Так вважає голова «Донецького інституту інформації» Олексій Мацука. Над чим працює ця організація? Про принципи та проблеми, з якими стикаються в своїй роботі, про ситуацію та тенденції у медіа-просторі регіону він поділився із читачами сайту прес-клубу.
Олексій Мацука
Громадська організація «Донецький інститут інформації» була створена ще у 2004 році. Того часу ми (декілька журналістів) розуміли, що для захисту власних прав нам необхідне єднання, офіційний статус, інакше в цьому суспільстві просто не можливо розраховувати на захист від протиправних дій щодо журналістів. Ми організувалися на базі сайту «Новини Донбасу». Фактично, об’єднання створювалося для захисту індивідуальних інтересів, але з часом ми розшили напрямки роботи, і наразі реалізуємо декілька власних великих проектів.
Наша діяльність базується на основних принципах свободи слова, громадянського суспільства та незалежності журналістики. Як відомо, одним з найважливіших пунктів становлення демократії в Україні є існування незалежних медіа — як на центральному, так і регіональному рівнях. Саме тому наша світоглядна позиція полягає у тому, що в цивілізованому суспільстві мають бути незалежна, серйозна журналістика, повага до принципів свободи слова, і громадяни, здатні контролювати владу, а не навпаки.
Місією нашої організації є боротьба з цензурою, залежною журналістикою шляхом ведення просвітницької роботи як серед громадян, так і серед представників ЗМІ. Ми прагнемо забезпечити можливість членам організації — журналістам — бути незалежними, проводити власні розслідування та не відчувати на собі ні економічного, ні політичного, ні будь-якого іншого тиску.
Для досягнення даної мети ми поставили перед собою стратегічні завдання: моніторинг та оцінка стану свободи слова в Донецькій області; регулярна фіксація замовчуваних тем державною пресою в області, що, на нашу думку, формує умови для більш широкого розповсюдження замовчуваної інформації (у тому числі на сайті «Донецька правда» та в рамках WikiНовини. Таким чином, ми ведемо боротьбу з цензурою); моніторинг комунальних засобів інформації — це ще одна з форм контролю за владою, а також проведення журналістських розслідувань та публікація їх результатів на сайті «Донецька правда».
Реалізуючи поставлені завдання, «Донецький інститут інформації» сприяє зміцненню незалежності регіональної журналістики; залученню більшої уваги до Донецької області міжнародної громадськості; розвитку громадянського суспільства в регіоні.
Слід відзначити, що існування справжнього громадянського суспільства можливе лише за умови функціонування незалежних засобів інформації. Для того, щоб ЗМІ та журналісти були незалежними ми розробили і реалізуємо декілька проектів у регіоні.
Під час роботи
Власне, реалізація програми «Media for Good Governance» означає підтримку сайту «Донецька правда» www.pravda.dn.ua. Члени нашої громадської організації є членами редакційної колегії цього ресурсу. Всі витрачають власний час на роботу над проектом. «Донецька правда» — це платформа для публікації журналістських розслідувань та аналітичних матеріалів, що стосуються діяльності Донецької обласної державної адміністрації, обласної ради, міської ради тощо.
У зв’язку з тим, що місцеві онлайн-ЗМІ орієнтовані, в основному, на подачу оперативних новин, часто без деталізації подій чи явищ, ми ставимо за мету надавати читачам глибинні дані з тієї чи іншої регіональної проблематики. Все це можливо лише за умови вдосконалення якості публікованого контенту та суворої відповідності журналістським стандартам.
Окрім того, ми реалізуємо проект «Андрій Шишацький. Підсумки». Перший звіт доступний в pdf-файлі http://pravda.dn.ua/details/206429/. Поки що це ми робимо самостійно, але активно шукаємо партнерів.
Водночас ми систематично проводимо низку журналістських розслідувань та знайомимо суспільство з результатами на сайті «Донецька правда». Щомісяця презентуємо підсумки регулярного моніторингу комунальних ЗМІ «Індекс цензури», де критеріями моніторингу є розкриття замовчуваної інформації, визначення справжніх тиражів видань, контроль витрачання бюджетних коштів комунальними ЗМІ, вивчення ступеня рівності доступу до комунальних ЗМІ партій, опозиції, громадян, частота використання мови ворожнечі, а також використання «темників». Даний моніторинг розсилається електронною поштою громадським активістам, журналістам, політикам, посольствам та консульствам, а також доступний на сайті ДІІ.
Є позитивні зміни — наприклад, видання Донецької міської ради «Муниципальная газета» не допускає мови ворожнечі у своєму виданні.
Треба додати, що окрім вищезазначеної роботи, раз на місяць ми робимо «Барометр свободи слова в Донецькій області» за наступними критеріями: перешкода діяльності журналістів; побиття, напади; випадки цензури (ігнорування ЗМІ з боку офіційних органів); судові позови до ЗМІ; політичний тиск; економічний тиск; погрози, залякування; арешти, затримання; кібер- атаки на ЗМІ; відмова у наданні інформації тощо.
Одним з наших нових проектів є випуск програми «Голоси ЛГБТ» на сайті «Новости Донбасса». Це нова форма для активності, але, на мій погляд, дуже перспективна для регіону. Ще ми плануємо проведення щорічних курсів для журналістів «Робота репортера в незалежному виданні». Також постійно працює сайт і блог ДІІ.
Ми вважаємо, що в Донецькій області потрібна більша кількість неурядових організацій, які б опікувалися проблемами свободи слова, правами людини, правами журналістів. На жаль, сьогодні в регіоні спостерігаються негативні тенденції щодо стану медіа — посилюється економічний та політичний тиск на ЗМІ, фактично, відсутня свобода слова. Наприклад, на одному з телеканалів Донецька під час виборів ведучий повинен був шість (!) разів протягом випуску новин згадувати назву однієї політичної партії з правлячої коаліції. В разі меншої кількості згадувань до каналу застосовувались санкції з боку керівництва. Журналісти нічого не можуть з цим зробити — вони залежні. Крім того, відсутня елементарна солідарність у журналістському середовищі щодо захисту своїх трудових прав. Влада зацікавлена в рабському положенні журналістів, у колі губернатора сприймають журналістів виключно як прислугу. Прес-служба очільника області дозволяє собі відверті маніпуляції та провокації щодо незалежних журналістів. Підкуп, залякування, тиск — це три слова, якими можна характеризувати положення ЗМІ на Донеччині.
