В Україні за офіційними даними налічується понад 1,7 мільйони внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або «переселенців». Так коротко співгромадяни називають українців, які залишили свої оселі на неконтрольованій державою території. Більше двох років триває ця вимушена розлука з ріднею та домівками.
Люди спішно виїзжали, а іноді навіть тікали з під обстрілу. Значна частина громадян відчуває труднощі у пошуку нового «місця під сонцем». Не завжди їм усміхається доля. На жаль, з початком масових міграцій 2014-15 років «завдяки» певним ЗМІ та соцмережам в українському суспільстві була сформована справжня фобія щодо переселенців з Донецької та Луганської областей.
Допомога у складних обставинах
Проте, слава Богу, не всі бояться «східняків». Багато українців в різних кутках країни жваво відгукнулися на чужу біду. Основне навантаження взяли на себе неурядові громадські організації (НУО), волонтерські рухи, громадські об’єднання. Саме вони допомагали першій хвилі внутрішніх мігрантів, в той час, поки інерційна державна машина розробляла плани дій.
Частину переселенців прийняла у себе і Чернівецька область. З березня 2014 року сюди постійно прибувають нові сім’ї з Криму та Донбасу. Зараз їх вже понад 4 тисячі осіб. Більшість з них – жінки та багатодітні сім’ї. Вони намагаються влаштуватися в Чернівцях або районних центрах, де простіше знайти роботу, отримати психологічну і соціальну допомогу. Ця розповідь про небайдужих буковинців, які вирішили допомогти тим, хто опинився на чужині.
Волонтерські і громадські організації знімають напругу в суспільстві, допомагають вимушеним переселенцям адаптуватися на новому місці, знайти себе в підприємництві. Втім, дуже важлива не тільки допомога в облаштуванні, але і психологічна підтримка, можливість трохи розслабитися, відпочити. Таку щасливу нагоду для сімей ВПО надала чернівецька громадська організація «Буквиця». За підтримки партнерів еко-спільнота «Буквиця» втілює проект «Спільний простір для взаємодії: інтеграція ВПО на екофермі «Буковий Гай».
«Буквиця» і Ко
Чисте повітря, атмосфера спокою, місце, де можна пити з джерела, вдихати аромати хвої та гірських цілющих трав, вести господарство. Для городянки Марини Коняк це стало відправною точкою, коли вона вирішила організувати органічну ферму (органічне господарство – виробнича система, що підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей – ред.) на покинутому хуторі в буковинських Карпатах. Біолог за освітою, активіст-еколог за покликанням Марина Коняк з Чернівців організувала громадське екологічне об’єднання «Буквиця». Разом з іншими активістами вона займається просвітницькою діяльністю, організацією екологічних заходів, просуванням нової технології сталого домогосподарства.
«У липні минулого літа для сімей внутрішньо переміщених осіб ми вирішили влаштувати цікавий захід, поєднавши приємне з корисним. Це була одночасно і праця, і відпочинок. П’ятиденний Карпатський Воркшоп «Зелені арт- і фітомайстерні» вирішили провести прямо в Карпатах, на хуторі Кошуя біля села Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Ми запросили 36 учасників та учасниць з Донецької та Луганської областей і Криму – 15 дітей і 22 дорослих. Сімейний відпочинок на еко-фермі «Буковий Гай» поєднали з отриманням нових знань, умінь, вражень, творчих пошуків і відкриттів», – розповіла Марина Коняк.
Активісти екоспільноти зробили все можливе і неможливе, щоб сім’ї, які виїхали з рідних домівок і знаходяться зараз на Прикарпатті, відчули тепло та людську підтримку. А також набули нового досвіду у веденні екологічного господарства. Як доїти козу, розводити черв’яків для отримання гумусу, збирати дикороси, розписувати камінці з гірської річки, робити овечій сир, варити мамалигу… Як облаштувати імпровізований SPA-салон на річці, збирати стоги з сіна, чи потрібно полоти бур’яни на неполивному городі. Все це засвоїли учасники та учасниці воркшопу. Команда Марини Коняк разом з ГО «Український Донбас» відкрили гостям хутора справжню Буковину. З представниками організації «Еко-культура» говорили про енергозбереження в побуті та екологію.
Щоб мати фінансову можливість запросити в Карпати на воркшоп кілька сімей зі східних регіонів, організація подала заявку на грант і виграла. Донорська допомога від фонду «Відродження» забезпечила харчування, придбання наметів, облаштування вуличної пічі, транспортні та організаційні витрати.
Карпатський воркшоп для «переселенців»
За словами Марини, воркшоп – дуже дієвий метод залучення. Це вид навчального процесу, коли учасники отримують знання і навички самостійно. Від семінарів, майстерень та тренінгів воркшоп відрізняється інтенсивною роботою в групі. Під час занять учасники отримують цінний досвід та конкретний результат.
З літа 2015 року команда Марини Коняк на хуторі Кошуя проводить практичні семінари з екологічного стилю життя. Місцеві жителі сусіднього села Банилів-Підгірний підтримали ідею. У них своя вигода — це допомагає оживити хутір, на якому з двох десятків будинків залишилося тільки дві будови. Поки що у селі працювати ніде. Основний заробіток місцевих жителів – лісопилки, їх тут шість на невеликий Банилів-Підгірний.
Для сіл, де традиційним видом бізнесу є лісозаготівля, напрямок «зеленого» туризму та органічного землеробства дає нову сферу розвитку. На еко-фермі організовано збір лікарських трав-дикоросів, вирощуються органічні продукти. Там можна спробувати козяче парне молоко, подивитися на колонію черв’яків, які перетворюють харчові відходи в натуральне добриво для піщаних карпатських ґрунтів. Активісти разом з місцевою громадою ініціювали створення вольєру для розведення поголів’я зубрів. Споруда готова, тварин планують завозити з Білорусі.
Історії успіху переселенців
Сім’я Марини Мелешко вирішила поїхати з Маріуполя після обстрілу мікрорайону «Восточний» взимку 2014 року. А незабаром після переїзду до Чернівців прийшла повістка чоловіку про мобілізацію до ЗСУ. У Карпати Марина приїхала з сином – молодшим школярем. «Молюся кожен день, щоб у нього і нас все було добре. Дуже чекаємо на його повернення», – розповідає Марина. Коли вони з сином підшукували для розпису річковий камінчик, підсвідомо обрали те, чого зараз потребує більшість земляків – будинок. Після розпису вийшов прекрасний будиночок хоббіта з «Володаря кілець».
Творчі здібності Марини проявилися дуже яскраво і з часом розвинулися. Зараз жінка – успішний підприємець, займається улюбленою справою. Її роботи — сувеніри, прикраси з бісеру, мило ручної роботи – успішно продаються в магазинчику хенд-мейду в Чернівцях.
Катерина Охременко. Синьоока, рудоволоса Катя – молода мама, приїхала на карпатський воркшоп з маленькими дітками. Два сини – молодші шкілярі, а донька ще немовля. Це дуже активна, налаштована на нове життя сім’я. Розповідають, що тато знайшов роботу практично одразу, не відмовлявся від пропозицій почати з малого. А Катерина згодом захопилася кондитерською справою. Зараз вона робить прекрасну продукцію за індивідуальними замовленнями, клієнти знаходять її по інтернету. Сторінки в соціальній мережі допомагають Катерині ділитися з друзями новими кулінарними успіхами. З улюблених рецептів – ніжні бісквітно-кремові торти зі свіжим фруктовим смаком, різноманітні кекси з ягідної начинкою.
Родина Ганни Півкіної виїхала зі Слов’янська Донецької області у 2014-му. В одному з сіл Буковини багатодітній родині виділили будинок. Діти ходять до місцевої школи, займаються творчістю.
У Карпати на ферму приїхали всією веселою командою. В родині 5 дівчаток і один козак років дванадцяти. Дуже веселий сміхотливий хлопець. Розповідав, що в школі його часто звуть, якщо треба підняти настрій. Дивовижні картини, створені на каменях, дівчатка подарували знімальній групі Чернівецького телеканалу. Телевізійники приїжджали подивитися, як відпочиває галаслива компанія на далекому хуторі.
А от насправді відпочивати було ніколи! Кожен день був розписаний організаторами по хвилинах. Навчилися ставити намети, косити траву, розводити вечірнє багаття, доглядати за козою. Минулого літа в господарстві з’явилася молода коза з козенятами і новоявлені хуторяни тільки вчилися доїти. А зараз на хуторі Кошуя вже 11 кіз. Можливо, на наступному воркшопі гості вже будуть опановувати сироваріння!
Минув майже рік, і зараз сімейство відкрило для себе нове заняття. Ганна брала участь в конкурсі міні бізнес-проектів й успішно захистила свою грантову заявку. На виділені гроші купили дві машинки і зараз в домашній майстерні шиють вишиванки. Діти допомагають.
Трави, трави…
Окремий день «зелених» занять був присвячений збору дикорослих трав. За ними треба вирушати на гірські банилівські луки. Марина Коняк розповіла окремо про кожну лікарську рослину, пояснила, чому особливо цінуються для карпатських зборів саме дикороси, а не рослини з регулярних грядок. А в таборі на фермі вже вчилися зв’язувати особливим чином пучки для сушки. «Зрізати варто вершок квітучої рослини, довжиною не більше 15 см, а сушити можна тільки в тіні. При цьому пучок не варто робити завеликим, травам не повинно бути «тісно» при сушінні», – розповідає Марина.
Вона уточнила, що назва громадської організації «Буквиця» походить від однойменної рослини. За допомогою цього лілового суцвіття можна підняти імунітет, буквиця сприяє загальному оздоровленню організма.
А ось лікарські трави з жовтими квітами, такі як золотарник, медунка, за словами Марини, допомагають в лікуванні шлунково-кишкового тракту.
Похід за чорницею відкрив дітям нові знання. Виявляється, що корисні не тільки ягоди, а й гілочки рослини. Це прекрасний засіб для втомлених від читання і роботи за комп’ютером очей, який допомагає покращенню зору.
Проявляють активність самі і запрошують інших
Підтримка і тепле ставлення чернівецьких активістів допомогли об’єднатися і самим «східнякам». Зараз, як кажуть місцеві активісти, більшість сімей внутрішньо переміщених осіб обжилися на новому місці, багато хто планує залишитися на Буковині. Вони організовують власний бізнес, вливаються в місцеві громади, беруть участь у багатьох культурних, екологічних заходах. При цьому активно долучаються до волонтерських ініціатив, допомагаючи іншим сім’ям ВПО. До речі, чернівецькі недержавні організації знов планують поїздку в Карпати, і на цей раз до них приєднається село Мигове Вижницького району.
Досвідом успішної роботи з ВПО буковинці охоче діляться з представниками інших регіонів України. Пропонуємо і вам скористатися контактами цих громадських об’єднань і слідкувати за їхньою подальшою діяльністю.
Контакти:
ЧОГМЕО «Буквиця»
Марина Коняк тел. 067 373 0113; bukvitsa@yandex.ru
https://www.facebook.com/bukvitsaproject
https://www.facebook.com/marinika777
Матеріал рос.мовою можна скачати тут: Буковина-лицом-к-Донбассу-рус