П’ять сайтів Луганщини, контент яких ми досліджували з січня по червень, — останній форпост серед гіперлокальних медіа родом з окупованої російською армією області. Зрозуміло, що редакції працюють в екзилі, мають обмежені ресурси і їхня діяльність відбувається не завдяки, а всупереч обставинам. Це позначається на кількості та якості оприлюднених новин. Тим більш приємно констатувати, що навіть в таких надскладних умовах два з досліджуваних сайтів демонструють дуже добрі результати щодо дотримання сучасних гендерних стандартів, що є частиною загального поняття якості медіа.
Йдеться насамперед про видання Попасна.City, яке із середнім показником гендерної чутливості 63% за три хвилі моніторингу стало одним з найчутливіших онлайн-видань України. На умовному другому місці з показником 59% – Сватове.City. Загальний індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Луганщини за результатами трьох хвиль моніторингу – 52%, тоді як показник медіа лідерів – Львівської, Волинської, Тернопільської та Харківської областей – 55%, а найнижчі показники в Україні – у запорізьких (41%), сумських (46%) і дніпропетровських (47%) видань.
Третій рік в Україні триває війна, розв’язана підступною країною-сусідкою – і наш моніторинг має окрему мету: простежити медійну представленість жінок в цій темі. Так само як війна впливає на усе життя суспільства (від енергетики та довкілля до культури й охорони здоров’я), вона розгалужується на теми в і методології моніторингу. Тобто ми окремо фіксуємо кількість героїнь та експерток, які є в матеріалах про евакуацію та життя переселенців (яких не було б, аби не війна), справи та вироки щодо колаборантської діяльності на окупованій та співпраці з ворогом на вільній території України (специфіка криміналу під час війни), політичні заяви та діяльність влади, зокрема, на прифронтовій території (до війни навіть слово «фронт» майже не використовувалося).
Зміст медіа Луганщини – чи не суцільно про війну, і кількість «мирних» публікацій зменшувалася від «хвилі» до «хвилі». Якщо у січні війна проявлялася у 72% новин, то у червні 2024 року – вже у 94%. Це найбільший показник серед усіх областей України (у прифронтових Донецької та Херсонської областей – 75% та 83% відповідно).
Цікаво, що при цьому сталим є показник частки жінок як героїнь в цих текстах – по 28% в кожному з трьох моніторингових періодів. А от кількість експерток поступово зменшувалася: у лютому їх було 37%, у квітні – 31%, а у червні вже 24%.
Експертками (жінками, яких цитували) в публікаціях про війну на луганських сайтах виступали, зокрема, чиновниці (в тому числі і представниці окупаційної влади), речниці правоохоронних структур та переселенки. Героїнями (про кого розповідали, але вони не коментували) публікації здебільшого були постраждалі від обстрілів мирні мешканки та жінки, що пішли на співпрацю з окупантами.
Серед чоловіків «пальму першості» по згадках в медіа міцно тримає начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор (така сама ситуація була і коли область очолював Сергій Гайдай). «Перша особа» коментує (виступає експертом) різноманітні теми – від бізнесу на окупованій території до медичного обстеження переселенців з Луганщини. В інших випадках, коли медіа не цитують пана Лисогора, а лише згадують його як джерело повідомлення, він вважається героєм публікації.
Сайти Сватове.City і Попасна.City мають найкращі показники у вживанні фемінітивів. Сватове.City набагато частіше за інших давав слово жінкам: наприклад, у лютому їхня частка склала безпрецедентні 67% (найбільшою мірою жінки цитувалися в матеріалах про благодійність і волонтерство).
Найскладнішою з точки зору як інформування споживачів, так і дотримання гендерних стандартів, є ситуація на Сайті Сєвєродонецька: у лютому і червні в новинах не було жодної експертки, у квітні – жодної героїні. Як наслідок, медіа отримало найнижчий за весь період дослідження індекс гендерної чутливості – 26%.
Олена Самойленко
експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
