Вже понад 25 років Україна живе в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу. Здавалося б, за такий довгий час суспільство мало б знати все про шляхи передачі інфекції та розуміти, які наслідки має подальше поширення захворювання. Але багато років однією з найсуттєвіших перешкод на шляху подолання епідемії залишається стигма та дискримінація щодо ВІЛ-позитивних людей. Більша частина респондентів, які брали участь у дослідженні індексу стигми ЛЖВ у країнах Східної Європи та Центральної Азії, зізналися, що дуже бояться тестуватися або звертатися по допомогу, саме через страх соціальної стигми, страх втратити дружину/чоловіка або партнера, втратити можливість одружитися, втратити родину або друзів, роботу або навчання, а також страх стигматизації дітей.
На жаль, ці страхи небезпідставні: розголошення статусу медпрацівниками, цькування з боку сусідів чи колег по роботі, відмова у медичному обслуговуванні або у прийомі до дитячого садочка ВІЛ-позитивної дитини та багато інших подібних прикладів все ще мають місце і на Донеччині, зокрема. Скільки ще триватиме така ситуація в українському суспільстві? Як запобігти цим негативним явищам? Ці питання обговорюватимемо під час засідання прес-клубу, яке відбудеться 28 листопада (середа) 2012 року, о 14 годині у конференц-залі Донецького обласного дитячо-молодіжного центру за адресою: пр-т Б.Хмельницького, 96 (навпроти кафе «Елада», орієнтир – облдержадміністрація)
Запрошуємо всіх зацікавлених взяти участь в обговоренні, а також приєднатися до ініціативи «Червону стрічку носять небайдужі»! Червона стрічка, починаючи з 1991 року, – це головний символ боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу та солідарності з ВІЛ-позитивними людьми. Стрічка стала втіленням активної громадянської позиції та небайдужості кожного, хто її носить. Толерантність, відповідальність та небайдужість – це внесок кожної людини у перешкоджання поширення епідемії. ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» підкреслює, що вдягнути червону стрічку у Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це теж внесок у спільну справу. Носити її – це заслуговує поваги, це означає відкрито заявляти про свою позицію – позицію небайдужості. І для того, щоб подолати епідемію ВІЛ/СНІДу ми маємо докласти зусилля всі разом.
