«Якщо вони не хочуть перетворитися в музеї друкованої книги, запилючені стелажі зі старими книгами, до яких вряди-годи хтось звертається… бібліотеки мають стати справді місцем не тільки і не стільки доступу до джерел інформації, але й культурного та інтелектуального дозвілля та спілкування», – прокоментувала прес-клубу директор наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. іст. наук, Фулбрайтівська стипендіатка Тетяна Ярошенко, – «Особливо в умовах подорожчання друкованих джерел, неможливості передплачувати всі необхідні журнали: знову йдемо до бібліотек – там мусить бути все найновіше та найнеобхідніше! Бібліотека без оновлення свого фонду – нонсенс. Університетська бібліотека – лише з підручниками – нонсенс. Національна бібліотека, яка протягом 8 років не має коштів на придбання жодної нової книги – нонсенс (мова про Національну парламентську, національну історичну та ще 4 бібліотеки національного рівня). В бібліотеці мусить бути безкоштовний Інтернет та достатня кількість сучасних комп’ютерів. В бібліотеці мусять бути доступні передплачені електронні книги-журнали-бази даних наукової інформації. А кваліфіковані бібліотекарі, в свою чергу, допоможуть з цим розібратися, навчать, запропонують, порекомендують.
В бібліотеці вже мають з’явитися й електронні читанки – букрідери, і можливість позичання – завантаження ліцензованих електронних книг на букрідер користувача. Сучасна публічна бібліотека – не тільки тихе місце для роботи з книгою, інформацією, але й місце для будь-яких активностей: написання резюме, зустрічей з цікавими людьми, перегляду фільмів, прослуховування музики, вивчення іноземних (чи навіть української!) мов тощо».
