Донецький міський голова Олександр Лук’янченко залишається поки що «піддослідним» у проекті «Владометр»

08.10.2012 | Кількість переглядів: 613
Керуючий редактор проекту «Владометр» Тарас Фролов

Керуючий редактор проекту «Владометр» Тарас Фролов

Для того, щоб оцінити ступінь виконання передвиборчих обіцянок, бракує «вихідних даних» – 49 обіцянок мера через відсутність будь-якої інформації знаходяться у статусі «не оцінені». 2 обіцянки пан Лук’янченко дотримав, 5 не виконав, в роботі – 4. Про це розповів керуючий редактор проекту «Владометр» Тарас Фролов (http://vladometr.org/)  під час круглого столу в Донецькому прес-клубі.

Як пояснив експерт: «Ми отримуємо дані про дотримання/не дотримання обіцянок від журналістів. А в Донецьку поки що наш портал не має партнерів, тому інформація щодо  49 обіцянок донецького мера на сьогодні не досліджена». Також Тарас додав, що виходячи з досвіду, можна сказати, що виконання 35% обіцянок є непоганим результатом для політика. «І це зовсім не означає, що 65 % – це невиконання, – продовжив пан Фролов. – Обіцянки можуть зайти в тупик, сторони –  знайти компроміс тощо».

Та як до подібних ініціатив по контролю за владою ставляться самі представники Донецької міської ради? Зокрема, начальник управління зі зв’язків з громадськістю Донецької міськради Максим Ровінський висловив свою думку з цього приводу: «Я позитивно оцінюю громадські ініціативи, пов’язані з моніторингом виборчого процесу та пошуком механізмів контролю влади. Але ще жоден з подібних проектів не був довгостроковим. Ці ініціативи фінансуються за принципом виграшу заявки (на рік-два), та після цього вони «вмирають» або про них забувають, тобто їм бракує системності».

За словами прес-секретаря мера, його також бентежить той факт, що максимум, на що спрямовані такі проекти – це знайти програму народного депутата (з якою він йшов на останні вибори) та проаналізувати, що він вже виконав. «Наприклад, ЧЕСНО. У них є свої критерії. Вони один раз перевірили депутатів згідно цих критеріїв і все…», – відзначивРовінський.

«Я веду до того, що сама ідея громадського контролю влади не є новою, і достатньо легка (з точки зору реалізації): на першому етапі представники подібних ініціатив не беруть на себе ніякої відповідальності, – підсумував пан Ровінський. – Відповідальність з’являється тоді, коли люди виконують свою роботу кожного дня. Я сам колись працював у громадській організації та знаю роботу зсередини. Але в принципі такі ініціативи – це нормальна практика  у демократичному суспільстві».