У рамках проекту «Донбас Медіа Форум» (ДМФ) розробляється стратегія підтримки журналістів Сходу України. Також планується створення постійно діючого освітньо-комунікаційного майданчику, де представники медіа будуть отримувати необхідну організаційну підтримку та нові знання. Про це повідомляють члени оргкомітету ДМФ (Донецький інститут інформації, Інститут демократії ім. пилипа Орлика, Донецький прес-клуб), підбиваючи підсумки цьогорічного заходу.
Після Форуму, який відбувся в Маріуполі 10-11 червня та зібрав близько 300 журналістів, оргкомітет отримав активний зворотній зв’язок від учасників події. Під час панельних дискусій і майстер-класів були напрацьовані практичні рекомендації. Результати роботи ДМФ стали вагомим доповненням до Заключних положень Форуму. Отриманий масив інформації потребував систематизації і проведення додаткових заходів за участі різних цільових груп.
Підсумкова прес-конференція по ДМФ в Українському кризовому медіа центрі, 31.08.16
«Протягом серпня ми провели низку зустрічей. Із ключових моментів, які ми обговорювали, варто виокремити питання медіаграмотності – це актуальний виклик для пострадянської України. Сьогодні суспільство орієнтовано на дві крайності –»перемога» або «зрада». У багатьох випадках це відбувається через недостатній рівень медіаосвіти. Люди стають жертвами маніпуляції та пропаганди, яка стосується і України, і Росії. Також дуже важливо відокремлення пропаганди від журналістики», – зазначив під час підсумкової прес-конференції голова громадської організації «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука.
Питання медіграмотності обговорювалося в рамках зустрічі з неурядовими організаціями, які працюють у медіасфері, і міжнародними донорами, що фінансують проекти, спрямовані на розвиток ЗМІ і свободи слова в Україні. Також були проведені заходи за участі керівництва ключових міністерств – інформаційної політики та з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.
«Що стосується держструктур, тут ми бачимо багато негативу, пов’язаного зі стигматизацією населення Донеччини та Луганщини. Часто звучать заяви, які принижують людей, що залишаються на окупованих територіях. Створюється образ ворога. Ці питання підіймалися під час Форуму та відображені в рекомендаціях, зафіксованих у Прикінцевих положеннях ДМФ. Під час зустрічей з чиновниками ми актуалізували цю проблему», – підкреслив Мацука.
Ще однією цільовою групою стали самі учасники «Донбас Медіа Форуму», які були запрошені на публічну дискусію в Краматорську «Журналістика vs пропаганда: основні положення Стратегії підтримки медіасередовища на Донбасі». «Документ базується на наступних пунктах: що треба робити для подолання мови ворожнечі та налагодження діалогу заради миру всередині українського суспільства, всередині окупованих територій. Також планується співробітництво з центральною обласною і місцевою владою в аспекті перешкоджання журналістській діяльності, з чим представники медіа стикаються достатньо часто. І, нарешті, створення на базі ДМФ постійно діючого освітньо-комунікаційного майданчику. На жаль, на сході України не було подібного досвіду. Сьогодні ми тільки робимо перші кроки, щоб говорити з нашими колегами про те, як подолати пропаганду, висвітлювати ситуацію в Донецьку та Луганську, відмовитись від мови ворожнечі, донести до чиновника, що не треба принижувати громадян України на окупованих територіях», – розповів про ініціативу Олексій Мацука.
Член оргкомітету ДМФ, виконавчий директор міжнародної громадської організації «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика» Світлана Єременко констатувала, що медіа замовчують багато тем і проблем, пов’язаних із ситуацією на сході країни. «Ми протягом двох років проводимо моніторинг медіа на окупованих територіях Донецької області та регіональних ЗМІ. Результати свідчать, що деякі медіа замовчують війну, проблеми, які є у людей на окупованих територіях, у сімей поранених, загиблих, переселенців. Нам треба про це говорити, привертати увагу журналістів і засобів масової інформації до проблем людей, які вимушені там залишатися», – вважає медіа експерт.
За словами С.Єременко, журналістам, які працюють на звільнених територіях, необхідна системна підтримка, як і представникам ЗМІ, які виїхали в інші регіони. «Рекламний ринок значно скоротився. Прийнятий закон про роздержавлення, і це значить, що більше не будуть виділятися кошти з бюджету на підтримку комунальних ЗМІ. В «сірій зоні» люди не отримують ніякої інформації. Там працюють тільки російські канали, і люди піддаються російській пропаганді, не отримуючи інформацію з України», – підкреслила журналістка ще один аспект проблеми.
Закінчення ДМФ 2016 у Маріуполі, 11.06.16
Також залишається невирішеною проблема відновлення мовлення українських каналів на непідконтрольній території Донецької і Луганської областей. «Доcі не налагоджено українське телемовлення на окупованих територіях. У той же час працюють 10 російських новинних телеканалів, які дезінформують місцевих мешканців. Зараз функції влади виконують громадські організації та незалежні медіа. Але вони не можуть замінити собою державу. “Донбас Медіа Форум” здається мені надзвичайно важливою подією для об’єднання журналістів, привернення уваги суспільства до проблем на окупованих і звільнених територіях, а також у »сірій зоні», – підсумувала Світлана Єременко.
Виконавчий директор ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй зі свого боку додала, що прес-клуб активно впроваджує просвітницькі проекти з медіаграмотності на Донеччині, зокрема за останній рік понад 130 освітян взяли участь у тренінгах з цього питання. «Ми побачили надзвичайно велику зацікавленіть щодо поширення на різні аудиторії знань з безпечного споживання медіа, протистояння пропаганді, формування критичного мислення тощо, — підкреслила представник медіа організації. — Журналісти, редактори і власники регіональних медіа мають знати і пам’ятати про те, що поступово збільшуватиметься кількість вимогливих до контенту читачів, глядачів та слухачів, що мине деякий час, і людей перестануть задовільняти їхні ЗМІ у «старому» вигляді. Тому варто мінятися вже зараз, працювати за журналістськими стандартами, уникати політичного тиску, шукати способу незалежного існування».
