Вміст спирту у паливі дозволяє знизити температуру спалаху двигуна, а значить – зменшити викид в атмосферу NOX (окислу азоту). Про це розповів журналістам старший науковий співробітник Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Литвиненка НАН України, кандидат хімічних наук Сергій Суйков. «Значну частку викидів окислу азоту дає саме транспорт. При чому зниження таких викидів буде доволі значним навіть при малому вмісті біоетанолу у моторному паливі», – пояснив він.
Заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що, якщо паливна система авта не адаптована під використання біоетанолу, то у повітря будуть потрапляти продукти неповного згорання. «Крім того, якщо сам біоетанол неякісний і для попередження розшарування додаються стабілізатори, то навколишнє середовище забруднюється ще й продуктами розпаду стабілізаторів, – наголошує експерт. – І замість бензопирену у повітря виділяється формальдегід, а це досить небезпечна речовина для здоров’я людини». Сергій Суйков заперечив таке твердження та пояснив: «Бензопирен утворюється майже завжди при згоранні органічного палива. При використанні спирту він теж буде утворюватися, але менше – тому що нижча температура, м’якіші умови, плюс кисень, який є у біоетанолі, дещо зменшує вихід бензопирену». Експерт підкреслив, що з цієї точки зору додавання біоетанолу до бензину виглядає як позитивний крок у бік нормальної екології промислових міст. А що стосується формальдегіду, то він утворюється і при спалюванні нафтового бензину – це попередник СО. Тож формальдегід буде присутнім і при спалюванні спирту, але у значно меншій кількості.
Директор консалтингової компанії «А95» Сергій Куюн висловив думку про неоднозначність викидів СО2: адже, щоб виробити одну тонну біобензину, необхідно витратити, умовно кажучи, три тонни традиційного палива, тобто знову маємо додаткові викиди у повітря. «Але найважливіший аспект дискусії, яка відбувається зараз в ЄС: чи не є злочином робити з їжі паливо, коли голодають цілі континенти? – говорить Сергій. – Тому на сьогодні Євросоюз обмежує використання харчових культур для паливних потреб та стимулює виробництво біокомпонентів із сировини, що не потребує використання земель сільськогосподарського призначення. Це переробка сміття, різноманітних відходів виробництва тощо».
Про ці проблеми йдеться і в деяких міжнародних документах, зокрема зауважується, що біопаливо є однією з найважливіших альтернатив серед обговорюваних в даний момент варіантів зниження викидів парникових газів; але в багатьох випадках більш рентабельним може бути підвищення енергоефективності, проведення природоохоронних заходів, а також збільшення обсягів уловлювання вуглецю за рахунок відновлення лісових масивів, зміни сільськогосподарської практики або використання інших форм відновлюваної енергії.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки збільшення середньої ефективності згорання палива в двигунах автомобілів на одну милю на галон може знизити викиди парникових газів в такому ж обсязі, як і все існуюче в Сполучених Штатах виробництво етанолу з кукурудзи. Пестициди та інші хімікати можуть вимиватися у водойми і погіршувати якість води. Потреба в добривах і пестицидах помітно різниться для кукурудзи, сої та іншої біопаливної сировини. Серед основних видів сировини, для кукурудзи характерна найвища норма внесення добрив і пестицидів на гектар. Також може постраждати від масштабного переходу на вирощування монокультур сільського господарства і біорізноманіття.
Якщо ж говорити про економічність нововведення, то Сергій Куюн, наприклад, вважає її сумнівною: «Альтернативне паливо з вмістом понад 30% біокомпоненту дійсно на сьогодні продається на гривню дешевше, тому що виробники мають пільги по акцизу та інші податкові преференції». Проте, за словами фахівця, витрати такого палива більші у порівнянні із традиційним бензином: якщо ціна біопалива на 10-15% менша, то витрати на 15-20 % більші.
«Щодо ціни на бензин з додаванням 5% спирту, то, очевидно, він буде дорожче, ніж ті марки, які надає ринок сьогодні, – коментує експерт. – Будь-які маніпуляції з паливом призводять до підвищення ціни. Тобто у зв’язку з новим Законом про біоетанол виникнуть нові витрати на логістику, зберігання та саму процедуру «виробництва» такого палива. І всі ці додаткові витрати будуть покладені на плечі (а точніше – гаманець) споживача».
Представники компанії «Агро Нафта» заявили, що наразі біобензин із 30 % вмістом спирту коштує на дві гривні менше традиційного, а витрата біопалива – на 10% більше. «Але в кінцевому результаті використовувати такий бензин все одно вигідніше, – наголосив інженер-технолог компанії Андрій Макаренко. – Цей бензин буде дешевшим, доки буде дешевою його складова – біоетанол».
