Бути Людиною – бачити серцем

21.08.2013 | Кількість переглядів: 365

Бути людиною. Що це? Заклик, ствердження чи питання, на яке нам все складніше відповісти? «Бути Людиною – це значить відчувати, що ти за все відповідальний», — ці слова належать видатному французькому письменнику Антуану де Сент-Екзюпері. Життя не завжди складається так, як ми того бажаємо, мріємо, плануємо, але життя не може бути марним. 

«Я переконана у тому, що кожен з нас прийшов у цей світ завдяки Богові саме у той час і на те місце, де він дуже потрібен. Кожна людина покликана своєю присутністю на землі прикрасити світ своїми талантами, своєю любов’ю… – говорить голова правління Дзержинської міської громадської організації «Екологія та Соціальний захист» Ольга Руденко. — Це і є та відповідальність, яку людина з радістю має нести упродовж свого життя, тобто творити ДОБРО».

В реальному житті стільки болі та страждань, так багато людей, яким потрібна підтримка. «Я сама була однією з тих, хто мав би розчаруватися у житті, скласти перед труднощами руки та й жаліти себе, — розповідає пані Ольга. – Справа у тому, що син протягом 17 років вживав наркотики, пиячив, близько семи років перебував у місцях позбавлення волі Росії і України. Я пережила дуже багато складних моментів, оскільки виховувала його сама. В дитинстві була дуже самоорганізованою дитиною, відмінницею, активісткою, комсоргом школи, а потім профспілковим лідером, тому зрозуміти сина та його спосіб життя мені було надзвичайно важко».

Прагнення допомогти молоді уникнути страшних помилок, а батькам — знайти альтернативу такому жахливому життю, надихнуло у 2005 році Ольгу Руденко на створення громадської організації «Екологія та Соціальний захист».

На початку діяльності відкрили клуб для дітей «Ведущие к свету», «Дивосвіт», «Ати-Бати» , сімейний клуб «Счастливое супружество», клуб для людей з вадами зору «Я бачу світло!». В рамках цих клубів активісти провели дуже багато заходів у своєму мікрорайоні, вивчали рідний край, ходили у походи, на екскурсії, проводили вечори для ветеранів війни, тематичні акції з молоддю, дискотеки, вечори романсів, реалізовували проекти місцевих ініціатив спільно з міською радою. У 2008 році організація «Екологія та Соціальний захист» взяла участь у конкурсі міні-грантів від облради: збиралися створити бібліотеки для незрячих. Конкурс виграли, але… коштів так і не отримали. Однак, не залишили поза увагою людей з цією проблемою: проводили тематичні зустрічі, звернули увагу місцевої влади на потреби незрячих та досягли порозуміння – на дорогах міста з’явилися необхідні пішохідні розмітки.

І все це були спроби підняти активність та відповідальність кожної людини в мікрорайоні № 1, де мешкає понад 20 тисяч людей, спрямувати їх на організацію якісного дозвілля, налагодження діалогу між представниками старшого покоління та молоддю, виховання культури спілкування, формуваня у юнаків та дівчат цінностей, що базуються на основі добра, поваги до себе та оточуючих.

«Три роки тому наша організація виграла міні-грант облради на створення майданчика для відпочинку дітей у нашому спальному районі, тому що з моменту його існування мешканці навіть не мали змоги присісти відпочити, не кажучи вже про місце для проведення колективного чи сімейного дозвілля, — розповідає виконавчий директор «Екології та Соціального захисту» Ольга Сиротенко. – Тут ніколи не було ані кінотеатру, ані стадіону, ані гойдалок для малюків. Ми, члени організації, власноруч встановили лави, урни та змонтували власними руками чудовий дитячий майданчик. До гарної справи долучилися і місцеві підлітки».

Кістяк громадської організації становлять дві родини: Руденків та Сиротенків, а на акціях приєднуються всі небайдужі до питання благоустрою мікрорайону № 1. Таким чином вдалося відновити місцевий парк. Ось так, за словами О.Руденко, з 2010 року розпочато ініціативу «знизу» щодо облаштування місць спільного відпочинку дітей та дорослих. «Я дуже задоволена результатом, пишаюся тим, що нам із соратниками вдалося зробити: залучити кошти місцевого, обласного бюджетів та облаштувати у парку зону відпочинку, — розповідає Ольга Петрівна. – Це власна перемога кожного учасника проекту. Той, хто будує, не буде руйнувати. Поруч з нами працювали юнаки. Зараз вони вже сидять з подругами на лавці під місяцем, а скоро будуть приводити своїх дітей та й хвалитися, що все це зроблено татовими руками. А потім прийдуть з онуками. Ось який ланцюжок любові».

У 2011 році «Екологія та Соціальний захист» взялася за створення ролердрому. Тоді ще мало хто у місті знав це слово, діти каталися на ролах автотрасою, створюючи небезпеку для себе і всіх учасників руху. Цю ідею зрозуміли та підтримали у міській та обласній раді, і влітку 2012 року активісти разом із дітьми мікрорайону підготували місце та встановили обладнання для ролердрому, на якому зараз підлітки на скейтах, роликах та велосипедах ганяють по майданчику, облаштованому своїми руками. О.Руденко говорить: «Ми намагаємося спрямувати нашу діяльність на підвищення активності громади та привчити людей до колективного і цивілізованого відпочинку. Хочемо показати співгромадянам, що навіть невеличка група людей може творити надзвичайне, якщо забажає. Може привнести культуру сімейних цінностей, наприклад, займаючись спортом, — зараз діти катаються на ролах під наглядом батьків, які за них вболіваювать, а це і є сімейне щастя, коли тато й мама поруч».

За останні п’ять років дзержинська організація провела багато цікавих заходів з благоустрою міста. Наприклад, близько сотні підлітків взяли участь в акції «Я люблю у парку відпочивати та сміття за собою прибирати», «Рухай планету!», проект «7 хвилин» та інші. Протягом заходів хлопці та дівчата зібрали понад півтисячі пляшок з-під пива, целофанові пакети та інше сміття, які лишили на території парку та лісгоспу після себе відпочиваючі. В «Екології та Соціальному захисті» вневнені, що саме участь у подібних заходах й формує у молоді відповідальну поведінку та дбайливе ставлення до природи. Найактивніші волонтери отримали подяку від мерії, їхні батьки страшенно пишалися цим.

Також громадські активісти власними силами знімають фільм «А, если б не было войны?», де зібрані свідчення учасників бойових дій та дітей Великої Вітчизняної війни. До стрічки увійшли розповіді тих людей, яких на цей час вже немає серед нас. Мешканці мікрорайону взяли участь в акції «Діти Дзержинська проти війни», спрямованій на патріотичне виховання молоді, знання історії свого міста, прийняття особистих миротворчих рішень. Не лишають поза увагою громадські діячі й самотніх старих: розважають їх під час проведення вечорниць «Заспіваємо від усього серця!».

Але всі ці заходи Ольга Руденко називає розминкою та підготовкою до справи, яку тепер активісти вважають головною. Особливий розділ громадського життя «Екології та Соціального захисту» — це робота з місцевими ромами. З липня 2012 року організація весь час приділяє проблемам дітей та молоді ромів, тобто працює у циганських сім’ях.

«Почалося все з того, що протягом двох років циганчата Ліда та Іра Парединські (а у їхній родині десятеро дітей, і мама знову вагітна) приходили до мене жебракувати, — згадує пані Ольга. – Я вмивала їх, переодягала, годувала, давала з собою подаруночки та харчі. Дівчатка запросили мене прийти до них у табір. І в мене народилася ідея навідатися до них та поговорити з мамами щодо організації дитячого свята».

Справа у тому, що через Церкву Ісуса Христа Повного Євангелія (пастор Володимир Русов), організація отримала подарунки для дітей, що знаходяться у скруті, і Ольга Руденко обійшла всі дитячі садки, школи, зверталася до виконкому з проханням надати інформацію про таких дітей, але отримала відмову. Освітяни посилалися на норми Закону про захист персональних даних, і через це лишилося більше 100 подарунків, які не вдалося роздати.

Громадські активісти домовилися з мамами-циганками про концерт. У партнерстві з Церквою влаштували розважальну програму, роздали подарунки. «Ми побачили, що ці люди живуть, як у гетто, діти не мали уявлення щодо колективного свята, — розповідає Ольга Петрівна. — Коли роздавали подарунки, було відчуття, що нас розірвуть на шматки. Крики, брудна лайка, образи, бійки… Після концерту до нас підійшли три циганки з вибаченнями та запросили приходити ще, так як побачили, що їх дітям потрібні у житті зміни, треба дітей навчати спілкуватись за межами табору. Так ми остаточно переконалися у необхідності працювати з ромськими родинами».

Пані Ольга каже, що у ЛЮБОВІ — особливі закони. «Циганки, які просили мене працювати з їхніми малюками, – це ті жінки, які ще нещодавно моєму сину продавали «ширку», ті, кому він продав все, винесене з квартири, за безцінь. Дмитро впізнав їх на концерті. Я вважаю, що так може зробити тільки Бог: наділити тебе любов’ю до тих, кого маєш зненавідити».

Протягом року «Екологія та Соціальний захист» влаштувала понад 150 заходів для ромських дітей. Метою всіх акцій було ознайомити дітей з основами моралі, розвинути позитивні риси характеру (доброту, упевненість в собі, цілеспрямованість, прощення, співчуття, силу волі тощо), прищепити повагу до старших, сформувати у дорослих індивідуальний підхід до кожної дитини.

«Ми переконалися на власному досвіді, що моральні уявлення у ромських дітей (наприклад, про чесність, справедливість, відповідальність, сміливість, дружбу) на дуже низькому рівні», — розповідає про свої враження Ольга Сиротенко. — Їхні вчинки не усвідомлені, і це, на думку, громадських активістів, через те, що спосіб життя ромів й сьогодні уявляє собою родову громаду, що зберегла засади багатолітньої давнини – об’єднання в етногрупи заради спільного здобування коштів на існування».

В «Екології та Соціальному захисті» кажуть, що, спілкуючись з ромськими родинами, побачили, скільки проблем існує у вихованні: діти погано розуміють та розмовляють російською/українською, не пишуть, не читають, не миті, не розчесані, не міняють одягу по декілька днів, ходять босі… Ніхто з них не відвідує садочок чи школу, а просто стоїть там на обліку. Діти не вміють нормально спілкуватися між собою, лаються, кричать, плюються, б’ються, жбурляють камінням один в одного. Все це відбується через те, що відсутній будь який інститут сім’ї, батьки не мають жодного авторитету.

Ще серед основних проблем ромів – тотальна безграмотність. Більшість дітей не відвідують школу, не вміють ані читати, ані писати, а також соціально неактивні. Тобто виникла необхідність у спеціальній програмі навчання: так народився проект «Школи ДоброТи!». Пані Ольга згадує: «Спочатку ми проводили заняття у таборі, простонеба, на галявинах. Так тривало до середини осені, ми сподівалися, що у владі нас зрозуміють та дадуть кімнату. Звернулися до міського відділу освіти, і там дозволили займатися з дітьми в школі № 5 двічі на тиждень. З січня до кінця травня цього року ми проводили заняття, потім влаштували справжній випускний з подарунками та танцями!»

Діти-рома на канікулах у студії «Ягорі»

Діти-рома на канікулах у студії «Ягорі»

Ми зрозуміли, що ДОБРО не існує на землі само по собі, воно живе в людині, і ним треба ділитися. Тому факультативні заняття у «Школі ДоброТи!» різнопланові, та містять у собі позакласні уроки за програмою Юрія Куклачова, де на прикладі відносин до тварин розповідають про добро та зло, про особисту гігієну та догляд за собою, про віру людини та любов, про вміння мріяти, про взаєморозуміння та інше. Здібні до танців діти вивчають циганські танці та спів у створеній театрі-студії «Ягорі» (це означає «Багаттячко), беруть уроки пантоміми, а також навчаються ліпити ляльковий театр. У клубі «Счастливое супружество» надаються сімейні та правові консультації для батьків, працює шахова студія «Kinder-Шах», заняття в якій на волонтерських засадах проводить триразовий чемпіон міста з шахів Андрій Степаненко.

«Крім того, ми з дітлахами відвідували концерти, театр ляльок «Чародії», були у цирку, відпочивали у парку в різні сезони, милувалися у палаці культури «Україна» зимовим садом, дивилися, як «варять сталь» на ремонтно-механічному заводі. І це дуже важливо, тому що діти бачать це все вперше! Вперше отримують нові емоції, які позитивно впливають на дітей, — розповідає Ольга Руденко. – Також ми влаштовували різні свята у школі № 5, демонстрували наші танцювальні номери.

Юні танцюристи студії «Ягорі»

Юні танцюристи студії «Ягорі»

Організація надає й гуманітарну допомогу, наприклад, під час акції «Теплі речі – від гарячих сердець» 20 багатодітних сімей, а це близько 35 дітей, отримали верхній одяг, кофтини, штани, шорти та футболки, а також взуття. А ось родині Фролових, яка виховує п’ятеро дітей, допомогли ще й з ремонтом будинку, меблями, збором документів на отримання нового житла. За словами пані Ольги, коли восени побачили, що діти голі, сплять на брудній підлозі у холодному будинку, одразу залучили місцевих підприємців, які надавали транспорт багатодітній родині, для Христини, яка вже навчається у школі, організували місце, де дитина могла б готувати уроки – з цим допоміг О.Скірденко та О.Бутенко (прихожани Церкви Ісуса Христа Повного Євангелія). «До Нового року сім’ю вже поставили на облік у міськвиконкомі на отримання першочергового житла», — каже О.Руденко. Ось ще історія: Адам Димитрієнко у 1998 році сидів у в’язниці за вживання наркотиків, отримав там професію зварника 3 розряду, але загубив посвідчення, через що його ніде офіційно не брали на роботу, а руки в нього «золоті», — кажуть у «Екології та Соціальному захисті».  «Ми допомогли Адаму отримати дублікат посвідчення, зараз він влаштовується до житлової контори», — розповідає Ольга Петрівна.

Активісти організації разом з підопічними встановлювали новорічну циганську ялинку – трикутник, зроблений та прибитий до чогось з вирублених товстих гілок дерев, на які чіпляються прикраси, а також дітлахи власноруч готували подарунки своїм рідним. «Коли ми разом йдемо, то співаємо улюблених пісень: «Вместе весело шагать», «Я возьму с неба любви чуть-чуть», «Дружба крепкая», «Как живете, ромалэ?», «Прогулка с отцом»», «Чунга-чанга», — коментує Ольга Петрівна.

Діти зізнаються, що їм дуже подобається навчатися у «Школі ДоброТи!». Наприклад, близнючки Зіта та Гіта Панченко розповіли, що писати та читати їм цікаво, але більш за все подобається займатися танцями. «Мірана Синиця не могла розмовляти російською та нас не розуміла, була відлюдкувата, а зараз вона «провідна» танцюристка, — хизується пані Ольга досягненнями підопічних. — Діана Гусакова навчилась знайомитися та товаришувати. Мартин Хмельов був бешкетником, ми спочатку не брали його з собою через погану поведінку, а потім полюбили та сприймали таким, який він є: дитина розкрилася, і зараз це зразковий хлопчина. Ми виявили та заохотили до занять у школі на цей рік п’ять дівчаток-циганочок.

Ольга Руденко зі своїми підопічними

Ольга Руденко зі своїми підопічними

Діти вже не бояться відвідувати загальноосвітню школу, вони полюбили свій клас, свого директора, вчителів, та як і дітей всі поважають! Вони ж герої: з січня, у люті морози всі ходили до школи на факультативні заняття у «Школу ДоброТи!». «Ми і самі бачимо великі зміни у дітей, — розповідає активіст Сергій Сиротенко. — Вони — колектив, ми – авторитет для них, вони дисципліновані, не лаються, щирі, працьовиті, розумні та дуже красиві й талановиті».

Минулої осені громадські активісти разом з циганами вирішили встановити дитячий майданчик – там, у їхньомі селищі. Ніхто з ромів в це не вірив. «Потрібно було місце, де б разом збиралися батьки з дітьми, — каже пані Ольга. – Дітям треба показати інший спосіб життя. Ми добилися облаштування майданчика, і тепер щоранку тут повно дітлахів». Спочатку, як розповідають в «Екології та Соціальному захисті», циганчата не знали, що робити у пісочниці, але зараз батьки спокійні: діти організовано бавляться під їхнім наглядом. Увечорі збирається молодь, слухає музику, ділиться новинами.

10 та 14 липня 2013 року ромські діти побували у Донецьку на відкритті та закритті чемпіонату світу з легкої атлетики. «Це був вибух емоцій, неймовірна радість та захват. Завдяки цій можливості ми познайомились з тренером нашого міста, вже відвідали наш стадіон і провели одне тренування, — каже Дмитро Руденко.

«Своєю діяльністю та щирим ставленням до дітей ми заслужили довіру батьків, цигани нас приймають удома, пригощають чаєм, а це прояв найвищої поваги у ромській родині. Вони дивляться фільми, які ми рекомендуємо, дослухаються наших порад, дякують за все, що ми робимо для їхніх сімей», — ділиться О.Сиротенко.

Учні «Школи ДоброТи!»

Учні «Школи ДоброТи!»

Організація допомогла також дев’яти сім’ям отримати статус багатодітних, а це – пільги з ЖКГ та додаткові гроші для родини. 1 серпня 2013 р. активісти провели на дитячому майданчику вже третє свято для тих мам, які отримали статус багатодітних. «Ми вручили їм посвідчення, перші в їх житті квіти, дітлахи подарували танці та пісні, це було так зворушливо!» — коментує О.Руденко. Справа у тому, як пояснює керівниця організації, що серед почесних багатодітних матерів (портрети яких висять на стенді у центрі міста) циганок немає, хоча вони виховують 10 і більше дітей. І така зневага, на думку пані Ольги, це велика несправедливість.

Надійними партнерами в «Екології та Соціальному захисті» вважають прихожан та пастора Церкви Ісуса Христа Повного Євангелія Володимира Русова: вони неодноразово надавали одяг ромським родинам, допомагали з апаратурою для проведення заходів, транспортом, сприяли виступам вихованців театру-студії «Ягорі». Вдячні громадські активісти і приватним підприємцям Михайлу Лобову, Сергію Шапрану, Володимиру Денисовичу, керівникам підприємств «Дзержинськвугілля» та «Комунальник», а також місцевим журналістам з ТРК-8.

«Міський голова Володимир Слєпцов, на жаль, не завжди може вирішити наші проблеми чи підтримати ініціативи, бо часто вони досить складні: поновити подачу води або світла багатодітній родині, відрізані за несплату, змінити маршрут автобуса, щоб возити циганських дітей до школи, збудувати лазню, відвести землю для вирощування сільськогосподарської продукції, відремонтувати чи надати нове житло.

Хоча громадська робота приносить позитивні результати, і ентузіасти чують слова подяки від тих, кому допомагають, але існують і певні проблеми. Серед основних — байдужість до біди іншого, а іноді це і ксенофобія та агресія щодо ромів й самих членів організації також. Відзначають також нерозуміння суті проблем з боку місцевих посадовців. Постійної фінансової підтримки організація не має, все роблять за свої кошти. А взаємодія з самими одержувачами послуг (ромами) ускладнюється через їхню кричущу безграмотність, яка заважає проведенню занять. Також дзержинська організація досі не має офісу.

Але головне, на чому наголошує Ольга Руденко: «Ми дуже щасливі, що знайшли тих, хто вкрай потребує допомоги. Ми раді бути корисними. Щоб розбудити соціальну активність у бізнесменів, представників влади, співгромадян потрібні надзвичайні зусилля та дуже багато часу. І все ж таки я переконана, що світ — не без добрих людей, і перелік партнерів організації ще поповниться. Це тільки початок». І треба відзначити, що початок дуже непоганий: чи не так?

Читати також:

Создается электронная база общественных организаций/групп/движений, которые помогают людям, пострадавшим вследствие российской агрессии

Общественная организация «Донецкий пресс-клуб» создает электронную базу данных об общественных организациях/группах/движениях, которые по всей Украине помогают людям, пострадавшим вследствие российской агрессии. Этот справочник будет размещен на отдельном сайте в виде удобной интерактивной карты. Мы надеемся, что собранная нами информация поможет общественным движениям объединить усилия, найти партнеров, скоординировать совместные действия. Гражданам, государственным структурам, а также международным …

«Чистий берег» — за чистоту пляжів, скверів, парків і… совісті відпочивальників

За околичною частиною Білосарайської коси офіційно не закріплено статус території для відпочинку, тому Мелекінська сільрада не зобов’язана там прибирати. Ані місцевий, ані державний бюджети на це, а також на охорону коси, коштів не виділяють. Тому унікальні природні ландшафти влітку перетворюються на популярний пляж, внаслідок чого завалюються тоннами сміття, а рідкісні види птахів та рослин гинуть …

«Добро робити легко, якщо за таку справу візьметься кожен», — вважає голова осередку «Молодь ДемАльянсу» у Донецьку Ігор Гулай

«Вас може здивувати той факт, що історія нашої громадської організації пов‘язана із Київською НУО «Християнсько-демократична молодь». Та це факт», — розповідає прес-клубу громадський діяч Ігор Гулай. — «Ще у жовтні 1994 року в столиці відбулась установча конференція цієї НУО, а трохи згодом саме представники Київського осередку взяли на себе координацію процесу створення загальноукраїнської організації. Завдяки …

ФРІ – це свобода

Десять років тому в Ужгороді зародилася Фундація регіональних ініціатив (ФРІ). Це відбулося після того, як група активістів залишила меру послання на річкових плитах з проханням прибрати звідти рекламу. Плити почистили, а Україна незабаром отримала потужну громадську організацію. Зараз Фундація діє у 22 обласних центрах та налічує близько 800 членів. Осередки у різних містах відкривалися у …