Донецький прес-клуб презентував інтерактивну карту громадських організацій, що допомагають переселенцям

22.04.2016 | Кількість переглядів: 4 045

Сьогодні, 21 квітня, Громадська організація «Донецький прес-клуб» презентувала у Києві інтерактивну карту-базу НУО http://map.pclub.dn.ua, що надають послуги людям, які постраждали від російської агресії по всій Україні. На думку організаторів, цей ресурс буде корисний як переселенцям, які зможуть дізнатися де отримати різноманітну допомогу, так і журналістам та міжнародним донорам, які матимуть контакти перевірених громадських ініціатив, на які можна покладатися та яким можна довіряти.

Світлана Агаджанян і Сергій Могилевський

«Протягом двох років на базі прес-клубу працює «гаряча лінія»  093 099 43 21 для журналістів, на яку наші колеги звертаються у разі пошуку експертів для написання матеріалів про Донеччину, переселенців, тощо. І, як показує досвід, саме громадські діячі знають реальну картину життя, зазвичай готові відверто розповідати про потреби та проблеми ВПО, виказувати критичні зауваження щодо дій державних органів чи інших відомств, — розповіла координатор проектів ГО «Донецький прес-клуб» Світлана Агаджанян. — Саме тому ми традиційно надаємо контакти співробітників НУО, інформаційно супроводжуємо та популяризуємо їхню роботу. Задля того аби допомогти медійникам в пошуку інформації, громадським організаціям у налагодженні партнерств, міжнародним організаціям — орієнтуватися, так би мовити, в ландшафті українського громадянського сегменту, який надає допомогу ВПО, ми створили загальнодоступну базу-мапу. Організовуючи ознайомчі прес-тури на Західну Україну для журналістів з Донецької області, в ході зустрічей із громадськими діячами ми неодноразово чули від них наступне зауваження: фінансові потоки, спрямовані від донорів на сприяння адаптації, покращення життя ВПО, зосереджені виключно на Схід нашої держави, туди, де зареєстрована левова частка переселенців. В той час як неурядові організації, які працюють в таких регіонах як Івано-Франківщина, Закарпаття, Тернопільщина, мають обмежений доступ до відповідного ресурсу, бо пріоритет надають Донеччині, Луганщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Запоріжжю. Тому від імені неурядових організацій Західної України, просимо донорів звернути увагу на відповідну потребу наших колег», — наголосила вона.

З технічним боком функціонування карти усіх присутніх познайомив розробник сайту-бази ГО «Донецький прес-клуб» Сергій Могилевський. «Сайт доступний для будь-яких пристроїв – як для мобільних телефонів, так і для комп’ютерів. Базою можна користуватись на сайті, переглядати громадські ініціативи у кожній з 24 областей України, а також можна завантажити базу для подальшої роботи в офлайні в форматі таблиці. Наразі до карти занесено 93 організації, але вона буде постійно доповнюватися», — розповів він.

До обговорення долучились представники громадських організацій, які вже представлені на карті та постійно працюють з різними питаннями щодо допомоги ВПО.

За словами експерта Коаліції патріотичних сил Донбасу, виконавчого директора Донецької обласної організації

Тетяна Дурнєва

«Комітет виборців України» Тетяни Дурнєвої, громадські організації, так само як і самі внутрішні переселенці, в нашій країні – це величезний ресурс. «Серед громадських організацій є ті, що надають безкоштовну правову та психологічну допомогу, роздають продуктові набори, навчають переселенців новим спеціальностям (Фролівська, 9/11, Кримська діаспора, тощо). Є організації, які одночасно з прийомом дзвінків на «гарячу лінію» беруть участь в розробці законопроектів, проводять експертні зустрічі і цілі адвокаційні кампанії, спрямовані на захист прав ВПЛ (Восток-СОС, Крим-СОС, Донбас-СОС, ГО «Комітет у справах вимушених переселенців», ВБФ «Право на захист», Ресурсний центр допомоги для внутрішніх переселенців, тощо). Тільки уявіть, що під час підготовки до парламентських слухань 17 лютого надійшло близько 800 звернень від більш ніж 350 організацій, що займаються питаннями ВПЛ. Є організації, які системно займаються вивченням проблеми, залучають міжнародних експертів, розробляють рекомендації. Тільки, на жаль, влада не завжди готова це помічати. Але дуже важливим завданням для чиновників є побачити цей ресурс громадськості, розкрити його і діяти разом», — наголосила вона.

Олена Виноградова (ліворуч) та Ольга Гвоздьова

Координатор громадської організації «Донбасс СОС» Ольга Гвоздьова на прикладі своєї організації зазначила, що допомога переселенцям еволюціонує. «Якщо на початку була неймовірна потреба у гуманітарній допомозі та евакуації, то пізніше проблема переросла у різного роду складності питання юридичного характеру. То ж зараз ми діємо в основному як інформаційний ресурс. Громадськість за час цього конфлікту взяла на себе дуже велику частину роботи з ВПО, але ми очікуємо, що держава таки перебере на себе цю роботу й ми будемо співпрацювати на цим нарешті разом. Проте, те, що відбувається впродовж останніх двох місяців із призупиненням дії довідок та виплат і складання «списків» СБУ демонструють, що держава, на жаль, не готова зарити сокиру війни. Але у нас є надія, що новий Уряд знайде нові варіанти побудови діалогу. У нас вже є боротьба на Сході, ми не хочемо продовжувати боротьбу на другому фронті тут у форматі «громадськість проти чиновників», ми хочемо співпрацювати», — підкреслила вона.

Як наголосила директор Благодійного фонду «Свої» Оксана Сухорукова, ще з 2014 року влада говорить про те, що буде

Оксана Сухорукова

створено єдиний реєстр переселенців, проте досі його немає. «Громадськість самостійно взялася й за це питання. Ми не претендуємо на створення бази безпосередньо людей, але пропонуємо базу обліку допомоги. Спільно із розробниками «ProZorro» ми створили програму, яка дає можливість прослідкувати шлях допомоги від донора, до кінцевого споживача через усі пункти розподілення та видачі. Там не буде персональних даних, будуть присвоюватися персональні номери. На підтримку такої бази вже висловився український бізнес, який зацікавлений у прозорій системі надання соціальних послуг, аби закрити можливість шахрайства із завезенням товару під виглядом гуманітарної допомоги», — зазначила спікер.

Про специфіку проблем, пов’язаних зі «списками» СБУ розповідала правовий аналітик ВБФ «Право на захист» Олена Виноградова. «Три перші тижні березня ми моніторили ситуацію з призупиненням довідок та соціальних виплат для ВПО у п’яти східних областях України через інтерв’ю з переселенцями та працівниками пенсійних фондів. Результати моніторингу, на превеликий жаль, показали, що наслідки призупинення виявились для людей дуже трагічними. Черги з тисячі людей, повернення практики видачі талончиків на прийом через два з половиною місяці, ганебні списки з адресами переселенців в інтернеті – все це тільки одні з небагатьох видимих результатів сумнозвісного призупинення. Опитування показало що більшість із тих, хто потрапив у списки СБУ постійно проживали на контрольованій території. Також більшість із тих, кому були призупинені виплати, вказали, що для них неотримання соціальної допомоги від держави є дуже критичним», — зазначила експерт.

Наталя Новикова

 

За словами координатора Ресурсного Центру допомоги ВПО Наталії Новикової, влада постійно створює подвійний підтекст у питаннях переселенців. «Ми регулярно отримуємо дзвінки на гарячу лінію від людей зі скаргами про те, що працівники управлінь соціального захисту відмовляються подовжувати термін дії довідки без вказівки згори. Тобто ,поки влада публічно говорить, що бореться з буцімто «переселенцями-шахраями», аби начебто не фінансувати тероризм, це не заважає паралельно підтримувати бізнесові зв’язки й, наприклад, закупляти вугілля з окупованих територій», — зауважила вона.

Відеозапис презентації можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YuwfdnTyT3A

Посилання на карту-базу НДО: http://map.pclub.dn.ua 

Читати також:

4.5.0. — Експертки підбили підсумки гендерного моніторингу донецьких медіа у 2024

У 2024 р. відбулося три хвилі гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Попередній моніторинг гіперлокальних медіа був у 2022 році. Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків …

Два з п’яти гіперлокальних медіа Луганщини є найбільш гендерночутливими

П’ять сайтів Луганщини, контент яких ми досліджували з січня по червень, — останній форпост серед гіперлокальних медіа родом з окупованої російською армією області. Зрозуміло, що редакції працюють в екзилі, мають обмежені ресурси і їхня діяльність відбувається не завдяки, а всупереч обставинам. Це позначається на кількості та якості оприлюднених новин. Тим більш приємно констатувати, що навіть …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …