У листопаді 2012 року провідними аналітичними центрами – Лабораторією законодавчих ініціатив, Центром Політичних досліджень та аналітики (ЦПСА) за участі регіональних партнерів – заснована Всеукраїнська ініціатива «За чесні державні закупівлі у галузі освіти». Проект реалізується за підтримки Європейсього Союзу у співпраці з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України. На Донеччині регіональним партнером кампанії є Макіївська громадська організація «Батьківщина».
«Головною метою цього проекту є налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю, обмін досвідом між регіонами України, проведення фінансового аналізу відділів освіти, виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти та представлення рекомендацій для покращення Законодавства України у галузі державних закупівель», – відзначив під час прес-конференції у Донецькому прес-клубі заступник голови Макіївської міської громадської організації «Батьківщина» Сергій Карелін.
Унікальна методика моніторингу, яка використовувалась громадськими діячами, має на увазі, що спостереження за процесом держзакупівель вже відбувається системно, головний інструмент – це закон «Про доступ до публічної інформації…» Основним предметом дослідження є закупівлі у розмірі до 99 тисяч 999 гривень. «Наприклад, якщо брати підпорогові суми 90-99 тисяч гривень, то тут можна підозрювати заниження сум, щоб ухилитися від проведення тендерної процедури. Також часто-густо більшу суму розбивають на декілька менших. Аналіз фірм, які уклали договори на такі сумі, наводить на думку про корупційну складову: виникає бажання з’ясувати, кому належить це підприємство, та, відповідно, чи є володар фірми родичем когось з членів тендерної комісії», – розповів С.Карелінжурналістам.
За словами громадських аудиторів, на першому етапі проекту вони відправили 63 інформаційних запита, на які отримали 38 позитивних відповідей та 25 негативних, що становить 40 % від загальної кількості. Висновок: бюджетні організації ще далекі від відкритості, та не кожен громадянин може дізнатися, на що «йдуть» податки.
Крім того, до запитуваної інформації були додатки до річного плану державних закупівель (РПЗ) за 2011 та 2012 роки. «Ми зафіксували таке: більш за все найменувань у документах до РПЗ було в управління освіти Краматорської міськради за 2011 рік – 223 та за 2012-й – 201. Менш за все – по чотири на рік – у відділу освіти Артемівської райдержадміністрації, – прокоментував результати спостереження С.Карелін. – Тут виникає питання: або існує різниця у потребах цих відділів освіти, або хтось навмисне закладає гроші на закупівлі без проведення процедури». За кількістю закупівель із значеннями 90-99 тисяч гривень лідерами, за його словами, є управління освіти м. Краматорська з 13 плановими закупівлями та Ленінський райвідділ освіти м. Донецьк з 9 у 2012 році. Тобто, у краматорських освітян суми перевищують мільйон гривень. Експерт відзначив: «Уявіть собі, що така кількість підпорогових сум у цього відділу освіти, виникла через великий обсяг закупівель: тож скільки операцій відбувається у «тіні»?..»
Цікаво, як реагують освітяни на громадські запити. Наприклад, у Ленінському районному відділі освіти м. Донецька після надання першої відповіді надалі взагалі відмовилися давати інформацію на запити, отримані електронною поштою, оскільки райрада не встановила регламент роботи з електронними зверненнями. І це не зважаючи на те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» існує вже понад два роки, і у ньому передбачено такий вид звернень. А також в законі «Про прокуратуру» також йдеться про адміністративну відповідальність за ненадання інформації. Громадські аудитори вже ініціювали прокурорську перевірку щодо цього відділу освіти.
«У процесі громадського моніторингу найкраще реагували і спілкувались з представниками громадської організації спеціалісти Слов’янського районного та Краматорського міського відділів. На відміну від них, Мар’їнський районний відділ освіти часто не відповідав на звернення, пояснюючи це відсутністю сканерів (хоча можна сфотографувати документи на мобільний і переслати), а також керуючись законом «Про звернення громадян», за яким можна відповідати протягом 30-ти днів, а не 5-ти, як говориться у законі «Про доступ до публічної інформації», – розповів громадський аудитор Валентин Краснопьоров.
Сергій Карелін також зазначив, що у разі виникнення проблем у комунікаціях з місцевими підрозділами, управління освіти та науки облдержадміністрації оперативно допомагало громадським аудиторам.
