Блокувати антиукраїнський контент у всіх соцмережах, — експерт у відеомості Львів-Чернігів

13.05.2020 | Кількість переглядів: 294

Такий найбільш радикальний профілактичний захід радять зі Львова записати у законопроєкті «Про медіа». Навіть якщо хтось захоче одержати цей контент як платний.

12 травня відбувся відеоміст Львів-Чернігів на тему “Які зміни-доповнення необхідно внести у законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1) для захисту медійного простору України від держави-агресора Російської Федерації?”.

-  Ці законопроєкти мене лякають, — каже львівський журналіст, письменник, учасник АТО 2015-2016 рр. Влад Якушев. — Бо ще під час вироблення законопроєктів у Верховній Раді збирали журналістів, в тому числі й військових. Мене також запросили на це засідання в парламенті і попросили подати тези. Я тези подав, але, напевне, мої тези настільки не підійшли, що потім мій виступ зняли. А розпочалося те дійство з виступу пана Шуфрича, у виступі якого я не почув нічого про захист інформаційного простору, окрім «закручування гайок» журналістам. Тези, які готував для виступу у Верховній Раді, я додам після відеомосту, а зараз мене найбільше зацікавив пункт позбавлення Національною радою з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення. Стаття 60. Анулювання ліцензії. Спочатку перелічені умови, за якими ліцензію можуть анулювати. А ось фраза, яка мене насторожує: пункт 7 -  «в інших випадках, прямо передбачених цим Законом». Бо цей пункт можна використовувати як привід щодо ЗМІ, які є «неугодні» владі, наприклад, що буде на той момент. Дуже лякає також можливість Нацради перевірок ЗМІ. Особливо — виїзних. Тому що таким чином можна взагалі зупинити роботу будь-якого ЗМІ. Немає у законопроєкті №2693 колишньої законної заборони монополізації медіаринку. Тепер що — можна робити як в Росії? А там викуплені майже всі затребувані ЗМІ. Загалом від цього закону у мене таке враження, що він створений не на захист України від агресії, а навпаки — для боротьби з Україною.

Військовий журналіст, екс-речник Генерального штабу ЗСУ, полковник запасу Владислав Волошин з Києва вважає, що ставлення до іноземних медіа треба визначати залежно від контенту, які вони доносять українському суспільству. Якщо ж медіа буде пропагувати ідеї агресора, то його потрібно заборонити.

- А ось закривати іноземні розважальні медіа я не бачу сенсу, — каже Владислав Волошин. — Те, що Російська Федерація здійснила агресію щодо України, є фактом. Те, щоб російські медіа не працювали на території України, це в принципі є один з виходів. Але він не кінцевий і не завжди, на мою думку, його можна назвати правильним.

Голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України Олександр Назаренко оцінив законопроєкт як дуже об’ємний.

- З одного боку це добре, бо він є таким собі кодексом для медіа і збирає все законодавство про медіа докупи. З іншого боку мене також напружує, що Національна рада з питань ТБ і РМ постає в цьому законі таким собі «великим братом», який все бачить і все чує. І все контролює. Тож, залежно від політичної ситуації, є небезпека, що Нацрада може зловживати своїми величезними повноваженнями для впливу на свободу слова і для впливу на медіа, — зауважив Олександр Назаренко, який також є ще головою Асоціації регіональних ЗМІ і директором-головним редактором газети «Наше слово» (м.Мена). -  Щодо інформбезпеки. Російські телевізійні медіа є доступні на території України у супутниковму телебаченні — вони незакодовані. На відміну від українських телеканалів. У законопроєкті жодним чином не відображено, як нам вирішити цю проблему. У законі йдеться про зарубіжні медіа, маючи на увазі насамперед російські, але нічого не сказано про вітчизняні, які можуть бути не менш отруйними для України. У законі я не побачив, як держава реагуватиме на них.

- У законопроєкті «Про медіа» немає механізму стримування і противаг щодо великих повноважень головного регулятора медіапростору — Національної ради з питань ТБ і РМ, — сказав Іван Петрикей, медіаюрист з Чернігова. — Єдиною її противагою залишаються адміністративні суди в Україні. Але ці суди — болюча тема. На мою думку, захист медіа в адміністративних судах бачиться на практиці дуже сумнівним. Потрібен буде, за моїми підрахунками, рік, два, три, доки з’явиться усталена практика стосовно оскарження в адмінсудах тих чи інших рішень Нацради з питань ТБ і РМ. А законопроєктом не передбачено чіткого переліку тих актів Нацради, які можуть бути оскаржені. Формулювання про це в законі досить розмите, і це дозволить судам не приймати позови від медіа через те, що предмети цих позовів не підлягають розгляду в адміністративному порядку. А якщо й розглядатимуть ці позови, то це триватиме надто довго. Хотілося би бачити у законопроєкті більші механізми захисту медіа. Над цим законом необхідно також ще багато попрацювати у багатьох інших аспектах його узгодження з міжнародним правом.

- Які рішення прийматиме Нацрада, дуже буде залежати від кількісного складу — хто туди увійде, — каже Віталій Крутяков, креативний продюсер телеканалу “НТА”, ведучий проєкту “Говорить великий Львів”. — Ми можемо скільки завгодно говорити про телеканали, які мовлять на територію України. Їх можна якимось чином притягнути до суду, але цього чомусь не робиться. Наприклад, 9 травня канали так званої «групи Медведчука» паплюжили всі наші цінності. І радянську символіку там відвето і відкрито показували, і співали радянських пісень… Але я зараз хотів поговорити про інтернет. Є ютюб, який набирає популярності, є фейсбук, інші соціальні мережі. Треба якимось чином регулювати медіа в інтернеті, формалізувати групи або популярні ютюб канали. Їх можна назвати медіа, навіть примусово, і якось регулювати. Але, що заважає будь-якому користувачу в інтернеті створити такий самий канал, з такою ж назвою, але зареєструвати його у…Вашингтоні або в Москві. Інтернет цього взагалі ніяк не регулює… Українське законодавство безсиле. А таких пропагандистських медіа, як, наприклад, Шарія, є дуже багато.

Віталій Крутяков нагадав, що коли ми заходимо в інтернеті на музичний трек або концерт, нас повідомляють, що заборонено перегляд того чи іншого контенту з іншої країни. Тому він дуже хоче, щоб в медійному законі були прописані способи блокування на території України. За кодовими словами, за термінами.

- У нашій владі зараз є досвідчені контролери, — говорить Віталій Крутяков. — Я впевнений, що ніхто не зможе завантажити на свій канал виступ «Кварталу», щоб через 10 хвилин на нього не прилетів бан. Є компанії ліцензійні, які відстежують використання цього контенту. Відповідно нам потрібно прописати в законі ліцензійні компанії, які будуть відслідковувати перелік тез і створити для України можливість кидати бан на трансляцію антиукраїнського відео. Ми мусимо думати над тим, яким чином блокувати такий контент на території України — у всіх соціальних мережах, яких чимало. І це важливо прописати в законі: алгоритм дій, які служби за це можуть відповідати. Така моя позиція.

- Нещодавно СБУ заблокувало кілька тисяч акаунтів у соціальних мережах, які несли інформацію, яка у нас заборонена, зокрема, і за цим законопроєктом, — сказав Владислав Савенок, голова чернігівського осередку незалежної медіа-профспілки України, журналіст сайту «Свобода ФМ». — У законопроєкті є гарна стаття 110. Відповідальність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа. Її основні положення можна добре застосувати до соціальних мереж. СБУ якраз блокує у соціальних мережах значні порушення. Я думаю, шо нам навіть не треба приймати якихось механізмів нових. Вони, по суті, у цьому законопроєкті прописані. Там є, зокрема, і про блокування аудіовізуальних каналів з Росії, які ми часто спостерігаємо і в соціальних мережах. Там є перелік речей, за які можна блокувати. З моєї точки зору зараз найбльшу шкоду під час агресії Росії несуть якраз кілька місцевих телеканалів, які ми називали «групи Медведчука», а також і соціальні мережі. Мені здається, що СБУ могла би працювати ще краще. Якщо їм потрібно, нехай набирають штат на той сегмент інтернету, який транслюється з Росії.

- Закон «Про медіа» Україні потрібен, — переконаний Андрій Кужель, журналіст, громадський діяч з Чернігова. — Великий, об’ємний, який би регулював усе. Але в ньому є багато неточностей, які також треба врегулювати. Ми маємо отримати на виході Кодекс про медіа. Тому не слід готувати його поспіхом. Чи зможемо ми цим законом врегулювати і забезпечити боротьбу з пропагандою російською? Я думаю, не зможемо. Тому що інтерент, соціальні мережі йдуть вперед, і прописати в законі всі блокування — це просто неможливо. Ми маємо прописати основні правила, за якими буде функціонувати наш медіаринок, а протистояння державі-агресору — це вже більше справа Служби безпеки і треба дати їй всі необхідні інструменти, щоб вона було гнучкою, тому що форми гібридної агресії будуть постійно змінюватися.

Ведучий відеомосту Роман Шостак, керівник медіа проєктів ГО «Львіський пресклуб», зважаючи на нинішню пандемічну ситуацію, провів очевидну аналогію між російською пропагандою і коронавірусною хворобою. Антиукраїнських вірусів кремлівська пропагандистська машина вигадає ще багато, а захищатися від них треба переважно двома способами: загальним карантином в інформаційному просторі України та індивідуальним імунітетом до антиукраїнських маніпуляцій.

Додаємо тези, які Влад Якушев готував для виступу у Верховній Раді на медійну тему.

- Відновити українське телерадіомовлення у зоні ООС. Там досі не мовлять українські телеканали та радіостанції.

- Надати більш ширші повноваження воєнкорам. Досить часто військові обмежують журналістам можливість відвідувати та створювати матеріали з передової.  Журналістам намагаються заборонити перебувати на передовій в момент, коли іде бій. Натомість російські ЗМІ масово використовують відео бойових дій, для того, щоб створювати пропагандистський контент.

- Значно посилити відповідальність за перешкоджання у журналістській діяльності. Надати журналістам право користуватися державною охороною під час створення матеріалів, якщо в ході цієї роботи виникає загроза життю та здоров’ю журналіста.

- Збільшити кількість трансляцій та публікацій на іноземних мовах. Росія активно розповсюджує власну інформацію в інших країнах, формуючи негативне ставлення до України і цьому треба протистояти.

- Доки триває війна, новинарні та інформаційні програми мають починатися з інформації про події на передовій.

Цьогоріч Львівський пресклуб організовує десять відеомостів із пресклубами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Ужгороді,Тернополі та Кропивницькому і провідними медіа-організаціями в Одесі, Чернігові, Краматорську і Маріуполі. Відеомости відбуваються в форматі одногодинних онлайн-дискусій за участю місцевих медіаекспертів. Учасники надаюь свої відгуки і рекомендації щодо проєктів законів про медіа. Львівський пресклуб збирає пропозиції регіональних експертів та готує рекомендації для парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики. За підсумками чотирьох відеомостів уже скеровано 33 такі пропозиції. Проєкт відбувається за підтримки «Медійної програми в Україні» МГО Internews, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

«Щоденний Львів» розповідав про відеомости у матеріалах: «Кожному голові ради — по кишеньковій телерадіокомпанії? — редактор газети««Законопроєкт «Про медіа» не зупинить «мовну шизофренію» у телевізійних програмах«, »Нацрада дозволятиме мовлення російських телеканалів, лояльних до України?«, »Чому у Львові та Ужгороді критикують законопроєкт «Про медіа» і вимагають його суспільного обговорення«, «Журналісти у Львові і Дніпрі заперечують законопроєкт про дезінформацію від Мінкульту«, «Львів-Краматорськ: 6:2 — на користь доопрацювання медійного законопроєкту«. 

Відеоміст Львів — Чернігів.
Відео: Львівский пресклуб.

Читати також:

У Львові та Кропивницькому розкритикували законопроєкти «Про медіа» за нечітке визначення статусу журналіста і недостатній захист його

Які обов’язки хочуть покласти на тих, хто працює в ЗМІ? Чи достатньо вони матимуть прав? І найголовніше – хто взагалі зможе вважатися журналістом і отримати посвідчення за майбутніми новими правилами? Ці та інші питання обговорили у Львівському пресклубі під час відеомосту Львів-Кропивницький: “Чи довершені визначення статуcу журналіста, його прав та обов’язків, що викладені у законопроєктах …

Міст «Львів-Тернопіль»: у медіа треба узаконити 90% україномовного контенту

18 травня 2020 року у Львівському пресклубі відбувся відеоміст Львів-Тернопіль на тему «Двомовність чи «мовна шизофренія»? Яку мовну політику утверджують для аудіовізуальних медіа законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1)?». Віктор Біщук, заступник директора ТРК «Перший Західний» вважає, що проєкт закону «Про медіа» не зовсім відповідає нормам Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». – Зважаючи …

Кожному голові ради — по кишеньковій телерадіокомпанії? — редактор газети

Мовлення територіальних громад треба заборонити, бо воно знищить в Україні дві третини вже реформованих локальних друкованих видань. Пресі потрібен свій закон, а не №2693 «Про медіа», який фактично є законом про аудіовізуальні послуги. Такі думки, зокрема, прозвучали під час відеомосту Львів-Харків, в якому взяли участь медіаексперти двох регіонів. Журналістка і редакторка зі Львова Тетяна Вергелес …

За результатами квітневого гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Донеччини у лідерах – сайт «Краматорськ Пост» та газета «Провинция»

У період з 11 по 17 квітня було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та …