«Сьогодні на Донеччині понад 23 тисяч ВІЛ-інфікованих людей стоїть на обліку, із них близько 3,5 тис. отримують антиретровірусну терапію (це 17%). Труднощі із застосуванням АР терапії в основному пов’язані із недостатнім обсягом препаратів», – зазначила заступник головного лікаря Донецького обласного центру з питань профілактики та боротьби зі СНІДом Інна Думчева. Водночас, за словами експерта є проблема серед дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів. Всі діти, згідно із законодавством, повинні отримувати АР терапію, та бувають випадки, коли батьки відмовляються від її призначення. І це є великою проблемою для медичних працівників… «Відтоді, коли в Донецькій області почала проводитися антиретровірусна терапія (з 2004 року), нам вдалося стабілізувати показники захворюваності. Раніше це число тільки зростало, як і показники смертності, та сьогодні є передумови до зменшення і показників смертності від СНІДу. Ця тенденція стане закономірністю, якщо ми зможемо забезпечувати АРТ стабільно» – звернула увагу присутніх Інна Думчева.
В Україні АРТ препарати надаються держбюджетом і глобальним фондом. Глобальний фонд фінансує лікування в нашій області 400 пацієнтів, всі інші – за рахунок держбюджету. «Проблема препаратів, придбаних в рамках держбюджету – в їх нестачі. Затримуються терміни, і ми змушені протягом року ставити пацієнтів в чергу на АРТ тому, що наше завдання: не залишити без лікування тих пацієнтів, які вже її отримують – ми не маємо права зупинити його. Нещодавно тільки почалися поставки препаратів на 2010 рік»,- підкреслила Думчева, – «Та ми сподіваємося, що всі нужденні будуть забезпечені необхідними ліками, адже успіх лікування залежить не тільки від медичних працівників, а й від пацієнтів. Є таке поняття як «прихильність до терапії», і якщо пацієнт хоче жити – він буде лікуватися і жити повноцінним життям. Останнім часом нам вдалося знизити вертикальну трансмісію ВІЛ – це рівень захворюваності дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів. Раніше цей показник був близько 28%, сьогодні знизився до 9%». Він, правда, за словами експерта, трохи змінюється, тому, що не всі діти в призначені терміни здають кров на визначення статусу. Є діти, яких взагалі не приводять на огляд, і вони живуть з невідомим статусом.
У цьому році Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ, виступила з ініціативою звернутися до Президента України пройти Тест і взяти особисту відповідальність за подолання епідемії ВІЛ в державі. «Тест включає в себе перерахування проблем, вирішення яких дозволить, на думку представників Мережі, зупинити епідемію», – відзначив регіональний представник Всеукраїнської мережі ЛЖВ Сергій Маковєєв. Тест містить такі проблеми: Чи всі ВІЛ-позитивні люди в Україні і отримують необхідні ліки? Чи всі діти, народжені від ВІЛ-позитивних батьків, не мають статусу? Чи захищені права ВІЛ-позитивних людей? Чи всі заходи по боротьбі з епідемією ВІЛ фінансуються державою?
«Насправді відповіді будуть негативними», – наголосив Маковєєв, – «Сьогодні лише 19,5 тисяч людей отримують лікування, хоча необхідно воно 92 тисячам. У 2010 році для боротьби з епідемією Загальнонаціональною програмою передбачено понад 362 млн. гривень, а виділено близько половини».
Регіональний представник МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ / СНІД в Україні Валентина Павленко, звертаючись до медіа, зазначила: «За даними доповіді ЮНЕЙДС, представленого 23 жовтня 2010 року в Женеві, за останні 10 років кількість нових ВІЛ-інфекцій знизилася майже на 20%. Кількість смертей, обумовлених СНІДом, скоротилася майже на 20% за останні п’ять років, а загальна кількість людей, що живуть з ВІЛ, стабілізувалася (доповідь містить основні дані про ВІЛ з 182 країн світу)». Але фахівець підсумувала, що позитивна динаміка до зниження захворюваності, на жаль, не поширюється на країни Центральної Азії та Східної Європи: «За інформацією ВООЗ кількість інфікованих в Україні становить 1,1% від загального числа населення. Інвестиції в програми профілактики ВІЛ приносять значні результати в багатьох країнах з найбільш важким тягарем захворювань. Все більше людей живуть довше, і число смертей, обумовлених СНІДом, скорочується», – зазначила Валентина Павленко.
У 2010 році кафедра фтизіатрії і пульмонології ДонМУ ім. Горького спільно з співробітниками Бюро Проекту ВООЗ в Україні, Донецьк провели аналіз динаміки показників ТБ/ВІЛ, кооперованих інфекції, і визначили особливості цієї патології у дітей Донецької області за 11 років. Співробітник офісу проектів ВООЗ в Донецькій області Олександра Калініна розповіла, що питома вага випадків поєднаної патології серед загального числа випадків хворих на туберкульоз дітей збільшилась з 0,9% до 26,3%. «Найбільш вразливою групою були діти до 5 років. У 11 (61,1%) причиною смерті стало прогресування туберкульозу. За останні 11 років зафіксовано значне зростання числа ВІЛ інфікованих дітей, хворих на ТБ. При цьому, використання антиретровірусної терапії в поєднанні з протитуберкульозною терапією за стандартними схемами протягом останніх 5 років дозволило знизити показники летальності з 30% до 7,7%», – підкреслила Олександра Калініна.
ЮНЕЙДС — Об’єднана Програма Організації Об’єднаних Націй.