Ближче до мрії

24.11.2023 | Кількість переглядів: 548

 стали випускники навчального курсу для студентів-журналістів, який організував Донецький прес-клуб.

Ідея об’єднати потреби вимушено переміщених медіа та вишів, які готують журналістів, не випадково народилася саме у Донецького прес-клубу, який з 2014 року знаходиться у Києві і добре розуміє тих, хто працює в екзилі. Усвідомлюючи, що релоковані ВНЗ як ніхто зацікавлені в базах практики на нових місцях, а переміщені редакції відчувають брак кадрів, ми і створили навчальну програму «Підготовка студентів-журналістів релокованих ВНЗ до роботи в онлайн медіа для якісного інформування мешканців Донеччини та Луганщини в умовах війни». Ідею вдалося реалізувати за підтримки Чорноморського трасту регіонального співробітництва.

Отже, навесні 2023 року одночасно розпочалися два паралельні процеси – навчання і практика молодих журналістів в двох онлайн медіа – «Сайт міста Донецька» і «Сайт міста Луганська». «Спочатку ми розраховували набрати групу студентів/ок, які опановують медійні  спеціальності у трьох релокованих вишах: Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, який працює у Вінниці, Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (знаходиться у Києві) та Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, який наразі діє в Полтаві, — розповідає виконавча директорка ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй. – Однак обставини змусили нас розширити коло зацікавлених практикантів, і в результаті проєкт став всеукраїнським, а певним чином і міжнародним, бо деякі учасники і учасниці працювали з нами, знаходячись за кордоном, і навіть на тимчасово окупованій території».

За вісім місяців, що тривав цей своєрідний марафон, журналісти-початківці у супроводі менторок створили понад 350 матеріалів, які урізноманітнили стрічки новин сайтів-партнерів. За словами редактора сайту Донецька Романа Лазоренка, кількість переглядів за цей час зросла на 37%, а кількість користувачів сайту 62.ua – на 64%. Найбільш активний автор-практикант за цей час опублікував 67 новин та чотири статті. «Не зважаючи на те, що дистанційне навчання, пов’язане спочатку із пандемією ковіду, а потім із воєнними діями в Україні, суттєво погіршило рівень фахової підготовки студентів, ми вже влітку почали працювати над більш серйозними матеріалами, ніж інформаційні повідомлення, — розповідає менторка проєкту Олена Самойленко. – Хоча іноді доводилося розпочинати з азів (підказувати, де шукати інформаційні приводи, до кого і як звертатися по коментарі, як представлятися, встановлювати дедлайни), вмотивовані студенти дуже швидко навчалися і почали не тільки виконувати запропоновані завдання, а і продукувати та втілювати власні ідеї».

«Зануренню в атмосферу роботи над наповненням новинного сайту сприяли онлайн-планерки з редакторами сайтів-партнерів, Романом Лазоренком та Ларисою Лазоренко, — каже Тетяна Строй. – Вони пояснювали вимоги до побудови новин, нюанси оформлення, радили релевантні запиту аудиторії теми, терпляче виправляли помилки, чергували разом із практикантами на новинній стрічці зранку до ночі, у будні та свята». Цю робочу атмосферу відтворити та повторити, звісно, неможливо. Але на згадку про проєкт у кожного з учасників та учасниць залишиться певне портфоліо, яке можна додавати до резюме, претендуючи на роботу. «Теорія закріплена на практиці – це найкраще, що може бути. Після цього проєкту я готова працювати в новинному світі, бо досвід, портфоліо вже є», — каже студентка фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка Юлія Кобрин.

До речі, за цей час троє з практикантів вже працевлаштувалися за фахом!

«Коли я потрапила сюди, я була дівчинкою, яка закінчила перший курс та майже нічого не розуміла в світі медіа. З кожним майстер-класом, з кожною написаною новиною я набиралася досвіду та розуміння, як все працює в цьому «світі», що таке журналістика. Тут я точно зрозуміла, що хочу пов’язати своє життя з цією професією та розвивати якісну журналістику в Україні», — ділиться враженнями учасниця, студентка ХНЕУ Кароліна Котляренко.

Оцінюючи ступінь задоволення результатами цього доволі тривалого навчання, 65% учасників/ць сказали, що отримали нові знання та навички, а 35% заявили, що результати перевищили очікування. «Ми запропонували студентам оцінити свою готовність розпочати роботу у медіа до участі у проєкті та після, — розповідає Олена Самойленко. — Ступінь самооцінки виявився дуже різним, хтось поставив собі на початку 1-2 бали з 10 можливих, більш впевнені оцінили свій рівень на 8. Але всі визнали, що тепер вони «важать» більше як професіонали, причому дехто буквально злетів в своїх очах з 1 до 9! В середньому зростання рівня самооцінки щодо професійної підготовленості становить 4,35 балів».

«Отримав весь потрібний інструментарій для сучасного українського журналіста. Змінився характер та ставлення до створення матеріалів, з’явилось більше сміливості та рішучості. І звісно, завдяки проєкту та менторам/кам, я зміг знайти роботу та багато контактів. Тепер розвиваюсь та зростаю як професійний журналіст», — каже студент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Даніїл Бистрюков.

Загалом учасники/ці проєкту зазначили, що під час проєкту навчилися формулювати власні думки, комунікувати із героями публікацій та колегами, обробляти «сировину» для новин, брати інтерв’ю, працювати з матеріалами та з редакторами.

Окрім щоденної роботи «на стрічці» проєкт передбачав серію онлайн тренінгів, які також були максимально практичними, бо тренерами і тренерками Донецький прес-клуб запросив фахових журналістів/ок та медіаекспертів/ок.  Зокрема, зі студентами працювали професорка кафедри журналістики та соціальних комунікацій ДонНУ імені Василя Стуса, медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Стеблина, військова журналістка, що співпрацює з ООН та міжнародною агенцією Франс-Прес Юлія Суркова, голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Штурхецький, журналістка, авторка двох збірок художнього репортажу, одна з організаторок конкурсу «Юний самовидець» імені Степана Чубенка Єлізавета Гончарова, журналістка, заступниця головного редактора у Texty.org.ua Інна Гадзинська. 7-8 жовтня у Києві відбувся тренінг “Фото та відео: від технічних аспектів до сторітелінгу”, який провели фото та відео журналістка, моушн-дизайнерка  Detector media, кінооператорка та режисерка монтажу документальних фільмів Світлана Григоренко та відео журналіст, редактор та моушн-дизайнер Олексій Темченко.

«Для мене найбільша користь з тренінгів полягає в тому, що їх проводили практикуючі журналісти з величезним досвідом, які на реальних прикладах розповідали та пояснювали теми, в яких вони як риба в воді. Ну і звичайно підкупали доступність та розлоге пояснення термінів, а також відповіді на всі питання», —  каже учасниця Олена Черкун, яка нещодавно закінчила Класичний приватний університет у Запоріжжі, а зараз навчається в Іспанії і працює у пресвідділі виша.

«Участь в проєкті розвинула мої комунікативні навички. Навчилася пітчити теми для майбутніх матеріалів, дізналася про більшість застосунків та програм, які покращають роботу журналіста в процесі підготовки матеріалів. Окреме слово про аналітичні матеріали — про них я точно дізналася набагато більше!», — відзначає студентка МАУП Єлизавета Шибаєва.

Усі матеріали, якими тренери ділилися під час онлайн-спілкування, Донецький прес-клуб узагальнив в короткий посібник практичних порад журналістам-початківцям «Як створювати контент для сучасного сайту: від новин до фічерів», який може використовувати будь-хто, зацікавлений опанування азів професії.

«Я навчилася менеджменту та плануванню часу, яких мені завжди не вистачало. Також почала мислити критичніше та швидко перевіряти інформацію з усіх можливих джерел. Пізнала різних героїнь для матеріалів й отримала досвід із якісної комунікації різними шляхами – зустрічі по відео, розмови телефоном. Почала працювати швидше, при цьому не втрачаючи якість, — ділиться враженнями Катерина Істоміна. — Вдячна організаторкам за такий чудовий досвід – поради й підтримку протягом цього тривалого шляху. А ще — за бажання й можливість рухати українську журналістику та, в особливості, якісні медіа Донбасу вперед. Цей досвід я вважаю неймовірно яскравим і важливим для мене, адже завдяки йому стала на багато кроків ближче до роботи своєї мрії».