Донецьким ЗМІ бракує повноцінних аналітичних, емоційно холодних статей, – думка експертів (ОНОВЛЕНО)

25.04.2013 | Кількість переглядів: 582

«Сучасний читач хоче, по-перше, бути в курсі подій, перегортаючи стрічку новин, по-друге, отримувати новину максимально повну та з «перших рук», по-третє, довіряти читач буде тільки достовірному джерелу, – розповів Донецькому прес-клубу координатор проекту «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» на Донеччині Валерій Кочуев. – Все це свідомому зацікавленому читачеві необхідно для того, щоб він міг скласти своє власне уявлення про подію, факт». На думку експерта, важлива й аналітика, але, на жаль, у ЗМІ з’являється все більше матеріалів з ознаками політичного або комерційного замовлення. І для маніпулювань частіше використовується саме формат аналітичного дослідження. «Хоча напряму пов’язувати аналітику та маніпуляції, звичайно, некоректно, – додав В.Кочуєв. – Багато чого залежить від загального рівня знань журналіста про висвітлювану подію, рівня його професіоналізма, а також від ступеню відкритості необхідної інформації та, насамперед, редакційної політики.

«У ЗМІ мало збалансованих матеріалів, які б об’єктивно представляли всі сторони, бракує повної інформації по проблемі – зокрема, я зараз маю на увазі висвітлення питання щодо перспектив видобутку сланцевого газу на Донеччині, – сказав інший експерт проекту Сергій Бондаренко. – Внаслідок цього, порушується цілісність, що призводить до певних маніпуляцій, які негативно впливають на прийняття рішення з тих чи інших соціально важливих проблем. Донецьким ЗМІ бракує повноцінних аналітичних, емоційно холодних статей, які б допомагали людині зробити свідомий вибір на користь тієї чи іншої позиції».

Сергій вважає, треба визнати, що існує і певна проблема з наявністю незаангажованих джерел чи експертів щодо «газового питання». «Багато хто з місцевих фахівців в силу деяких факторів (страх, корпоративна/політична солідарність, не публічність, державна таємниця, само цензура тощо) не можуть надати повну та об’єктивну інформацію, – пояснює фахівець з моніторингу. – Що з цим робити? Думаю, варто збиратися та разом обговорювати ситуацію, напрацювувати загальні механізми, які забезпечать отримання повних даних, але обов’язково у межах діючого законодавства».

За словами В.Кочуєва, варто наполегливіше «стукати у двері», якщо не відкривають – «лізти у вікно». «Чим матеріально більш стабільне видання, тим більшими можливостями для отримання якісної та повної інформації воно володіє, – сказав експерт. – Хочу побажати, щоб донецькі ЗМІ такі можливості мали».

В свою чергу, медіа експерт, керівник  проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Світлана Єременко додала: «Читачі бувають різними. Хтось любить  розлогі аналітичні статті, інший шукає стрічку новин, третій читає тільки прогнози погоди, телевізійну програму або плітки про знаменитостей… Наприклад, я інформацію отримую з інтернету, читаючи «Українську правду», «Телекритику», сайт Радіо «Свобода», «Кореспондент» тощо. Аналітичні матеріали читаю в газетах «Дзеркало тижня», «День», журналі «Український тиждень». Можу сказати впевнено: найголовніше, чого потребує читач – це об’єктивної збалансованої (правдивої!) інформації, незалежно чи це аналітична стаття, чи коротка новина. Водночас, як журналіст та редактор з багаторічним досвідом, вважаю, що зманіпулювати можна у будь-якому матеріалі, якщо неправильно розставити акценти, розкрити проблему односторонньо або навести коментар одного експерта».

На думки С. Єременко, ситуація в Донецьку (за результатами моніторингу) краща, ніж, наприклад, у Харкові, де фактично немає незаангажованих медіа (крім кількох сайтів, які намагаються бути об’єктивними) або у Сумах, де комунальні газети «Сумщина» та «Білопільщина» дають до 60% замовних матеріалів, а сайт «Сумиінфо» є відвертим рупором влади. «У Криму, на думку експертів, ЗМІ більше, ніж у інших регіонах, залишилися «радянськими». Натомість, у Донецьку є «Острів», «Новости Донбасса», газета «Донбасс», – акцентує Єременко, – «та у малих містах існує проблема відсутності незаангажованих джерел інформації. Наприклад, сумські експерти однією з  проблем,  що впливає на якість контенту у їхніх медіа називають «відсутність сильного експертного середовища. Просто бракує людей, які б могли дати компетентну альтернативну думку про події, що відбуваються в регіоні. Це не вина, а біда наших медіа», – кажуть вони. Що ж до Донецька, то на мій погляд, такої проблеми не повинно бути. Інша справа, що журналісти з різних причин не завжди шукають ці незаангажовані джерела інформації (не вистачає часу, вважають, що читачу байдуже або просто не знайомі зі стандартами журналістики…). Зрештою, при бажанні можна пошукати в Києві чи деінде…До речі, за даними дослідження медіа і медіааудиторії, яке проводила компанія InMind на замовлення Інтерньюз Нетворк восени 2012 року, 56,8%  громадян України вміють відрізняти оплачені (замовні) матеріали від журналістських. Тож журналістам варто про це пам’ятати», – підсумувала експерт.