ФРІ – це свобода

30.09.2013 | Кількість переглядів: 1 772

Десять років тому в Ужгороді зародилася Фундація регіональних ініціатив (ФРІ). Це відбулося після того, як група активістів залишила меру послання на річкових плитах з проханням прибрати звідти рекламу. Плити почистили, а Україна незабаром отримала потужну громадську організацію. Зараз Фундація діє у 22 обласних центрах та налічує близько 800 членів. Осередки у різних містах відкривалися у різний час. Деякі з них створені зовсім нещодавно, наприклад, в Ялті, Житомирі, Запоріжжі. А серед старожилів Харків, Київ, Севастополь. Кожен осередок розвивається по-своєму (хоча, безумовно, є проекти, що реалізуються у всіх куточках без виключення), але всі вони мають на меті розвивати громадянське суспільство в Україні. Чим живуть донецькі ФРІшники? Які ініціативи втілюють у життя? Про це прес-клубу розповів голова Фундації у Донецьку Костянтин Шубін.

У Донецьку ФРІ з’явилася майже три роки тому. У витоків стояли Дмитро Дядик, Олександр Безніс, Антон Бондаренко та Михайло Осипов. Першим головою був Дмитро. Завдяки його зусиллям організація піднялася на високий рівень. З групи ініціативних людей, до якої входило п’ять осіб, донецька ФРІ перетворилася на масштабну та впливову організацію. Зараз кістяк об’єднання становить близько 20 активістів. Є ще 15 інтернів, які готуються до вступу в НДО.

Яка ваша соціальна місія?

У першу чергу, це активізація молоді та розвиток громадянського суспільства. В основному ми ведемо просвітницьку діяльність щодо захисту прав людини, вважаємо, що громадяни мають орієнтуватися у політичній ситуації. Виступаємо проти прийняття законів (та інших нормативно-правових актів), які суперечать Конституції, Конвенції з прав людини чи іншим документам, які діють в Україні. Яскравим прикладом подібної роботи є боротьба проти ухвалення закону про мирні протести (2450). Подібні завдання я вважаю такими, що об’єднують всіх ФРІшників. Але кожен знаходить у громадській роботі особисту мотивацію: розвиток, досвід, спілкування з однодумцями, розширення кола ділових знайомств, участь у міжнародних проектах тощо.

Поясніть, будь ласка, чому так назвали організацію? Чи вкладали якийсь сенс в абревіатуру «ФРІ»?

Так, звичайно, сенс є: ФРІ – це свобода, вміння неформально мислити та постоянно розвивати себе та оточуючих! ФРІ – це платформа для реалізації своїх ідей. ФРІ – це чуттєві та креативні люди, які прагнуть покращувати все на своєму шляху. Є доволі цікавий факт: у США дуже малий відсоток людей, незадіяних у громадській діяльності. При влаштуванні на роботу HR-фахівець (у нас це начальник відділу кадрів) звертає увагу на графу «Громадська діяльність» в резюме кандидата на посаду. Якщо вона порожня, то людина може й не отримати бажану роботу, навіть, якщо підходить по всіх інших критеріях. Філіалів міжнародних компаній і в Україні тепер немало.

З чого починали свою роботу? Які напрямки розвиваєте зараз?

Починали з організації базових шкіл по громадській діяльності. Потім тематика поступово розширювалася. Ми почали проводити школи з медіа, ораторського мистецтва. Далі – бізнес-освіта, ми неодноразово проводили бізнес-студію (серію тренінгів та семінарів, на яких компетентні спеціалісти розповідали про те, як відкрити та розвивати бізнес). Продовженням цієї ініціативи став Business Camp, який вже вдруге влаштовується у Святогірську. Концепція проста: учасники живуть у наметах та харчуються їжею, приготованою на вогнищі, паралельно відбувається бізнес-навчання. Виходить своєрідне поєднання відпочинку та отримання знань. Нестардатним є й проект «Здорово». Він передбачає проведення зарядок, пробіжок, квестів, школи з мотивації щодо здорового способу життя. Ми в основному працюємо для молоді і з молоддю (маю на увазі людей до 35 років). Але бувають й виключення. Якщо комусь з більш старших людей цікава тематика наших проектів, то ми з радістю працюємо з ними також. Наприклад, на бізнес-кемпі серед учасників були й ті, яким понад 40 років.

Одним з найважливіших напрямів роботи зараз є проведення серії вебінарів «Веб-чашка» англійський розмовний клуб FRI-D-Club, флешмоб «Подаруй світу посмішку», «Літературні вечори» та багато іншого. До речі, англійський клуб став своєрідною візитівкою донецької ФРІ, тому що проводиться вже протягом двох років. Щосуботи хлопці та дівчата збираються для того аби поспілкуватися англійською та обговорити цікаві теми: великі люди планети, рок-н-ролл, подорожі…  Цікаво, що до клубу приходять не лише впевнені спікери. Але й вони знаходять спосіб порозумітися з іншими учасниками дискусій. До речі, на FRI-D-Club нерідко бувають й іноземці. Серед постійних відвідувачів є італійці, турки та португальці.

FRI-D-Club – не єдиний мовний проект донецької ФРІшки. У 2011 році у нас діяв «Клуб любителів кнедликів», де молодих людей з нуля навчали чеській. Заняття проводила дівчина, яка багато разів відвідувала Чехію, їздила туди за програмою обміну. Клуб користувався великим попитом, випустилося близько десяти осіб з рівнем знань мови А1.

Також у нас є кіноклуб «Persona» та Вуличний університет – неформальні лекції на відкритому повітрі. Ну а задумок у нас ще дуже багато. Наприклад, восени ми плануємо організувати всеукраїнський політичний форум, на який з’їдуться журналісти та політологи національного масштабу, а також депутати Верховної Ради.

Чи є такі результати роботи, якими пишаєтесь?

Двоє випускників бізнес-студії виграли конкурс бізнес-ідей, який проводить облдержадміністрація. Взагалі головним критерієм ефективності діяльності вважаємо застосування учасниками проектів тих знань та навичок, які вони отримали під час наших заходів. Так, це складно відслідкувати, але ми намагаємося тримати зв’язок з юнаками та дівчатами. До успіхів також можемо віднести динамічний розвиток нашого осередку. З усіх ФРІшек, донецька вважається найбільш ефективно працюючою (за кількістю та якістю проектів). Крім того, члени організації починають проявляти себе у тих сферах, з якими ознайомилися у ФРІ, і це теж успіх. Особливо приємно, коли учасники тренінгів та майстер-класів пропонують свою допомогу: для нас це показник того, що ФРІ їм цікава. Але існують і проблеми, з якими стикаємося. Багато молодих людей не розуміють, навіщо робити щось безкоштовно. В Україні, на жаль, ще нерозвинута культура волонтерства. Але ми працюємо над цим.

Що ще заважає працювати вашій НДО?

Фінансові проблеми є завжди. Часом не вистачає коштів на реалізацію чогось задуманого. Тоді доводиться шукати безкоштовні ресурси або ж домовлятися про партнерство на взаємовигідних умовах (але зауважу, що не приймаємо допомогу від політичних сил). Хоча, брак коштів, якоюсь мірою є й позитивним моментом, адже таким чином активісти ФРІ можуть реалізувати якісні проекти, маючи при цьому надто обмежені ресурси.

А який з проектів, на вашу думку, найбільш запам’ятався?

Мабуть, це ФРІ Business Camp. Вдень відбувалися лекції, а вечори учасники проводили серед хвойного лісу, гріючись біля багаття. На ватрах обговорювали прожитий день, юнаки та дівчата розповідали про свої міста, ділилися досвідом роботи у бізнесі. Нам вдалося зібрати 80 осіб. До речі, дехто з них потім створив спільний бізнес та громадські організації. Наприклад, у Запоріжжі заснували НДО «Актив Z».

Окремо слід відзначити проект «Веб-чашка», протягом якого проведено 8 вебінарів за різними темами: тайм-менеджмент, тімбілдинг, фандрайзинг, громадська діяльність, мистецтво робити презентації, PR, перспективи для молоді в Україні. Тренерами були спеціалісти відповідних галузей, але всі — з числа ФРІшників. Участь у вебінарах міг брати кожен зацікавлений, потрібні були лише час та доступ до інтернету. Ось такий цікавий та простий спосіб навчання, так би мовити, не встаючи з канапи.

Дякуємо. Бажаємо вам й надалі динамічно розвиватися та легко долати перешкоди!

Читати також:

У Києві відбулося перше обговорення практикуму деокупації

Практичний досвід волонтерів, які вже сьогодні реалізують процеси деокупації на визволених територіях, має бути корисним не лише у Донбасі після його повернення в Україну, а й в інших регіонах країни – у рамках декомунізації свідомості та розвитку громад. Такого висновку дійшли експерти круглого столу «Деокупація: як це працює?», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) …

«Нові вінничани» на шляху до нового життя

Вимушені переселенці – вже не феномен, але ще проблема в українському суспільстві. Зазначимо, що проблемою вони є не стільки для суспільства як такого, скільки для самих себе. Минуло більше двох років з того моменту, як вихідці з Донецької та Луганської областей почали виїжджати на неокуповані території, але ідентифікація себе як «чужих» досі не дозволяє знайти …

Допомога з берегів Дніпра

В Дніпрі, чи то по-старому в Дніпропетровську, складно знайти переселенця, який би не чув про благодійну організацію «Допомога Дніпра». Проста адреса – Карла Маркса, 119А, поряд з залізничним вокзалом.  Давня будівля з жовто-блакитною вивіскою «Допомога переселенцям»… «В четвер ввечері у нас фітнес, а в середу наш англомовний театр дає виставу», – розповідає координаторка «Допомоги» Людмила …

Берегиня Маріуполя

Нещодавно посол США в Україні Джеффрі Пайєтт сказав, що прикладом боротьби для всього Донбасу став Маріуполь. Саме тут, за його словами, «помер» проект «Новоросія». Феномен у тому, що відстояли місто самі його мешканці. Завдяки простим маріупольцям він не став безкоштовним російським транзитом до Криму, не порізаний на метал, не крокує по рознарядці «ДНР» у «щасливе …