Донецький прес-клуб видав новий методичний посібник для тих, хто хоче створити сучасне шкільне медіа

15.12.2020 | Кількість переглядів: 1 896

У грудні 2020 р. Донецький прес-клуб видав методичний посібник за матеріалами пілотного проєкту «Майстерня шкільних медіа», який організація виконала за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру протягом квітня – жовтня 2020 р. Видання може стати у нагоді всім, хто хоче започаткувати (або переформатувати наявне) шкільне медіа у відповідності до сучасних вимог та трендів.

В основі експерименту була ідея не тільки навчити основам інформаційної журналістики учнів середніх шкіл – учасників/ць шкільних медіа (гуртків) і їхніх кураторів/ок, а й підготувати юнкорів/ок передавати знання та навички новачкам за принципом «рівний — рівному». Як пояснила виконавча директорка Донецького прес-клубу, тренерка Тетяна Строй: «Ми прагнули відпрацювати модель, де робота шкільного медіа трималася би не на учителі/ьці, а на тому, що більш досвідчені гуртківці пояснювали би «премудрості» журналістської діяльності тим, хто щойно приєднався до роботи редакції, і щоб цей ланцюжок не переривався. Для цього ми вирішили працювати не з потенційними випускниками/цями (що, звісно, було би набагато легше, бо вони більше знають, вже самостійні та відповідальні), а зі школяр(к)ами 13-15 років, які точно проведуть у школі ще 2-4 роки, здобудуть певний досвід і встигнуть підготувати зміну».

У пілотному проєкті брали участь чотири школи Донецької області:
Миколаївська ЗОШ № 3; Слов’янська ЗОШ № 16;
Покровська ЗОШ № 2; Покровська ЗОШ № 12.

«Основним завданням для нас стала розробка матеріалів мовою, зрозумілою для дітей цього віку, — розповіла журналістка, редакторка, медіаекспертка Олена Самойленко. - Ми сфокусувалися на іграх, групових практичних вправах, тестах, цікавих самостійних завданнях тощо. Проблема полягала у тому, що багато важливих речей ще не «вписані у картину світу» учнів/учениць цієї вікової категорії (структура органів влади, як влаштовано суспільство, права людини, основи фінансової грамотності тощо). Тому для практичних завдань ми брали приклади з різних шкільних газет, намагалися аналізувати публікації, підготовлені іншими дітьми, виділяти сильні та слабкі моменти текстів та світлин. В деяких випадках ілюстрували публікаціями з «дорослих» сайтів, але підбирали більш «легкі» за змістом, щоб діти його розуміли».

За словами ініціаторок Майстерні, навчання було розраховано на три модулі, перший з яких припадав на весняні канікули, другим мала би стати 5-денна «Літня медіашкола», і третім, завершальним, – презентація однієї з тем кожним учасником/цею проєкту у форматі «Передай знання іншому». Перший блок мав на меті дати базову інформацію щодо розуміння ролі медіа у суспільстві, у чому полягає журналістська робота, за якими правилами слід готувати матеріали в інформаційному жанрі (стандарти, заголовки, структура повідомлення та ін.). «Літня медіашкола» планувалася як виїзний табір, під час якого учасники/ці практикувалися би у зборі та обробці інформації, зробили би проєкт «Медіа за 8 годин», взяли би участь у майстер-класах по роботі з відео і фото, а також обговорили би декілька тем («Демократичне суспільство», «Права людини, права дитини» та «Гроші і відповідальне споживання»). І під час осіннього модулю учасники/ці мали продемонструвати, як вони засвоїли матеріал і як можуть доступно пояснити його іншим.

Але старт проєкту «Майстерня шкільних медіа» припав на початок карантину у зв’язку з пандемією COVID19 і першим локдауном. Тому основним викликом  стала оперативна адаптація навчального курсу до умов роботи в онлайн. «Ми використовували платформу Zoom, інструменти якої дозволяють не тільки проводити лекції-презентації, а й працювати у групах, проводити опитування під час заняття, спілкуватися вголос і у чаті, робити запис заняття, щоби діти могли потім ще раз переглянути у разі необхідності», — прокоментувала Т.Строй.

Через карантинні обмеження нам довелося так само адаптувати і формат «Літньої школи»: замість п’яти днів на виїзді ми провели два інтенсиви тривалістю 2,5 дні у Покровську та Миколаївці у вересні, коли почався навчальний рік. Від розгляду тематик та проведення майстер-класів з фото- та відео довелося відмовитися. Натомість учасники/ці аналізували та оцінювали тексти на предмет дотримання професійних стандартів, обговорювали етичні засади діяльності журналіста, його відповідальність перед аудиторією, у рольових іграх відточували комунікаційні навички (мотивували героїв/їнь дати коментар), напрацьовували питання для інтерв’ю, шукали інформприводи та ін.

Фінальною активністю цього модулю стала участь юнкорів/ок у прес-конференції зі справжнім спікером/кою: з журналісткою ІА «Вчасно» Ольгою Кириловою (у Покровську) та власкором радіо «Свобода» по Донецькій області Сергієм Горбатенком (у Миколаївці). За результатами медіазаходу учасники/ці підготували новинне повідомлення (більшість обрало текст, декілька школярок з ЗОШ № 12 у Покровську зняли сюжет з коментарем спікерки).

У жовтні знову-таки онлайн відбулися захисти (презентації) за темами, які тренерки Майстерні запропонували до переліку, а кожен учасник міг обрати.

Декілька слів про структуру методичного посібника. Як зауважила О.Самойленко, у даному проєкті вони сфокусувалися на інформаційній (подієвій) журналістиці. Тобто все побудовано навколо того, як готувати новини, замітки, оскільки, по-перше, вони є основним медіапродуктом для будь-якої аудиторії, по-друге, професійний журналіст/ка, навіть який/а мріє працювати в аналітичних чи публіцистичних жанрах, має пройти пройти «вишкіл новинаря/ки». Робота з новинами, збір та перевірка фактів, пошук релевантних експертів/ок для коментарів –це базові речі, на цьому варто початків-цю/ям «набити руку».

Тренерки прес-клубу сподіваються, що матеріали допоможуть учителям/кам у роботі з мотивованими творчими учнями/ученицями, які прагнуть якісної журналістики вже зі школи.

Донецький прес-клуб висловлює щиру подяку за активність, вмотивованість та підтримку пілотного проєкту «Мастерня шкільних медіа» кураторкам гуртків Тетяні Бондаренко, Ользі Наумович, Катерині Денисенко, Юлії Невольченко, Маргариті Старик, Карині Петько, Валентині Макогон та Оксані Кокоріній.

Завантажити посібник можна тут.

 

 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН:
Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення
прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA)
і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).Програму підтримують
тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний
банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади,
Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японі

 

Читати також:

У Львові та Кропивницькому розкритикували законопроєкти «Про медіа» за нечітке визначення статусу журналіста і недостатній захист його

Які обов’язки хочуть покласти на тих, хто працює в ЗМІ? Чи достатньо вони матимуть прав? І найголовніше – хто взагалі зможе вважатися журналістом і отримати посвідчення за майбутніми новими правилами? Ці та інші питання обговорили у Львівському пресклубі під час відеомосту Львів-Кропивницький: “Чи довершені визначення статуcу журналіста, його прав та обов’язків, що викладені у законопроєктах …

Міст «Львів-Тернопіль»: у медіа треба узаконити 90% україномовного контенту

18 травня 2020 року у Львівському пресклубі відбувся відеоміст Львів-Тернопіль на тему «Двомовність чи «мовна шизофренія»? Яку мовну політику утверджують для аудіовізуальних медіа законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1)?». Віктор Біщук, заступник директора ТРК «Перший Західний» вважає, що проєкт закону «Про медіа» не зовсім відповідає нормам Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». – Зважаючи …

Блокувати антиукраїнський контент у всіх соцмережах, — експерт у відеомості Львів-Чернігів

Такий найбільш радикальний профілактичний захід радять зі Львова записати у законопроєкті «Про медіа». Навіть якщо хтось захоче одержати цей контент як платний. 12 травня відбувся відеоміст Львів-Чернігів на тему “Які зміни-доповнення необхідно внести у законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1) для захисту медійного простору України від держави-агресора Російської Федерації?”. -  Ці законопроєкти мене лякають, — каже …

Кожному голові ради — по кишеньковій телерадіокомпанії? — редактор газети

Мовлення територіальних громад треба заборонити, бо воно знищить в Україні дві третини вже реформованих локальних друкованих видань. Пресі потрібен свій закон, а не №2693 «Про медіа», який фактично є законом про аудіовізуальні послуги. Такі думки, зокрема, прозвучали під час відеомосту Львів-Харків, в якому взяли участь медіаексперти двох регіонів. Журналістка і редакторка зі Львова Тетяна Вергелес …