«FreeUa» — територія вільної творчості

26.09.2016 | Кількість переглядів: 339

Протягом двох років у Донецькій області спостерігається справжній бум громадських, волонтерських ініціатив та соціальних проектів. Є підстави говорити не тільки про збільшення кількості неурядових об’єднань, але й про розмаїття послуг, які вони надають. Хаби (від англ hub — точка, куди сходяться всі зв’язки — ред.) і відкриті простори, центри соціальної та правової допомоги переселенцям, альтернативні центри зайнятості та проекти, спрямовані на розвиток бізнес-середовища в регіоні. Саме завдяки відповідним позитивним змінам, готовності міжнародних донорів та організацій підтримувати подібні стартапи, в Краматорську почав працювати перший та поки що єдиний коворкінговий центр «FreeUa».

У перекладі з англійської «коворкінг» дослівно означає «спільна робота». Коворкінг також трактується як підхід до організації праці людей з різною зайнятістю в загальному просторі та як сам простір — колективний офіс.

Ідея коворкінгу виникла з розвитком фрілансу (від англ. freelance — вільний співробітник, який може працювати на різних клєнтів) — ред.), одним з головних недоліків якого є ізоляція працюючої людини і відсутність колективу. Саме цю проблему коворкінг і покликаний вирішувати: програміст може сидіти в одній кімнаті з журналістом, при цьому виникає ділова атмосфера, яка сприяє підвищенню якості роботи.

В принципі, історія коворкінгу почалася відносно нещодавно. У 2005 році один американський програміст разом з фрілансерами-однодумцями створив у Сан-Франциско перший в світі коворкінг-центр. У Донецькій же області подібний центр виник у 2015 році.

За словами авторки ідеї відкриття коворкінгу в Краматорську Наталії Семиволос, «FreeUa» готували саме для фрілансерів, тому що велика частка підприємців в Донецькій області через військові дії стали працювати вдома. У багатьох відсутня можливысть винаймати офіс, деяким він, в принципі, і не потрібен. Отже, в разі відсутності необхідних умов вдома (наприклад, додому не приведеш партнера на переговори), коворкінг — чудовий варіант. «У нас можуть проводити зустрічі фрілансери, журналісти, тренери, дизайнери, айтішники… Можна провести захід, орендувати робоче місце як на годину, так і на місяць. Головне — у нас є хороші умови роботи. Чим зручний цей формат? У порівнянні з кафе, де людина повинна щось замовляти (і не завжди можна обійтися однією чашкою кави), в коворкінгу за ті ж гроші можна орендувати робоче місце, а кава і чай входять в цю вартість. Наприклад, заплативши 15-20 гривень за годину, людина має доступ до інтернету, при необхідності може користуватися ноутбуком і навіть скористатися роздруківкою до 30 аркушів», — розповідає Наталя.

До створення коворкінгу в Краматорську команда підійшла грунтовно: спочатку вони відвідали найцікавіші і найпопулярніші центри в Києві. І лише після ознайомчої екскурсії, активісти приступили до роботи. У підсумку, щоб покрити основні витрати, пов’язані з коворкінгом, їм вдалося залучити ресурси міжнародних донорів.

У коворкінгу гарантована дружня атмосфера

«Наша організація «Українська мережа освіти дорослих та розвитку інновацій» брала участь в конкурсі проектів і отримала фінансування на реалізацію проекту «фріланс-майдан» за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні та уряду Японії. За рахунок гранту ми купили всі необхідні меблі, обладнання, посуд. Також провели цикл тренінгів для фрілансерів, — ділиться Наталя Семиволос,- але з огляду на специфіку Краматорська, або навіть Донецької області в цілому, такий формат на платній основі відбувається зі «скрипом». Мешканці не готові йти і працювати поза офісом або виходити з дому, і платити гроші за це. Як не сумно це усвідомлювати, та, якби у нас було пиво, відвідувачів було б більше… Але це не наш формат».

Незважаючи на складнощі, команда «FreeUa» сподівається, що поступово запит на їхні послуги збільшиться. «Ми переконалися, що коворкінг в чистому вигляді, на цій території, де люди не готові проводити час поза домом і витрачати гроші на такого роду сервіс, просто не зможе існувати», — вважає Наталя. Тому команда Краматорського центру активно займається пошуком грантових коштів та написанням проектів спільно з Асоціацією фрілансерів Донецької області. Зокрема, один міні-грант «FreeUa» вже реалізували. Це освітній проект для студентів технічних спеціальностей.

«Ми проводили для них курси по фрілансу: копірайтинг, веб-дизайн і створення сайтів. Всього навчили 30 осіб, всі вони студенти старших курсів. Ясна річ, на перших етапах великих замовлень не буде, але хоча б на поточні витрати хлопці вже зможуть заробляти», — розповідає координатор коворкінгового центру Христина Шостир.

Ось в такій неформальній обстановці відбуваються тренінги

Зараз актив «FreeUa» працює над реалізацією стратегічного напрямку — розвитком малого і середнього бізнесу серед фрілансерів. «В перспективі плануємо перетворити наш коворкінг в такий собі хаб, в якому будуть працювати консультанти для бізнесменів-початківців, для тих, хто вже домігся успіхів у самозайнятості. Також хочемо проводити майстер-класи, тренінги з маркетингу, з піару. Сподіваємося, що наші амбітні плани незабаром будемо втілювати в життя», — інтригуюче поділилася дівчина.

Незважаючи на ряд труднощів, які виникають в процесі роботи коворкінгового центру, подібні відгуки підтверджують необхідність продовжувати той шлях, який розпочала команда «FreeUa». Так, на думку тренера, журналістки Ірини Гамбарян, коворкінг «FreeUA» — це не просто приміщення з сучасними обладнанням. «Це — справжній будинок для тих, хто хоче змінюватися сам і міняти навколишній світ. Люди, завдяки яким під цим дахом створена дружня і творча атмосфера, стали позитивним прикладом змін, — впевнена Ірина. — Нас вони, наприклад, надихнули на створення коворкінгу соціального підприємництва в Чернівцях. Ми зареєстрували заявку і сподіваємося, що у співпраці з нашими більш досвідченими Краматорська колегами та колежанками вже в наступному році коворкінг в Чернівцях відкриє свої двері. Не менш привітно, ніж роблять це натхненниці і мрійниці на сході».

Контакти:

 Матеріал рос.мовою можна завантажити тут:

Читати також:

З вірою в себе

Кілька кілометрів рівних рядів однакових світлих будинків з червоними дахами. Це Грузія. Містечко для переселенців. Таких поселень в країні більше 40. З’явилися вони у Південній Осетії в перший рік після війни з Росією. Будували бюджетним коштом та на гроші західних партнерів. А що в Україні? А у нас поки що нічого. Поки що. На державу надії …

Підприємці, є можливості!

З травня по серпень 2016 року в Києві десятки переселенців змогли відвідати серію занять для бізнесменів-початківців. Люди, які виїхали з зони конфлікту на сході України чи з анексованого Криму, залишивши там свої бізнеси та робочі місця вчилися, як правильно розпочати свою справу на новому місці. А поради та нові знання їм безкоштовно надавали найкращі спеціалісти …

АТОшник-переселенець: зворотної дороги немає

Остання ніч на передовій і ранок першого дембельського дня залишили у Сергія складні почуття. Як кожен солдат, який виконав свій обов’язок на війні, він повинен був прокинутися з однією думкою: «Тепер — додому!» Але він знав: зворотної дороги для нього не існує. Тому що будинок, батьки, однокласники, друзі — на ТІЙ СТОРОНІ, проти якої він, …

Переселенці на Поліссі стають ресурсом для місцевих громад

Перші переселенці зі сходу України в Житомирську область почали прибувати наприкінці 2014 року. Їх було не так багато, як в інших регіонах, і тому про них говорили мало. Згодом в місцевих ЗМІ з’явилась «суха» статистика від служб соцзахисту, а з нею й бюрократичний термін –ВПО. Мало кому спадало на думку, що за цифрою, яка з …