Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

25.04.2024 | Кількість переглядів: 325

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»).

Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Також фіксувалися теми, які коментують або в яких згадуються чоловіки та жінки у контексті війни.

Загалом проаналізовано понад 976 матеріалів, 754 (майже 77 %) з яких були безпосередньо пов’язані з темою війни (і цей показник вищий на 3 %, ніж у лютневій хвилі моніторингу).

Гендерночутлива лексика важлива

Цього разу у 3 з 10 досліджуваних медіа відсоток за індикатором використання фемінітивів становить 100! У цьому переліку зберігають свої позиції сайти «Краматорск Пост» і «ДДК», і до трійки лідерів потрапив «Торецьк.Сіті», який у попередній хвилі моніторингу був з найнижчим показником! Високі показники також у «Бахмут in.ua» (97 %), «Волноваха.City» (95 %), «6262.com.ua — Сайт Слов’янська» (96 %).

Найнижчий показник з використання фемінітивів у квітні виявився в онлайн-видання «06239 Сайт міст Покровська і Мирнограда» — 48%.  Велику кількість маскулінітивів на позначення посад жінок журналісти використали, коли писали новини про лікарок вузьких спеціальностей: ендокринологинь, педіатринь, акушерок, інфекціоністок. Чомусь колеги не наважуються утворювати ці фемінітиви, хоча вони вже давно є доволі поширеними.

Основною причиною присутності маскулінітивів у матеріалах часто лишається той факт, що журналісти належно не опрацьовують отримані релізи від державних установ, а пресслужби не всіх організацій і відомств впровадили практику використання фемінітивів. Відповідно «релізна лексика» автоматично перекочовує на стрічки новин.

 

Закликаємо редакції бути уважними, коли необхідно написати про змішані групи, про масові події (змагання, конкурси тощо) за участі чолвоіків та жінок. Несправедливо, коли серед переможців є і переможниці, а у заголовках і тексті тільки маскулінітиви. Але зовсім кумедно виходить, коли використано маскулінітив, а мова у матеріалі виключно про жінок! Ось, наприклад, рятувальники та інспектори по факту виявилися рятувальницями та фахівчинями:

А тут «Учні з Донеччини стали переможцями XVІІ Міжнародного конкурсу науково-дослідних робіт…», але в тексті тільки переможниці!

У цій новині – приклад змішаного складу призерів і призерок. Але  все одно «Добропільські дзюдоїсти серед кращих на Чемпіонаті Донецької області», хоча у списку з 7 осіб лише двоє хлопців, решта – дзюоїстки.

На сайті «ДДК» цікаво використано сполучення «Для перетину кордону студентам-чоловікам потрібно мати…», ніби не існує студентів та студенток!

У матеріалі «8 квітня – другі роковини обстрілу армією рф залізничного вокзалу в Краматорську»  сім чиновників журналісти зазначили поіменно. При тому на головній світлині присутня і жінка,  але чомусь її не назвали:

Не вважають за потрібне назвати по імені і організаторку дозвілля для дітей у матеріалі сайту «Торецьк.Сіті»: «Організаторка 22 березня провела черговий інтегрований урок тема якого «Spring has come again. Spring flowers parade».» Або так само і тут: «Організаторка провела чергове заняття за темою «День Святого Патрика (St. Patrick’s Day) Свято Весни і Радості».

Донецькі медіа майже не висвітлюють гендерні проблеми

Тематичних матеріалів, які б розкривали якісь аспекти гендерного дисбалансу в українському суспільстві, у цій моніторинговій хвилі не було.  Хіба що трапляються  повідомлення про те, що Покровська МВА долучилась до участі в засіданні регіональної координаційної ради з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми, яку провів заступник голови Донецької ОДА. Або «Для жінок з громад Донеччини проводяться тренінги з напрямку протидії насильству» («Слов’янські відомості»), про цей захід написало також видання «Про100медіа». На жаль, вони не розкривають суті проблеми, зазвичай, це формальні релізи у стилі «відбулося»: «Метою заходів є презентація проєкту та інформування про сервіси для постраждалих жінок, а також покращення навичок ідентифікації насильства за ознакою статі, домашнього насильства та методів їх подолання». То чому би журналістам не розповісти хоча би коротко, які ж ознаки такого насильства і які конкретно методи існують і дієві?

Як позитивний приклад, в якому міститься ключовий меседж про те, що терпіти насильство не можна, звертатися по допомогу треба і не соромно, є це повідомлення на сайті «Слов’янських новин»:  «Домашне насилля — це не норма, звертатись за допомогою нормально».

Також можна відзначити, що редакції помічають випадки, коли чоловіки чіпляються до дівчат чи жінок – з усвідомленням, що не неприємно, ненормально і небезпечно. Так, сайт «Маріуполь. Сіті» звертає увагу своєї аудиторії на таке: «…доволі часто жителі скаржилися, що мігранти чіпляються до жінок та дівчат і поводяться агресивно. А нещодавно, як повідомляє Маріупольська міська рада, у місті затримали мігранта з Таджикистану, який нібито пропонував стосунки 11-річній дівчинці» — це про наплив мігрантів із Середньої Азії в окупованому росією Маріуполі.

Стереотипів у  журналістських матеріалах квітня ми не зафіксували.

Жінки та чоловіки в контексті війни

Переважна частина матеріалів (77%) в оцінених медіа стосуються безпосередньо теми війни. Чоловіки домінують. Найбільше контенту стосується коментарів ситуації на фронті від високих посадовців на місцевому і державному рівні (часто згадували Зеленського у зв’язку з підписанням нового закону про мобілізацію), військових, пресофіцерів або воєнкорів. Як герої -  найчастіше розповіді про героїзм бійців або як про полеглих у боях. Також статистику «роблять» чоловіки, яких затримують/звинувачують у державній зраді.

Як видно з діаграми, жінки згадуються як героїні і цитуються як експертки лише у третині випадків. І у квітні ми отримали практично такі самі показники, як і у попередню хвилю дослідження: 33 % (було 34%) експерток і 36 (було 37%) героїнь.

Як героїні – переважно у зведеннях щодо загиблих чи потерпілих внаслідок обстрілів, як експертки – частіше у темі волонтерства, соціального захисту чи культури (книжки, виставки про війну тощо), а також в історіях переселення чи коли жінки розповідають про своїх героїв-чоловіків на фронті (синів, партнерів, батьків, братів, друзів). Цього разу президента Зеленського, якого декілька разів згадали у контексті підписання нового мобілізаційного закону, врівноважила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко, яка  коментувала підписаний документ. Також у статистику потрапило багато коментарів мешканок Краматорська та Маріуполя про ситуацію у их містах, цитати яких розміщували журналісти у вигляді скрінів з соцмереж.

Редакціям, які хотіли б покращити свою гендерну чутливість, рекомендуємо:

1) Уважно вичитувати запозичений контент на предмет вживання фемінітивів.

2)  При цитуванні людей пам’ятати, що не варто тягнути у медіапростір стереотипи, які можуть транслювати ті особи, з якими спілкується журналіст

3) Поки на високих посадах в армії і органах влади домінують чоловіки (і відповідно цитуються у медіа також), варто бути проактивними і шукати цікаві історії про жінок, про їхній внесок у боротьбу України з ворогом. Жінки мають бути відимими.

4) Приділяйте увагу висвітленню в аналітичних матеріалах генедерних проблем, показуйте, у чому суть, чому важливо в усіх галузях життя прагнути гендерного балансу, і чому це вигідно і чоловікам, і жінкам.

Тож, не зважаючи на деякі зауваження до роботи журналістів/ок Донеччини, загалом ситуація з гендерною чутливістю медіа значно покращилася порівняно з минулими роками, хоч у квітні маємо трохи нижчий індекс, ніж у лютому 2024.

Більше того, на діаграмі видно, що показники індексу гендерної чутливості у більшості редакцій приблизно на одному рівні – 51-59 % мають 6 редакцій, найвищий (63%) – у видання «Торецьк.Сіті». Найнижчий цього разу (45%) у сайта 06239, тоді як у лютому жодна з редакцій не мала індексу нижче позначки 50%.

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у лютому 2024 року склав 50% (у лютому був 54%). Для порівняння – у 2022 році цей показник складав 39%. Це великий крок уперед для донецьких онлайн-медіа!

Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.

 

Читати також:

Непогано, але є що покращити: результати моніторингу контенту донецьких медіа у квітні 2024

Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у 2023 році збільшився до 47%

У лютому, квітні і червні 2023 року відбулося три хвилі тижневого моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа щодо їх гендерної чутливості. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»). На жаль, друковані видання припинили свою діяльність у зв’язку …