Чи є альтернатива пенсійній реформі?

15.03.2011 | Кількість переглядів: 581

За словами віце-прем`єра Міністра соціальної політики Сергія Тигіпка «за умов збереження діючої системи пенсійного забезпечення ми приречені на постійну кризу». Дефіцит коштів Пенсійного фонду гальмує інвестиції в економіку та зумовлює все нові запозичення. На кінець 2010 року сума державного боргу сягатиме 41% ВВП. Лише для його обслуговування наступного року потрібно більше 70 мільярдів гривень – п’ята частина держбюджету. Крім того, діюча система в очах суспільства не є справедливою». Головна мета пенсійної реформи — забезпечити соціально справедливу систему розподілу пенсійних коштів і гарантувати стабільну виплату пенсій нинішнім та майбутнім пенсіонерам.

Заступник начальника Головного управління пенсійного фонду в Донецькій області Тетяна Баранова

Заступник начальника Головного управління пенсійного фонду в Донецькій області Тетяна Баранова

Про реформування пенсійного законодавства розповіла заступник начальника Головного управління пенсійного фонду в Донецькій області Тетяна Баранова: «Якою ж метою керується законодавець, коли пропонує на загальний розсуд цей законопроект? По-перше, ми не вперше говоримо про стан і державного бюджету, і бюджету пенсійного фонду. Кожного року на порядку денному ставимо питання про ситуацію з бюджетом, чи є дефіцит тощо, й наше першочергове завдання в тому, щоб ці питання не виникали. Другим нашим завданням є стабілізація пенсійної системи. Наразі пенсійне законодавство регулюється десятком законів про пенсійне забезпечення. В запропонованих змінах до законопроекту охоплена максимальна частина законів, що стосуються призначення пенсій. Наступне завдання – ліквідація розриву в розмірах призначених пенсій як по різних законах, так і по різних періодах. Ще одним завданням є забезпечення справедливого розподілу пенсійного фонду. Питання полягає в тому, чи є у громадян можливість відкоадати кошти, окрім традиційних вирахувань, для свого альтернативного індивідуального пенсійного рахунку».

Вже зараз на 14,4 млн. офіційно працюючих припадає 13,7 млн. пенсіонерів, а найближчими роками їх чисельність зрівняється. Один з найнижчих в Європі рівень офіційних зарплат – середня зарплатня у державному секторі становить 2400 гривень, а у приватному – 1800. Один з найвищих у світі рівень навантаження на заробітну плату: лише соціальне страхування – 41,2%, що майже повністю змушений сплачувати роботодавець. На додачу ще й великий розрив у розмірах пенсій – середній розмір пенсії за віком у жінок складає 872 грн., у чоловіків – 1327 грн. Дві третини пенсіонерів отримують пенсію менше 1 тисячі гривень.

Дефіцит Пенсійного фонду зростає щорічно: у 2009 році – 30 мільярдів грн, у 2010 – 26,6 млрд, наступного року, якщо нічого не робити, він складе близько 20 мільярдів гривень. Ці кошти доводиться виділяти з держбюджету, відбираючи їх у лікарів, вчителів, відмовляючись від державних інвестицій та створення нових робочих місць. Надзвичайно високий рівень співвідношення пенсійних видатків до ВВП. У минулому році пенсійні видатки складали 18% від ВВП – чи не найвищий рівень у світі. Цього року, зважаючи на зростання економіки, вони дещо нижчі – 16,3% ВВП. Це тягар, який не винесе жодна економіка. Для розвинених країн, які теж мають подібні демографічні проблеми, — норма 9-11%.