Через війну несуть втрати і місцеві медіа. Результати серпневого моніторингу донецьких ЗМІ

23.08.2022 | Кількість переглядів: 84

Медіа Донеччини, як і всієї України, наразі в кращому випадку виживають. В регіоні зникли паперові видання (а разом з ними гроші за передплату та продаж газет за готівку), рекламний ринок «лежить», а можливість монетизації контенту в онлайн так і не встигла стати практикою. Експертна група звернула увагу на те, що в непоодиноких випадках сайти нині нехтують навіть «святая святих» журналістики – вказуванням джерела отримання інформації. Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа не виявили.

Разом із населенням та інфраструктурою Донецької області, де тривають запеклі бої за Україну, несуть втрати і місцеві медіа. Зокрема, саме на моніторинговому тижні з 1 по 7 серпня 2022 року ворожа артилерія знищила будівлю, де знаходилась редакція «Вільного радіо» у Бахмуті. У зв’язку із небезпекою та оголошеною в області обов’язковою евакуацією більшість співробітників редакцій покинули свої домівки і наразі працюють в екзилі. Це позначається на кількості та якості матеріалів, що публікуються на місцевих сайтах (нагадаємо, що жодної друкованої газети в області немає). Так, за сім перших днів серпня на восьми популярних регіональних сайтах Донеччини – «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут) – з’явилося 556 текстів (у червні було 610). Більше за інших скоротив свою новинну стрічку сайт Донецька.

Першою була змушена почати працювати віддалено маріупольська редакція, але це якщо не зважати на сайт Донецька, співробітники якого з 2014 року працюють у Львові. За даними донецької експертної групи, тільки у двох з восьми досліджуваних медіа залишились по 1-2 представники на місцях (і ті здебільшого змінили репортерську роботу на волонтерську), усі інші евакуювались. Саме віддалена робота журналістів призвела до великої кількості запозиченого контенту, зникнення власних джерел інформації і – відповідно – збільшення «ваги» релізів влади та «силовиків» в новинних стрічках. Як наслідок – зниження показників стандарту «баланс думок» і  «достовірності». І хоча сайти «Вільне радіо», «Вчасно», «Сайт города Мариуполя» тримають планку якості вище за колег з регіону, загальна ситуація тяжіє до погіршення. Без відповіді залишається питання, на яких підставах редакція сайту «Знамя индустрии» публікує контент російською мовою і чому лише один з 61 проаналізованих текстів – державною?

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний рівень дотримання базових журналістських стандартів досліджуваними донецькими медіа становить 9,16 (попередня хвиля моніторингу зафіксувала 9,23 бали). Найвищою, як і у червні 2022-го року, є оцінка повідомлень на сайті «Вільного радіо» з Бахмута – 10,81 – але у червні це медіа отримало 11,25 з 12 можливих балів. Середній бал ІА «Вчасно» цього разу сягнув 10,44, а на третьому місці опинився сайт Слов’янська з показником 9,88. «Сайт города Мариуполя» в серпні поступився місцем у трійці лідерів із середньою оцінкою 9,31. Зниження якості експерти пов’язують із віддаленою роботою журналістів, які мають вкрай обмежений ресурс для отримання ексклюзивної первинної інформації, у зв’язку з чим матеріалам бракує не тільки балансу думок, а і повноти, яку мав би забезпечувати локальний бекграунд.

  Експертна група звернула увагу на те, що в непоодиноких випадках сайти нині нехтують навіть «святая святих» журналістики – вказуванням джерела отримання інформації. Типовий приклад: «Сегодня, во вторник, 2 августа, машины с технической водой начали развозить ее в 9:00. Автомобили курсируют по районам, в которых отсутствует водоснабжение» – і  список адрес. Тобто немає ані згадки, що це повідомляє кореспондент видання, ані звідки походить ця інформація. Роз’яснюючи ситуацію щодо обміну валют «Знамя индустрии» публікує новину «Нацбанк представил кардинальне изменения в процессе обмены валюты» (помилки редакційні), у якому ані преамбули, ані підпису. «То як аудиторія має сприймати цей текст? Звідки він походить? Хто дав ці роз’яснення? Чи варто цьому довіряти? – дивується медіаекспертка Тетяна Строй. – В умовах гібридної війни, коли дезінформація і фейки присутні в інформаційному просторі, така подача може сприйматися читачами як провокація».

Спантеличив експертів і матеріал на сайті Краматорська, в заголовку якого жителів закликали евакуюватися до… Кіровограда, тобто до не існуючого міста. Щоб не звинувачувати співробітників сайту у невігластві припустимо, що таким чином журналісти прагнули привернути увагу певної частини аудиторії, яка досі називає Бахмут Артемівськом, а Покровськ Красноармійськом… Але недбалість наочна, у  тому числі і в написанні слова «жителів».

Так само не зрозуміло, хто спілкувався з директором Територіального управління ДБР у Краматорську, бо інтерв’ю на сайті «Знамя индустрии» починається так: «Чим наразі займається у Краматорську Державне бюро розслідувань, розповів директор Територіального управління цього правоохоронного органу Владислав Васильєв». В кінці тексту теж немає підпису. То кому ж саме він розповів? Складається враження, що інтерв’ю «зліпили» на основі релізу прес-служби ДБР, тобто між абзацами вставили запитання, до того ж дуже недолугі, наприклад: «Що можете додати на останок?».

Позначка «Надійне джерело», яку активно використовують сайти Маріуполя і Донецька, нічого не гарантує. Наприклад, в матеріалі Що окупанти зробили з маріупольською «Феєю», – ФОТО відсутні відомості про хоч якесь джерело, з якого журналісти отримали інформацію. А в тексті Замість пам’ятника загиблим маріупольцям – монумент Олександру Невському. Окупанти назвали меморіал фонтаном і демонтують, – ФОТО журналісти наче дражнять дослідників, вказуючи, що розуміються на стандартах, але свідомо нехтують ними: «Дозволимо собі оціночне судження: це просто знущання з людей, з їхньої пам’яті, з історії, з того, що найцінніше – людського життя». При цьому загальна оцінка за стандарт відокремлення фактів від думок у 0629 становить 1,44 при максимуми 2 бали.

І хоча більшість новин на донецьких сайтах  містять посилання на джерело («як повідомляє сайт міністерства…», «повідомили у прес-службі» тощо), середня оцінка достовірності залишається невисокою: 1,58 (у червні вона була 1,51), і лише «Вільне радіо» жодного разу не схибило і має за цей стандарт два бали з двох можливих.

Дотримання стандарту балансу думок на донецьких онлайн-ресурсах третю хвилю поспіль не змінюється – 0,66 балів. Так само традиційно високою залишається доступність викладення (2 бали з двох).

Щодо використання мови ворожнечі цього разу експерти звернули увагу на  Сайт міста Донецька, де третина матеріалів має знижену оцінку за цим параметром, а середній бал становить 1,63. Розповідаючи про перебіг подій на фронті, зокрема, реакцію росіян, редакція цитує в матеріалах або публікує скріни з певних телеграм-каналів (де за відсутності цензури нерідко трапляється ненормативна лексика): «Ху*рят на раз-два, я тебе говорю. У нас полк там въ*бали. Батальоны ложатся…». Зрозуміло, що навряд чи цей новинний сайт читають діти, але заголовки на кшталт “Вибл**кидєда Вови”: в Києві провели акцію, щоб показати ставлення до путінських вояк, – ФОТО – все ж таки не роблять медіа честі.

Припущення, що використання мови ворожнечі щодо росії є позицією редакції, підтверджує той факт, що нерідко лайливі вислови фігурують в матеріалах за підписом редактора сайту Романа Лазоренка. Наприклад, в своєму блозі про мєдведєва, глузуючи з екс-президента росії, автор називає його Дімоном, який «бухає», «синім» начальником, схожим «на маленьку людину, яка вважає себе великим ученим і між черговими порціями вогненної води згадує, що він кандидат наук».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Медіа Донеччини, як і всієї України, наразі в кращому випадку виживають. В регіоні зникли паперові видання (а разом з ними гроші за передплату та продаж газет за готівку), рекламний ринок «лежить», а можливість монетизації контенту в онлайн так і не встигла стати практикою. Отже, експерти донецької групи не побачили за моніторинговий тиждень жодної маркованої реклами, але на сайтах Слов’янська, Донецька і бахмутському «Вільному радіо» трапилося по одному матеріалу, маркованому не належним чином («Новини компаній» та «Промо»), і загальний показник такого контенту геть не суттєвий – 0,5%. В декількох текстах експерти побачили ознаки замовності. Зокрема, матеріал «Благодійний фонд «Твій оберіг надії» допомагає людям, які втратили власний дім» потрапив водночас на три з досліджуваних сайтів: 6262, 062 та 0624 розмістили його під рубрикою «Партнерський матеріал» одночасно 2 серпня. Цікаво, що такий самий текст оприлюднив і сайт Маріуполя, але до початку моніторингової хвилі, 26 липня (і тому він не «зіпсував» статистику ресурсу). Експерти віднесли цей текст до політичної «джинси», зважаючи на приналежність очільника фонду до партії «Батьківщина».

Частка матеріалів з ознаками замовності– 0,7%.

Помітною ознакою деяких досліджуваних медіа Донеччини є величезна кількість не оброблених журналістами повідомлень (іноді у вигляді оголошень) від влади, військових та силових структур. Зокрема, це стосується сайту газети «Знамяиндустрии»: до офіціозу експерти віднесли 17 з 61 оціненого тексту (28%). Типові заголовки сайту: «Обстрелы Донецкой области: Отчет полиции 1 августа», «Ситуация в Константиновской громаде на утро 3 августа», «Ситуация на фронтах Украины на утро 7 августа». Суттєвою кількістю подібного контенту відзначився і Сайт города Краматорска (12,3% офіціозу), а середній показник усіх восьми аналізованих медіа становить 6,3%, що є найбільшим показником для регіону у цьому моніторинговому році.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа не виявили. Зникли з інформаційного простору і тексти, які б пояснювали аудиторії важливість медійної гігієни і критичного мислення (таку практику регіональних медіа експерти відзначали від початку війни). Між тим, у громадах області продовжують панувати хибні думки і настрої, про що свідчить, зокрема, матеріал «Слухи в соцсетях вынудили мэра Краматорска написать жёсткий пост», оприлюднений сайтом «Знамя индустрии». «У нас начинается какое-то тотальное переполнение чаши ненависти. Ко всему и всем. С пустого места и от капли лишних эмоций остро реагируем на любые заявления. Нет сил на уговоры, на оправдания и диалоги, но мы все моментально находим энергию грызть глотки друг другу по малейшему поводу», – цитує видання голову Краматорської міської воєнної адміністрації Олександра Гончаренка.

Теми

Військові події (30%) та життя в умовах війни (31%) – дві основні теми, якими рясніють медіа Донеччини, відображаючи інтереси аудиторії. Окрім зведень штабів усіх рівнів до першої тематичної категорії експерти віднесли і низку текстів про живих та загиблих героїв війни. А коли йдеться про цивільних, тематика матеріалів ділиться на дві частини: про тих, хто залишився (і, відповідно, потерпає від «прильотів» та відсутності води чи інших благ цивілізації), і тих, хто евакуюється або вже переїхав.

Відображення місцевими медіа теми евакуації експерти вважають безпрецедентним за кількістю і доволі примітивним за якістю. Наприклад, 15 з 65 матеріалів, що вийшли за тиждень на Сайті Краматорська, стосувались евакуації, але жодний з них не розповідав історії конкретних людей. Сайт міста Слов’янська також повідомляв про перебіг та маршрути евакуації населення, але одночасно розповідав і про те, Як планують зимувати мешканці Слов’янська, які залишаються у місті. Загальні ж рекомендації Як перезимувати цього року своїм читачам надає «Вільне радіо». До речі, журналісти цього ресурсу звернули увагу і на таку важливу тему як евакуація українців з окупованої території – і навели можливі маршрути в матеріалі Дорога до безпеки: як виїхати з окупованої території через Росію. Цей сайт приділив увагу і ще одному аспекту евакуації  – переїзду медичного закладу. Йдеться про те, що Луганська обласна клінічна лікарня розпочала роботу у Дніпрі.

12% текстів на сайтах Донеччини стосуються діяльності правоохоронних органів і, відповідно, типових злочинів мешканців. Найгострішими, судячи з повідомлень медіа, є теми прихильників «руського миру» («Прославляння звірств окупантів – двом мешканцям Донеччини повідомлено про підозру»), мародерів («Поліцейські Донеччини затримали зловмисників, які пограбували банкомати на понад мільйон гривень») та колаборантів («Зрадив присязі та працює на окупантів – на Донеччині судитимуть експоліцейського»). До «традиційної» наркоторгівлі додалась тема самогоноваріння (в умовах військових дій виготовлення та торгівля алкоголем є злочином). Три тексти (1%) стосувались корупційних дій, пов’язаних із уникненням військової служби («ДБР затримало чергових хабарників у військкоматах: у Краматорську уникнути мобілізації коштувало 2 тис доларів, у Дніпрі – 4»).

Найбільше тематичне розмаїття продемонстрували сайти «Вільного радіо», міста Маріуполь та міста Слов’янська, журналісти яких приділили увагу питанням економіки, освіти, спорту, екології, психології. На «Вільному радіо» з’явився навіть текст про краєзнавство. Йдеться у ньому про те, що Бахмутянин знайшов листівки російських окупантів часів Другої світової, і медіа робить акцент на тому, як тоді працювала пропаганда.

Сайти Слов’янська і Маріуполя приділили увагу культурним подіям. Перший повідомив про відбір на дитяче Євробачення та трендові українські пісні, а другий (0629) – про книгу віршів і документальний фільм, присвячені Маріуполю.

 Експерти помітили тенденцію політематичності багатьох матеріалів. Тобто, наприклад, коли йдеться про спортсмена або мисткиню, що є переселенцями – професійна діяльність і життя таких особистостей змінились саме під впливом війни і спричиненої нею зміни місця проживання.

Місцевому самоврядуванню  найбільшу увагу з досліджуваних медіа приділив Сайт міста Краматорська (7 матеріалів, здебільшого про засідання певних комісій і діяльність департаментів), а загалом ця тема зайняла 3% контенту.

Жодної згадки про релігію чи ковід на моніторинговому тижні в місцевих медіа не пролунало, хоча загалом тематику охорони здоров’я і соціального захисту населення представлено у 4% текстів.

Тональність

Найбільш позитивно налаштованим цього разу виявився сайт ІА «Вчасно», журналісти якого відшукували «плюси» в різних темах: На Луганщині ЗСУ ліквідували дві розвідгрупи росіян«Я не можу зараз обійняти сина, але можу подарувати йому мирне майбутнє»: історія бойового медика НадіїВідновлення України: як талановита молодь Сходу готує стартапи для допомоги державі. Загалом на цьому сайті кожен четвертий матеріал несе позитив. А от на сайтах Маріуполя і Донецька інформацію подано абсолютно нейтрально. Середній показник тональності донецьких медіа такий: 3% негативу, 88% нейтрального, 9% позитивного. Експерти зауважують, що у червні частка матеріалів із негативним забарвленням була 7%, отже складається враження, що медіа намагаються підняти бойовий дух читача, може, і дещо штучно.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Ще  у червні експерти зауважували, що зменшення частки власних матеріалів в медіа, співробітники яких працюють в екзилі, є природнім. Тенденція збереглася, і наразі чесно запозиченими (тобто із позначкою – звідки або гіперлінком на інше мережеве медіа) на сайтах Донеччини є 60% повідомлень, не ідентифікованими – 13%. При цьому медіа подеколи не піклуються належним чином, щоб посилання відповідало вказаному джерелу. Наприклад, в матеріалі Мама і донька, які втратили ноги через ракетний удар РФ по Краматорську, отримали протези (фото) вказано, що про це «повідомив мер Львова Андрій Садовий», однак спроба переконатися приводить на фейсбук-сторінку TheRighttoWalkFoundation.

Тетяна Строй, Олена Самойленко, Ірина Черниченко

Читати також:

Героїні в медіа Луганщини: від народження до поховання

Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України. На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, …

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …