Держпрограма щодо боротьби з вірусними гепатитами: чому її досі немає в Україні?

10.01.2013 | Кількість переглядів: 491

«Про те, що у мене вірусний гепатит, дізнався випадково, коли здавав донорську кров, і повідомили, що виявили ВІЛ та гепатит, – розповідає Артем. – Я живу з ВГС вже 10 років, та не лікую гепатит, тому що знаю вартість лікування – близько 20 тис. доларів, які мені ніколи не заробити. Лікар дає поради щодо мого способу харчування, вживання гепатопротекторів тощо. Я намагаюся дотримуватися дієти». Володимир додає: «У мене також діагноз ВІЛ та ВГС, і моя імунологія не дозволяє навіть приймати ліки від гепатиту. Але я завжди готовий виступити і сказати хоча б два слова від громадськості на підтримку необхідності програм по боротьбі з гепатитами, вони дуже потрібні хворим».

Донецький гепатологічний центр обстежив 600 пацієнтів донецької міської лікарні № 1, які лежали в неінфекційних відділеннях, а в терапії, стоматології, хірургії та ін. Виявилось, що на лікуванні знаходиться 6% інфікованих гепатитом С, 1-2 % гепатитом В. Про це повідомив керівник Донецького обласного центру консультативної та лікувально-діагностичної допомоги хворим на вірусні гепатити, професор Ігор Зайцев. За його словами, пацієнти, які знали вже про свій діагноз раніше, не входили до дослідження. Тобто приблизно 7 % пацієнтів різних відділень, які знаходились на лікуванні, хворі на гепатити і не знали про свою хворобу. «Ми лише можемо уявити собі реальні масштаби захворюваності по області, – зауважив професор. – Щодо витратності подібних скринінг-досліджень у межах області (якщо б довелося виявляти всіх хворих на гепатит по регіону), то це приблизно чотири річних бюджети першої міської лікарні!»

Дмитро Коваль

Про те, що наразі відбувається в Україні з підготовкою держпрограми щодо боротьби з вірусними гепатитами, повідомив директор Всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит» Дмитро Коваль:  «У березні 2011 р. розроблено концепцію програми, але з того часу вийшло розпорядження Президента України про неможливість створення нових соціальних програм. І документ щодо гепатитів увійшов до складу загальнонаціональної програми «Здоров’я-2020: український вимір», яка має відображати інтереси великої кількості хворих на гепатити. Але цей документ також не затверджено».

Як наголосив пан Коваль, зусилля громадських організацій, і не лише «Зупинимо гепатит», на жаль, поки що ні до чого не призводять. Експерт, зокрема, поінформував, що у відповідях міністерств, які надходять на запити їхньої організації, говориться, що кошти в обласних бюджетах є. Підтвердженням того, що добитися певних результатів у боротьбі з гепатитами можна, є  реалізація регіональних програм у Сумах, Житомирі, Рівному, Тернополі, Полтаві, Вінниці, Дніпропетровську, Львові, Одесі. «Краще за все справи у Сумах, де є гепатоцентр, який фінансується за обласні кошти, – зауважив Дмитро. – Є й обладнання для діагностики, і гроші на закупівлю ліків». Тепер треба чекати, коли Донецьк подбає про своїх хворих. «Ми робили запити до різних облдержадміністрацій, і від Донецької, зокрема, одержали таку відповідь: «Коштів у бюджеті-2013 на лікування гепатиту не передбачено, і можливість якоїсь корекції буде лише у квітні-травні», – повідомив Коваль.

Ігор Зайцев

Професор Зайцев прокоментував, що «лікування дійсно надто коштовне – понад 100 тисяч гривень». Але, на його думку, те, що в інших областях ухвалено програми боротьби з ВГС на мільйон гривень, звучить голосно, а насправді це, власне, лікування лише десяти хворих! І якщо дивитися на цю проблему у масштабах держави, то це просто ніщо. Щодо питання, якою має бути держпрограма, експерт підкреслив: «Програма – це не лише гроші на ліки, а й питання, кому їх дати – адже на всіх не вистачить. У жодній країні світу немає достатньої кількості грошей, щоб покрити всі витрати на лікування хворих на гепатит. Якщо у пацієнта є вже друга стадія фіброзу і вище, то йому в першу чергу надають лікування. Якщо немає такої проблеми, то він включається до «аркушу очікування». До програм мають бути закладені і кошти на вакцинацію від ВГС, на діагностику – принаймні для членів родини хворого. Тобто є купа нюансів, які в ту програму, що намагаються затвердити, взагалі не включені. Там йдеться лише про лікування гепатитів».

Читати також:

Переважна більшість українців, хворих на гепатит С, не лікується через високу вартість препаратів

Внаслідок обмеженої конкуренції та наявності лише декількох іноземних виробників противірусних препаратів, вартість курсу лікування залишається недосяжною для переважної більшості хворих українців – майже 18 000 $

Державна програма зі сприяння добровільному переселенню до Російської Федерації співвітчизників, що проживають за кордоном

Що таке Державна програма зі сприяння добровільному переселенню до Російської Федерації співвітчизників, що проживають за кордоном?

Що необхідно знати тому, хто бажає переселитися до Російської Федерації за Державною програмою?

Про особливості оформлення документів для добровільного переселення до Росії на засіданні Донецького прес-клубу розповіла співробітник Генерального консульства Російської Федерації в Харкові Любов Несвіт