У 2024 р. відбулося три хвилі гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Попередній моніторинг гіперлокальних медіа був у 2022 році.
Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Також фіксувалися теми, які коментують або в яких згадуються чоловіки та жінки у контексті війни.
Загалом проаналізовано 2781 матеріалів, 2096 (75%) з яких були безпосередньо пов’язані з темою війни.
З радістю констатуємо, що цього року не було зафіксовано випадків прояву сексизму у контенті досліджуваних медіа, а стереотипи «пролізли» лише у трьох матеріалах (про це – далі).
Загалом індекс гендерної чутливості медіа Донеччини збільшився (52 % цього року у порівнянні з 39% у 2022)! Це сталося насамперед завдяки переходу всіх онлайн видань на українську мову, що автоматично підвищило рівень вживання фемінітивів. За підсумками року – це 86%, і цей показник – один із найвищих в Україні.
Вже у лютневій хвилі моніторингу ми фіксували 100%-ве використання фемінітивів у 4 з 10 сайтів. Цей показник протримався в усіх хвилях. Найнижчий відсоток за цим параметром був у сайта «06239 Сайт міст Покровська і Мирнограда» — 48% у квітні, а у лютому та червні 63 % було у «Торецьк.City» та 76 % — у видання «06239 Сайт міст Покровська і Мирнограда». Тобто ми бачимо, що навіть найнижчий індикатор доволі високий у підсумку.
Маскулінітиви традиційно лишаються у текстах новин, якщо вони містилися в офіційній інформації: журналісти використали реліз чи запозичили інфо з сайту державної установи, але не опрацювали його. Часто державні організації, описуючи загальні перемоги спортсменів та спортсменок або учнів та учениць, вказують лише маскулінітив – навіть, якщо переможців два, а переможниць – дев’ять (а іноді – всі!).
Найбільше коментарів про ситуацію на фронті — від високих посадовців на місцевому і державному рівні, військових або воєнкорів. Це все чоловіки. Жінки згадуються як героїні (32 %) і цитуються як експертки (38 %) – трохи більше ніж у третині випадків. Як героїні – переважно у зведеннях щодо загиблих чи потерпілих внаслідок обстрілів, іноді в якості колаборанток або родичок загиблих героїв. Як експертки – частіше у темі волонтерства, соціального захисту чи культури (книжки, виставки про війну тощо), а також в історіях переселення чи коли жінки розповідають про своїх героїв-чоловіків на фронті (синів, партнерів, батьків, братів, друзів). У червні ми зафіксували активне цитування пресофіцерок СБУ, прокуратури та Націполіції в Донецькій області, а також посадовиць Донецької обладміністрації.
Стереотипи поки живуть
Стереотипами вже аж так сильно не рясніють журналістські тексти, проте досі трапляються. У лютому ми зафіксували один дуже…. кумедний випадок у виданні «Краматорськ Пост», яке у переліку досліджуваних донецьких медіа є найбільш гендерночутливим. В матеріалі «Весь будинок її обожнює»: у Краматорську у дворі багатоповерхівки поселилася білка. Подивіться її фото» гендерний стереотип про поведінку дівчат/жінок застосували до…. білочки! Правда, тут йдеться про цитування допису мешканки (не текст журналіста), яка спостерігає за тваринкою: «Я думаю, це дівчинка, бо вона себе поводить як дівчинка — вона така маленька, ніжна. Мені здається, хлопчик має бути побільше».
Гендерні стереотипи «вистрибнули» у віршах-вітаннях до Дня Валентина, які розмістив краматорський сайт «Pro100media»:
Пообіцяй не ображати,
Пообіцяй все купувати,
Пообіцяй мене прощати,
Пообіцяй завжди кохати.
Я ж обіцяю не кричати,
Завжди шкарпетки твої прати,
Я обіцяю прибирати,
І за бажанням все давати!
З Днем Святого Валентина!
Також у цьому році відзначимо публікацію сайту «6262.com.ua — Сайт Слов’янська» під назвою: «Як дівчина служить у штурмовій бригаді — інтервʼю з військовослужбовицею». Вона – про Анастасію Дудник з Рубіжного. Тут редакція висвітлила ситуацію, як жінки почуваються в армії та які функції виконують. Це дуже важливий контент. Але, ймовірно, журналістам не вистачило більш глибокого розуміння гендерної тематики, і вийшло, що редакція затягнула в інформпростір деякі стреотипні вислови героїні, лишаючи для аудиторії суперечливі тези без коментарів чи пояснень.
Наприклад, героїня говорить: «Я знаю декількох жінок на головних посадах — це начальники служб певних. Більшість медиків — дівчата, які очолюють службу, керують чоловіками. Є жінки, які очолюють більш таку чоловічу роботу — все, що повʼязано з фортифікаційними спорудами, з їх зведенням, тобто це окопи, бліндажі й так далі. Таку службу у нас очолює жінка, яка прийшла не знаючи нічого у цій сфері, але навчилась». Виходить, вона суперечить сама собі, поділяючи роботу на «чоловічу» та «жіночу» (причому у публікації без лапок), водночас зазначаючи, що жінки прийшли у незнайому їм сферу діяльності і навчилися!! Тобто, якщо людина чогось не вміє, вона навчиться, і стать тут ні до чого. І в кінці – вишенька на торті: світлина, на якій жіноча (треба розуміти, Анастасії) рука тримає троянду. Адже саме це якнайкраще ілюструє роль жінки в обороні країни!
Тематичних матеріалів на тему гендеру бракує, але рух у цьому напрямку спостерігається
Тематичних статей, які б розкривали якісь аспекти гендерного дисбалансу в українському суспільстві, цього року практично не було, проте стали траплятися пояснення, певні акценти на важливості дотримання гендерних прав.
З позитивних моментів відзначимо, що медіа останнім часом присвячували увагу діяльності, спрямованій на захист і підтримку жінок в умовах війни. «Ідея створення такої кімнати з’явилася у пані Ольги ще кілька років тому. Регулярно відвідуючи прифронтові села Донеччини, вона бачила, що жінки стикаються із проблемою гендернозумовленого насильства», - повідомляє сайт Волноваха.Сity про те, що у селі Комар Волноваського району відкрили кімнату психологічної підтримки для дітей та жінок громади.
Також журналісти Волноваха.Сity підготували матеріал «Брак грошей та вільного часу. Самотні мами розповідають, через що проходять під час війни», в якому розглянули стан матерів, які виховують дітей самостужки.
Стаття «Це не про логіку, а про відчуття». Як дружини військових їздять до коханих «на війну», яка вийшла в онлайн виданні 6262 — Сайт міста Слов’янська, розкриває особливості життя та почуттів саме дружини військового, а не згадується побіжно у розповіді про героя-чоловіка, як це зазвичай буває.
Журналісти видання «Бахмут.ін.юа» підготували матеріал «Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування», в якому розглянули традицію вітатися через потискання руки з точки зору патріархального суспільства. Такі тексти важливі, оскільки дають розуміння того, чому багато звичок та традицій, продиктованих патріархатом, давно час переглянути та змінити у сучасному світі.
Сайт «Маріуполь.City» приділив увагу проблемі кадрового голоду під час війни і наголосив, що жінки опановують нові для себе професії: «Частішають випадки, коли до роботи долучаються люди старшого віку, а жінки опановують нові для себе професії – шахтарів та водіїв великих вантажних автомобілів». Також наводять показовий приклад, що «У Дніпрі, наприклад, бракує шахтарів – 4 тис. працівників з області пішли на фронт. Їхні місця вже потроху займають жінки – лише на одній шахті в місті працює 122 робітниці».
А сайт «Pro100media» звертав увагу читачів на те, що «до традиційних видів програми зі спортивного самбо серед чоловіків і жінок та бойового розділу серед чоловіків додалося жіноче бойове самбо».
Також траплялися повідомлення про те, що Покровська МВА долучилась до участі в засіданні регіональної координаційної ради з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми, яку провів заступник голови Донецької ОДА. Або «Для жінок з громад Донеччини проводяться тренінги з напрямку протидії насильству» («Слов’янські відомості»), про цей захід написало також видання «Про100медіа». На жаль, вони не розкривають суті проблеми, зазвичай, це формальні релізи у стилі «відбулося»: «Метою заходів є презентація проєкту та інформування про сервіси для постраждалих жінок, а також покращення навичок ідентифікації насильства за ознакою статі, домашнього насильства та методів їх подолання». То чому би журналістам не розповісти хоча би коротко, які ж ознаки такого насильства і які конкретно методи існують і є дієвими?
Тож за підсумками трьох хвиль моніторингу 2024 р. найбільш гендерночутливим медіа Донеччини стало онлайн видання «Kramatorsk post» з індексом 63% (і це – один із найвищих показників серед інших медіа України, що підлягали моніторингу). На другій позиції – «Волноваха.City» із показником 58%, а на трій – Бахмут ін юа (55%). Дякуємо, колеги, за професійність!
Інші медіа не пасли задніх, значно покращили цього року свої показники, завдяки чому загальний індекс гендерної чутливості донецьких медіа в 2024 р. склав 52%.
Підсумовуючи, нагадаємо колегам, що на індекс впливає не тільки 100-відсоткове вживання фемінітивів, а й кількість згадувань та цитувань жінок.
Тож редакціям, які хотіли б покращити свою гендерну чутливість, рекомендуємо:
1) Уважно вичитувати запозичений контент на предмет вживання фемінітивів.
2) При цитуванні людей пам’ятати, що не варто тягнути у медіапростір стереотипи, які можуть транслювати ті особи, з якими спілкується журналіст/ка.
3) Поки на високих посадах в армії і органах влади домінують чоловіки (і відповідно цитуються у медіа також), варто бути проактивними і шукати цікаві історії про жінок, про їхній внесок у боротьбу України з ворогом. Та й не тільки. Покажіть рольові моделі в економіці, політиці, культурі, мистецтві, науці, бізнесі. Жінки варті того, щоб бути видимими.
4) Приділяйте увагу висвітленню в аналітичних матеріалах гендерних проблем, пояснюйте, у чому суть, чому важливо в усіх галузях життя прагнути гендерного балансу, і чому це вигідно і чоловікам, і жінкам.
Експертка з моніторингу –
Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
