Безособові тексти, непослідовне вживання фемінітивів і поява публікацій на гендерну тематику. Результати моніторингу донецьких медіа у лютому 2022

23.02.2022 | Кількість переглядів: 574

У період із 7 по 13лютого 2022 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Такий моніторинг відбувається вже вдруге – перший тривав у 2020 році. Кожне медіа аналізували за кількомакритеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах іпублікацій на гендерну тематику.

Загалом проаналізовано понад 600 матеріалів: 483 в інтернет- і 121 у друкованих виданнях.

Друковані видання

Аналіз контенту друкованих видань Донеччини засвідчив домінування чоловіків у більшості з них. Лише матеріали «Маяка» були більш-менш збалансованими (тут дещо менше жінок є експертками – в 1/3 випадків, однак героїв і героїнь майже порівну). Журналіст/ки також найчастіше за інших іживають фемінітиви (64%). Однак варто зауважити, що на шпальтах донецьких газет фемінітиви з’являються все частіше, хоча підхід до їх використання ще поки несистемний.

«Маяк»

Попри високі показники гендерної чутливості, в газеті ми зафіксували  й два моменти з транслюванням генедрених стереотипів. Наприклад, у матеріалі «Олександр Рачок: «Продовжую сімейну справу» йдеться про підприємця року п.Рачка, де серед іншого вжито вислови «красуні-донечки» (для чого «красуні»?) та«головна моя підтримка та порадниця — дружина Ольга» (хоча сам герой наголошує, що ведуть справу разом, тоді чому вона тільки підтримка, а не рівноправка партнерка?). А також є стереотипна подача інформації про притягнення багатодітної матері до відповідальності, але традиційно не згадується про батька цих дітей та його відповідальність. І також традиційно: пишуть про конкурс «Учитель року-2022», але серед пережниць сказані винятково вчительКИ і педагонині, а не педагоги.

«Провинция»

У публікації «Надежда Мартыничева ушла на пенсию» журналіст вживає одночасно і маскулінітиви, і фемінітиви, що говорить про несистемний підхід до вибору лексики: ось вона «инспектор, аппаратчик», а далі «чиновница». В інших матеріалах вжито і «сотрудник», і «сотрудница» по відношенню до жінок.

Ну і традиційно про новини спорту «Спортивні досягнення наших костянтинівців»: у списку легкоатлетів – 9 атлетів та 6 атлеток.

Матеріали на гендерну тематику донецькі видання традиційно не готують, але можна відзначити той факт, що «Провінція» розмістила публікацію зрекомендаціями як вижити у місті під час бойових дій,які видавчиня Єлизавета Бєльська написала на своїй сторінці у фейсбуціза результатами участі у тренінгу Української Жіночої Варти.

 «Наше слово»

На першій шпальті газета  розмістила  інтерв’ю з операційною медсестрою Н.Некрасовою-Мухіною у матеріалі «Роботу свою любимо», висвітливши складну професію. Але в інших матеріалах переважно релізна безособова подача: юристи щось пояснюють, щось повідомили у відомстві, деяка інформація подана як інструкції або у табличках.

«Вперед»

Редакція надрукувала матеріал «Приют планируют открыть в марте. Как в громаде борются с домашним и гендернім насилием?», в якому розповідається про завершення ремонту в шелтері, пояснюється, що тут підтримуватимуть постраждалих від домашнього насильства.

Кримінальна хроніка містить повідомлення «Выпил, поскандалил.. В тюрьму?», в якому, очевидно, передано з протоколу поліції «мужчина ссорился с женой, начинал «воспитывать» женщину», тобто – бив? Не вказано детально, що відбувалося, але подальший висновок «правоохранители заговорили с домашним тираном по-другому», вказавши, що йому загрожує тюрма, наштовхує саме на розуміння того, що бив. Але далі – чомусь пом’якшено «жена от скандалов точно отдохнет», ніби знецінюючи те, що відбувається, адже скандал і побої – різні речі.

За результатами моніторингу серед друкованих видань найвищий індекс гендерної чутливості у покровської газети «Маяк» 49%: тут найчастіше використовують фемінітиви, цитують жінок як експерток та згадують як героїнь публікацій.

Значно нижчі показники в інших видань. Причиною цього, на нашу думку, лишається засилля безособових матеріалів (релізи, сухі факти, статистика), розміщення певної частки контенту такого, як кросворди, рецепти, побутові поради, місячні або посівні календарі тощо.

 

Онлайн-видання

В онлайн-виданнях Донеччини найбільш гендернозбалансованими (коли однакова кількість жінок і чоловіків) є новини «Сайта Покровска и Мирнограда» – по 50% експерток і експертів, 45% героїнь і 55% героїв повідомлень. Наближеним до балансу, але з певною перевагою жінок є контент видання «Краматорск Пост». Водночас тут найвищий відсток фемінітивів – 44%.

 

«Славянск деловой»

Це онлайн видання відзначилося використанням маскулінітивів так само, як газета «Провинция» з легкоатлетами, серед яких дві третини легкоатлеток. У повідомленні «Слов’янські гвардійці навчали школярів рятувати життя» йдеться: «На ці, а також безліч інших питань школярів, відповіли військовослужбовці 15 Слов’янського полку»,  на першому ж фото – жінка-військова, а на підпису до фото: «Гвардійці ООС провели заняття з протимінної безпеки та домедичної допомоги з учнями навчальних закладів Донецької області». Текст українською мовою, де сміливо можна було використати фемінітиви.

«Краматорск пост»

«Лучшей работы в Краматорске не найти” -  видання дало розгорнуту історіюмісцевої фотографки. Добре, що медіа робить досвіди жінок видимими, показує, як вони наважуються міняти своє життя, займаючись улюбленою справою і заробляти.

Сайт дає тематичну статтю «До чого доводить насильство у сім’ї: дві історії з вироків Краматорського суду», в якому розповідається, що за останній місяць Краматорський міський суд виніс кілька вироків, які пов’язані з домашнім насильством. «Ми обрали два з них, щоб показати, що відбувається у багатьох краматорських сім’ях, і чим насильство у сім’ї може завершитися, — пишуть журналісти. — У першому випадку жертва регулярно скаржилася до поліції на свого кривдника і у підсумку домоглася, щоб його посадили до в’язниці. У другому випадку жертва вирішила терпіти, сподіваюсь, що все налагодиться, але у підсумку їй довелося взятися за ножа і вбити нападника.Більше про це, а також, куди звертатися, якщо ви стали жертвою домашнього насильства — читайте за посиланням».

У статті повідомляється, що минулого року Краматорськ облетіла новина, що в одній з багатоповерхівок 36-річна жінка вдарила ножем у серце свого 30-річного чоловіка, який до того жорстоко її бив ногами та руками. Від поранення чоловік помер на місці. Але за цією сухою новиною криється трагічна історія домашнього насильства, в якому жертва вирішила терпіти, а у критичний момент їй довелося захищати себе ціною життя агресора.Краматорський міський суд визнав Людмилу винною в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони та призначив їй рік в’язниці з випробувальним терміном на два роки (тобто, сидіти вона не буде, якщо упродовж двох років не вчинить злочину). Також Людмила повинна буде виплатити 7,7 тис. грн матеріальної та 100 тис. грн моральної компенсації матері Олександра, як потерпілій.  Тобто видання торкнулося важливої теми, коли жінка, захищаючись, вбиває агресора, який до того довго знущався з неї. Але при тому несе суворе покарання.

Також у матеріалі транслюється поширена думка, яку висловлюють поліцейські та соціальні працівники, коли однією з головних причин агресивної поведінки кривдника у родині називають зловживання алкоголем. А варто було би нагадати, що в основі такого ставлення чоловіків до жінок лежать гендерні стереотипи, в яких жінка – істота другого сорту.

06277.com.ua — Сайт Доброполья

Тут знову про вже знайомий випадок вживання маскулінітиву «вчитель» та «педагог», коли пишуть про переможниць конкурсу «Вчитель року»: «педагог з Добропілля стала однією з кращих». В українському тексті можна було використати фемінітив «педагогиня» чи «вчителька». Ця ж сама публікація і на сайті 06239 Новости Покровска: «Учителя из Покровска и Мирнограда приняли участие в конкурсе «Учитель года 2022″: известны результаты»

В новині про змагання про жіночі та дівочі команд у заголовку «Спортсмены», але у тексті жінки вже «воспитанницы».

06239 Новости Покровска

Треба відзначити, що це видання також приділив увагу проблемі домашнього насильства: «З початку 2022 року мобільна група з протидії домашньому насильству опрацювала 19 звернень від мешканців Покровська».  Про це ж пише і «Маріуполь.City»«На Донетчине выявили более 700 случаев домашнего насилия».

Сайт Покровська продовжує традицію, притаманну багатьом медіа, які підходять безсистемно до використання фемінітивів та маскулінитивів, вживаючи в одному матеріалі і «заместитель городского головы, начальница… Ирина Сущенко», або про одну чиновницю пишуть «начальник», а про іншу – вже «начальниця».

Маріуполь.City

«Почему дети отравились угарным газом под Мариуполем, а их мать ответит перед законом» — матеріал від прес-служби Нацполіції, в якому вчергове зазначається, що винна лише мати. Журналісти не цікавляться, чи відомо щось про батька та його відповідальність.

У матеріалі «Неожиданная находка под обшивкой стен станет фишкой кофейни-музея в Мариуполе» редакція вживає маскулінітив «Екатерина — яркий пример современного предпринимателя», хоча і в російській мові є слово «предпринимательница».

У повідомленні «Мариупольчанка проиллюстрировала открытки со стихами на языке греков Приазовья» йдеться про те, що «киевлянин Александр Рыбалко печатает открытки на урумском языке с иллюстрациями мариупольской художницы Анастасии Пономаревой», а«Поэтесса из Старогнатовки Кирикия Хавана предоставила стихи для открыток, посвященные временам года». Згадується про двох жінок, але коментує все Олександр Рибалко. Теж доволі поширена подача у текстах, коли жінки щось роблять, але говорять за них чоловіки.

Серед онлайн-видань найвищий індексгендерної чутливості у сайта «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда» — 46%, трохи нижчий – 42% — у «Краматорск пост». Найнижчий індекс – 29% — у сайта «Деловой Славянск».

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у лютому 2022 року склав 39%. Це – один із найнижчих показників по Україні, на що суттєво вплинуло невикористання фемінітивів. Однак у матеріалах донецьких медіа все все частіше фігурують жінки. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Читати також:

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …

Як війна скорегувала гендерний баланс у медіа Луганщини

Останнім часом, як на замовлення, трапляються публікації та сюжети про жінок на війні. Різні медіа талановито та яскраво розповідають про журналісток, підприємниць, акторок та представниць інших престижних професій, що змінили яскраве життя на фронтові будні, сіли за кермо БМП замість «Лексусу» чи взяли у руки автомат замість клатчу чи йоркширського тер’єру. У луганських медіа, які …

Медіа – менші, проблеми – більші. Як на Луганщині дотримуються гендерного балансу?

Цього року, як і у 2020-му, гендерний моніторинг медіа знов проводиться на матеріалі українських гіперлокальних газет і сайтів. Зрозуміло, що найбільш логічним було б знов аналізувати ті самі ресурси, але, на жаль, принаймні у Луганській області, це виявилося неможливим, бо частина медіа припинила існування: газети закрились, сайти «зависли» із торішніми новинами. В результаті доволі тривалого …

У медіа-школі навчать писати матеріали з тематики ВДЕ «людською» мовою

Вінницький та Донецький прес-клуби запрошують журналістів Донецької та Луганської областей для участі в освітній медіа-школі з питань відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Заняття проходитимуть 24 лютого, 3 березня та 10 березня 2022 року з 15:00 до 18:00 у рамках трьох одноденних тренінгів в режимі онлайн на платформі ZOOM. Участь безкоштовна. Кількість місць обмежена — 20 учасників. …