающая своим поведеним привыкшее к непоколебимой благопристойности старшее поколение – отнюдь не феномен нашего века» та «сколько их еще было и будет тех митингов». Це – типовий приклад підміни понять, коли йдеться про «гендер». І непрофесійності журналіста, який вирішив оцінювати мораль сучасної молоді. Замість того, щоби розібратися, чого ж хотіли ті активісти, або написати про те, як з роками мінялася роль і вплив жінок у суспільстві, про їхні досвіди та успіхи, пояснити, чому важливо прагнути рівності між чоловіками та жінками, редакція розміщує такого роду матеріал з хибними висновками та знеціненням теми.

З позитивних моментів можна відзначити, що поліція проводять просвітницьку роботу з молоддю щодо гендерної рівності і висвітлюють це в медіа: «Поліцейські також розповідали дітям про гендерну рівність, про таке негативне явище як насильство в сім’ї та правила поводження з вибухонебезпечними предметами і правильність дій в таких випадках» (сайт 6239).

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних донецьких медіа у серпні 2020 року становить 31% (у лютому – 32%, у квітні – 31%, червні – 35 %). Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межахпроєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …