«Серед основних проблем, з якими стикаються діти із соціально-неблагополучного середовища, – це відсутність документів, утиснення майнових прав, насилля», – стверджують представники громадських організацій Донеччини. Дуже часто діти, які потрапили в біду та мають відповідний статус (сироти), залишаються поза увагою державних соціальних служб. Та кількість таких дітей постійно зростає. Через те, що механізми впровадження законів з питань захисту дитинства погано прописані,і не існує загальноприйнятих стандартів якості надання правозахисних послуг дітям, проблема соціального сирітства є надзвичайно актуальною.
Середній термін визначення статусу сироти становить 4-5 місяців; у випадку розгляду питання щодо відправки до інтернату для дітей-інвалідів – близько року. В багатьох містах Донбасу взагалі немає міських притулків, тому утримання такої категорії дітей є проблемою, і, як правило, поки триває процес оформлення статусу дитини, її життя фактично не змінюється на краще. А для родичів сиріт, служб, які допомагають дітям, самостійно скласти позов та інші юридичні документи, необхідні для звернення до суду, дуже складно.
Для покращення ситуації щодо соціальних сиріт громадська організація з Макіївки «М.АРТ.ІН-клуб» створила Дитячу правозахисну мережу. Учасниками правозахисної мережі стали громадські організації, які протягом багатьох років займаються питаннями захисту дитинства та соціальної реабілітації дітей, а також вирішують проблеми й юридичного характеру. Водночас, на базі реабілітаційно-тренінгового центру «Детская деревня», який понад вісім років працює у Макіївці, відкрито дитячий правозахисний готель. Він є цілодобовим притулком для маленьких клієнтів, яким ніде переночувати та поїсти, поки йде процес оформлення документів.
«В Донецькій області 11 755 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (дані на 1 січня 2009 року). Приблизно 30% – це біологічні діти-сироти, а решта – діти, батьки яких позбавлені прав. Із усієї кількості дітей-сиріт лише 37% мають хоч якесь житло, з них 12% – житло на правах приватної власності, інші 25% – закріплене житло, та найчастіше це місце проживання батьків, яких колись позбавлено прав, і до яких після закінчення інтернату дитина знову повинна повернутися», – розповіла начальник служби у справах дітей Донецької облдержадміністрації Віра Сагайдак.
Керівник Донецького дитячого правозахисного центру, керівник ГО «Донецький Меморіал» Олександр Букалов додав, «що проблеми, які виникають у дітей, чиї батьки перебувають у місцях позбавлення волі вирішуються особливо складно, тому що ці мами й тата не можуть взяти участь у вирішенні проблем, якщо це стосується майнової приватизації, або оформлення опіки, тощо». Проте бувають випадки, за словами правозахисника, коли проблеми тягнуться ще з підліткового віку.
«В Україні поки лише формується система контролю за дотриманням прав дітей», -вважає голова громадської організації «М.АРТ.ІН-клуб» Вікторія Федотова. «Є прописані норми, але поки для нас, як споживачів, вони вкрай розмиті, незрозумілі. Також не існує механізмів реалізації цих норм». У всіх розвинених країнах норми контролю прав дитини існують з боку держави, громадських організацій та спеціальних міждержавних комітетів тощо. «Ми ж зіткнулися з проблемою відсутності у інтернатів можливості доступу до юридичних послуг, і, як правило, проблеми соціальних сиріт пов’язані саме з отриманням юридичних послуг. В інтернатах Макіївки немає ставки юриста. За минулий рік через «М.Арт.Ін-Клуб» пройшло 123 дитини, 90% з них піддавалися насильству і права кожного з них в тій чи іншій мірі були порушені», – завершила Вікторія Федотова.