Останнім часом на адресу мажоритарних кандидатів лунає критика з боку представників громадських організацій, які займаються моніторингом передвиборчого процесу. Серед політологів існують припущення, що під час формування більшості у Верховній Раді, саме народні обранці, які пройдуть до парламенту по мажоритарці, скоріш за все зрадять своїх виборців і стануть черговими «тушками»: продадуть свій голос на вигідних фінансових умовах та відмовляться від обіцянок, наданих своїм виборцям в ході перегонів. Як самі мажоритарні кандидати коментують відповідну критику по відношенню до них? Нові обличчя в політиці: що стримує їх появу? Чи легко молодим політикам та громадським активістам пробитися до влади? Ці та інші питання обговорювались в ході дискусії, яку ініціював Донецький прес-клуб. Ознайомитись із коментарями учасників можна нижче.
Вадим Юрчак (42 округ):
«Я — кандидат від об’єднаної опозиції за мажоритарним округом №42 (Донецьк). На своєму досвіді переконався, що підхід нашої держави до організації виборів дозволяє олігархам або провладним кандидатам, які підтримуються бюджетним і адміністративним ресурсами, контролювати усю передвиборну кампанію. Чому ж в політику за мажоритарними округами не можуть потрапити нові люди? Відповідь проста: як вони можуть рекламувати себе, коли усі агентства на початку виборчої кампанії збільшують вартість рекламної продукції на 20-50%. Що стосується Донецької області, хочу зауважити, що у нас, на жаль, досить мало молодих і цікавих кандидатів».
Євген Семехін:
«Ми перші заявили про те, що закон, який прийняла влада спільно з опозицією, є неконституційним, бо він унеможливлює участь у виборах партій, які не мають олігархічної підтримки. Проте партія «Демократичний Альянс» пішла найважчим шляхом: протягом півроку ми збирали кошти від громадян. В результаті — отримали понад півмільйона гривень. Та ця сума, на жаль, не дозволила нам взяти участь у виборах як партіі… Відповідно, було прийнято рішення представити одного кандидата за мажоритарним округом — Василя Гацька. Що ж стосується витрат на кампанію, то по Києву ми витратили близько 100 тисяч гривень. Для столиці це взагалі не гроші… Та ми брали іншим: у «Демократичного Альянсу» є потужна команда (в ній є представники з усіх регіонів України), яка власними силами кожного дня проводила зустрічі з киянами, організовувала роздачу листівок і напряму спілкувалась з людьми. Наша робота зацікавила не лише українських журналістів і експертів, а й європейських: кампанію «Демальянсу» приводять як приклад нової сучасної політики. Це дає нам непогані шанси на перемогу».
Василь Гацько:
«Я очолюю партію «Демальянс», яка 12 років до того була громадською організацією. Зараз балотуюсь за 211 мажоритарним округом (Голосіївський район міста Києва). Що хочу сказати з приводу змішаної системи..? Треба дивитися в коріння, на мотиви тих, хто безпосередньо ухвалював новий закон про вибори народних депутатів, щоб зрозуміти: чи дає подібна система шанси на появу нових облич в українській політиці? Система запроваджувалася з однією метою – законсервувати владу, саме тому було створена перешкода (для партій) у вигляді 2 млн. грн. на заставу. Тому політичні сили, які не звязані принципово з олігархами, не змогли піти на вибори. Що стосується мажоритарної частини парламенту, то очевидно, що більші шанси мають ті, у кого є великі ресурси. Ми бачимо, як здійснюють підкупи, використовується адмінресурс тощо. Зрозуміло, мати кращу стартову платформу мажоритарникам може забезпечити якась політична партія, що має великий рейтинг. Але шанси є завжди, і ми робимо все, щоб ті шанси втілити у перемогу».
Станіслав Нікітін (44 округ):
«Що стосується шансів на перемогу опозиційних кандидатів, я вважаю, що сьогодні це неможливо. Владу просто так ніхто не віддасть. Адмінресурс буде завжди. На зустрічах з виборцями стає зрозуміло: зараз людям потрібна конкретна допомога, мало хто думає про майбутнє. Все, на що вони можуть розраховувати, це в передвиборний час отримати якусь допомогу (чи то дороги, чи то освітлення…). Тому усі дії кандидатів-мажоритарників зводяться до елементарних речей».
Анатолій Кравченко (44 округ):
«З приводу нинішньої кампанії не можу сказати, що все проходить тихо і спокійно, що немає явної конкуренції і боротьби. Як голова обласної організації ППЗ наведу приклад по 47 округу, в Слов’янську: там у нас теж був кандидат-мажоритарник, на якого здійснювався всілякий тиск з боку влади. Усім відомо, що там балотується син прем’єр-міністра Олексій Азаров, а наш кандидат, Святослав Ципін, створював йому реальну конкуренцію. Його автомобіль був обстріляний, робився злочинний тиск… Через що нашому кандидатові довелося знятися. У 44-у ж окрузі нами були виявлені неіснуючі ділянки та інші факти фальсифікації. Ми провели агітаційну кампанію, пішки обійшли увесь округ і поспілкувалися практично з усіма жителями. І ми маємо в розпорядженні інформацію, що виборці цього округу готові голосувати за кандидатів, які йдуть захищати їх інтереси».
Коментар журналіста:
«Чомусь перед виборами з’являється багато кандидатів, яких ніхто ніколи не знав. Хто такий народний депутат? Я вважаю, що це якась вершина, до якої людина йде багато десятків років. Ось кажуть: «У мене немає грошей, мене не допускають до бігбордів». Мають же бути якісь сходи, по яких потрібно пройти від депутата районного, міського і обласного рівня до народного. Особисто я не бачу, щоб закон ставив якісь перепони молодим людям, які хочуть цим зайнятися».
Сергій Пугач, глава секретаріату ПП «Зелені»:
«Помилка усіх політичних партій в тому, що вони (усі без виключення) хочуть за 2-3 місяці розбудити свідомість людей і схилити на свою сторону. Жодна з партій за останні рік-два не показала виборцеві своєї цілісності і умінь домагатися поставленої мети. Усі працюють на свою кишеню. Ми зараз це бачимо на прикладі правлячої партії і опозиційних партій. Партія «Зелені» — молода, їй всього три роки. У Донецькій області вона активно працює другий рік. Наша партія не виникла перед виборами, ми активно працюємо з минулого року і відстоюємо інтереси громадян. Ми зупинили будівництво сміттєспалювального заводу, включилися в юридичний процес з відстоювання інтересів громадян по розбору териконів в Петровському і Кіровському районах, який почало ТОВ «Альтком». Коли комуністи і об’єднана опозиція почули, що в цій поблемі фігурує ТОВ «Альтком», усі чомусь кудись пішли…».
